«Неконвенційне» лікування свербежу: препарати поза інструкцією

Хронічний свербіж – поширене явище, прояви якого варіюються від дратівливих до виснажливих. Для лікування цього стану існує багато безрецептурних і рецептурних препаратів, які пацієнти, ймовірно, встигають спробували ще до того, як звернуться за допомогою до дерматолога.

Медична головоломка

Як розповіли американські фахівці, часто пацієнти приходять до дерматолога зі скаргами на свербіж, «але по їхній шкірі особливо висновків не зробиш». Після призначення антигістамінних препаратів і топічних стероїдів лікар може розвести руки і подумати: я все спробував і не знаю, що ще можна робити.

Але для пацієнтів вплив цього стану на якість життя може бути таким же значним, як стан після інсульту або серцева недостатність. Тож пошук варіантів полегшення свербежу – це важлива для кожного дерматолога задача.

Для боротьби з резистентним свербежем спікери ODAC Dermatology, Aesthetic & Surgery запропонували спробувати низку нестандартних засобів: охолоджуючі засоби, топічний капсаїцин, топічні анестетики (наприклад, прамоксин 1%, різні форми лідокаїну), препарати стронцію, налтрексон, пероральні інгібітори янус-кіназ (JAK) і медичний канабіс.

Дешево та доступно: охолоджуючі засоби й анестетики

Багато з запропонованих вище методів лікування недорогі та широко доступні. І в першу чергу це охолоджуючі агенти: ментол, камфора або каламін. Вони здатні зменшити активність каналів транзиторного рецепторного потенціалу (TRP), пов’язаних із свербінням. Ці іонні канали також допомагають нам «фіксувати» температуру, тиск та інші відчуття.

Іншим варіантом є місцевий капсаїцин, який теж працює через іонні канали. Він зв’язується з рецепторами TRPV1 у сенсорних нервових волокнах і викликає десенсибілізацію. Щоб зменшити свербіж спочатку потрібно буде застосовувати цей засіб доволі часто — чотири-шість разів на день. Для лікування свербежу також можна використовувати 1,8% капсаїциновий пластир, схвалений для лікування постгерпетичної невралгії.

Інший варіант для полегшення свербежу – місцевий анестетик прамоксин 1%, який на думку спікерів, «використовується для пацієнтів із свербежем недостатньо». Засіб наноситься три-чотири рази на день і знімає свербіж шляхом зниження трансмембранної проникності іонів натрію у шкірі. За словами експертів, прамоксин 1% діє швидко — ефект стає відчутним всього за 2 хвилини і триває до 8 годин. Цей лікарський засіб добре переноситься і відзначається низькою токсичністю.

Варто зазначити, що перевіряється також протисвербіжний ефект гелю з більш доступним і вивченим фармакотерапевтичним агентом, ацетамінофеном.

Ще один загальнодоступний та дешевий препарат – лідокаїн. У випадках свербежу його краще застосовувати у вигляді спрею або пластиру. Але він має певні обмеження.

«Я був би обережний, перш ніж використовувати високі дози, наприклад 10%, через проблеми з переносимістю», — попередив спікер ODAC Dermatology, Aesthetic & Surgery, який рекомендував починати лікування з менших концентрацій лідокаїну.

«Екзотичні» варіанти лікування свербежу

Дуже цікава як стратегія: місцеве застосування стронцію як інгібітора сенсорних подразнень. Стронцій — це м’який білий метал, який конкурує за зв’язування рецепторів з кальцієм. На заході існують топічні формули таких препаратів, які продаються у вигляді розчину або лосьйону без рецепту: на думку спеціалістів, вони допомагають подолати «більш епізодичний» свербіж.

Так само off-label вони застосовують антагоніст опіоїдних рецепторів налтрексон. У цьому випадку теорія така: оскільки морфін викликає сильний свербіж, то реверсивний агент може допомогти його зменшити. Проте проблема полягає в тому, що налтрексон випускається в США лише у формі таблеток по 50 мг, і така висока доза викликає у багатьох людей нудоту та блювоту.

Втім, є й інші варіанти, які не містять кортикостероїдів і при цьому тамують свербіж, наприклад,

• крем для місцевого застосування руксолітиніб — інгібітор JAK, вже схвалений на Заході для лікування атопічного дерматиту та вітиліго,
• місцевий інгібітор фосфодіестерази-4 рофлуміласт, який застосовують за показаннями при псоріазі,
• місцевий агоніст арильних гідрокарбонових рецепторів тапінароф, зареєстрований для лікування псоріазу
• кризаборол – ще один інгібітор фосфодіестерази-4, який поки схвалено тільки для лікування атопічного дерматиту \ екземи.

На думку американських спеціалістів усі перелічені препарати мають потенціал і у лікуванні свербежу, хоча жоден із них не містить цей стан в своєму списку показань.

Використання біологічних препаратів не за призначенням також є можливим варіантом лікування свербежу. Йдеться, дупілумаб і тралокінумаб, обидва з яких схвалені FDA для терапії атопічного дерматиту. Новіші агенти, які можуть виявитися ефективними проти свербежу, — лебрикізумаб, немолізумаб, амлітелімаб і рокатинлімаб.

Окрім того, для лікування важкого свербежу вже досить успішно застосовували ботокс. Американські спікери нещодавно оприлюднили в пресі тематичне дослідження, в якому оцінювалося використання ін’єкційного ботулотоксину для полегшення резистентного до лікування хронічного свербежу у 65-річного чоловіка, «який не міг нічого з ним вдіяти».

Якщо вийти за рамки фармакотерапії, то при цьому стані фахівці рекомендують також спробувати засоби електричної нейростимуляції.