Глистяні інвазії у дітей: ризики зросли

Глистяні інвазії у дітей: ризики зросли

Зазвичай вірогідність розвитку гельмінтозів у дітей зростала після купань у водоймах та басейнах, ігор у пісочницях і споживання немитих овочів та фруктів

Війна значно посилила цей ризик, адже загнала багатьох дітей у підвали та бомбосховища, де немає належних умов, засобів гігієни, а іноді й чистої питної води та харчових продуктів. Як розпізнати непроханих гостей та позбутися їх без шкоди для здоров’я дитини?

Юрій МАРУШКО, завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти НМУ імені О.О. Богомольця, д.мед. н., професор, Ольга ДМИТРИШИН, асистент кафедри педіатрії післядипломної освіти НМУ імені О.О. Богомольця.

Які паразити загрожують найбільше?

Існує багато різновидів гельмінтозів: ентеробіоз, аскаридоз, трихоцефальоз, ехінококоз, шистосомоз, трихінельоз тощо. В Україні найчастіше зустрічаються ентеробіоз, (на нього припадає левова частка усіх випадків гельмінтозів) та аскаридоз (він посідає друге місце за поширеністю). Однак діти можуть заразитися і будь-яким іншим гельмінтозом.

Важливо пам’ятати, що це відбувається тоді, коли поєднуються наступні чинники:

  • низький рівень санітарно-гігієнічних умов у приміщенні, де перебуває дитина,
  • високий ступінь забрудненості яйцями гельмінтів навколишнього середовища.

І якщо на другу компоненту ми вплинути не можемо, то першу можемо змінити.

Звісно, що в мирний час дотримуватися правил гігієни значно легше, ніж у період війни. Тому нині важливо зробити акцент на тому, коли варто запідозрити наявність у дитини певного гельмінтозу і що робити з цим далі.

Найчастіше зараження гельмінтами відбувається пероральним шляхом: через споживання їжі недостатньо чистими руками, вживання погано вимитих сирих овочів, фруктів, ягід, неправильно термічно обробленого мʼяса та риби, забрудненої води.

Поширюють яйця чи личинки гельмінтів хвора на гельмінтоз людина або тварина – вони виділяють збудник в навколишнє середовище. Для ентеробіозу притаманне повторне самозараження.

Клінічна картина може заплутати

Кожному гельмінтозу притаманний свій набір клінічних проявів. Однак існують і загальні ознаки всіх глистяних інвазій:

  • періодичний біль у животі,
  • нудота,
  • розлади випорожнень – від закрепів до діареї,
  • можливий висип на тілі.

Як бачите, ці симптоми неспецифічні, і можуть виникати при інших захворюваннях. Тому варто звернути увагу в тому числі й на додаткові ознаки, притаманні для найпоширеніших серед дітей видів гельмінтозів.

Не потрібно підозрювати у дитини гельмінтоз, якщо вона має поганий апетит, гризе нігті, скрегоче зубами. Ці ситуації жодним чином не пов’язані з гельмінтозами і здебільшого пояснюються психологічними або поведінковими проблемами.

Підказки для мам і лікарів

Аскаридоз – захворювання, яке виникає при потраплянні в організм аскарид. Вони можуть жити в організмі людини кілька місяців, при цьому проходячи дві стадії життя: кишкову (паразитування дорослих особин в тонкій кишці) та міграційну (циркуляція з кров’ю не зовсім дозрілих личинок аскарид). Міграційна фаза триває 21 день — циркуляція недозрілих личинок відбувається через печінку, серце, легені з наступним поверненням уже дорослих аскарид назад у кишківник. Таким чином клінічна картина аскаридозу буде різною — залежно від фази життя аскариди.

Під час кишковій стадії спостерігатимуться наступні симптоми:

  • нудота,
  • блювання,
  • біль у животі.

Міграційна стадія проявиться такими симптомами як:

  • кашель,
  • задишка з утрудненим видихом,
  • свистяче дихання,
  • біль у м’язах та суглобах,
  • підвищення температури тіла.

Ентеробіоз – захворювання, що виникає внаслідок потрапляння в організм гостриків. Його основні прояви:

  • біль у животі,
  • свербіж у перианальній ділянці,
  • печіння після розчухування перианальної ділянки.

Золотий стандарт діагностики

Передусім, це виявлення яєць або дорослих особин глистів у калі. Лише позитивний результат такого дослідження може на 100% підтвердити діагноз того чи іншого гельмінтозу.

Часто можна почути, що для діагностики глистяної інвазії призначають аналіз крові на антитіла до гельмінтів. Але це недоцільно: наявність антитіл свідчить лише про те, що колись імунна система стикалась з тим чи іншим гельмінтом. Однак це зовсім не означає, що саме зараз гельмінт присутній в організмі.

Ліки плюс гігієна

Призначення протигельмінтних лікарських засобів (альбендазол, левамізол) дитині можливе тільки у разі підтвердження глистяної інвазії достовірними методами, тобто при виявленні яєць або дорослих особин гельмінтів у калі.

Також дуже важливим компонентом лікування є налагодження особистої гігієни дитини та всієї родини, в якій вона проживає. Наприклад, при лікуванні ентеробіозу потрібно природно перервати цикл життя гостриків — гігієна рук, особистої, постільної білизни, та навколишнього середовища перешкоджає дитині повторно проковтувати яйця гостриків. Тому потрібно часто мити руки і тіло дитини, часто змінювати білизну, прати її при високих температурах та обов’язково після цього прасувати.

Лікувати «про всяк випадок» заборонено!

Призначати протигельмінтні препарати має тільки лікар.

Самостійний і тим паче профілактичний прийом таких ліків з метою «поганяти глистів» категорично заборонений через їхню високу токсичність і побічні дії. Це небезпечно і може мати негативні наслідки для здоров’я дитини.

І ще один важливий нюанс. Потрібно лікувати лише ті гельмінтози, які впливають на стан здоров’я дитини, тобто викликають появу описаних вже скарг та симптомів. Якщо ви помітили якісь із них у своєї дитини – не займайтеся самодіагностикою та самолікуванням, зверніться до лікаря.

Схожі матеріали