ТОП-6 запитань про вакцинацію під час війни

Отже, як бути, якщо втрачено медичну документацію, немає даних про вакцинацію, як надолужити строки ревакцинації за календарем щеплень та коли й кому потрібна екстрена імунопрофілактика?

Відповіді на ці та інші питання ми отримали від голови Національної технічної групи експертів з імунопрофілактики та правління «Батьки за вакцинацію», члена Європейського товариства з дитячих інфекційних хвороб (ESPID) та Центральноукраїнської академії педіатрії (ЦУАП), кандидата медичних наук доцента кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НУОЗ імені П.Л.Шупика, медика загону №9 «Чорна лоза» ДФ ТГ Федора ЛАПІЯ.

Низький рівень вакцинації – величезні ризики для країни і для всього світу

Станом на першу декаду липня, майже дев’ять мільйонів українських громадян виїхали до країн Європи. Переважна більшість — з дітьми.

В контексті війни небезпечною стає будь-яка інфекція. Тож, чи варто говорити, наскільки серйозними є побоювання з приводу розповсюдження таких важких захворювань як поліомієліт.

Спалах поліомієліту в Україні – не до кінця розв’язана проблема й досі. Перший випадок було зареєстровано на Рівненщині, потім виявили хворого й контактних дітей, які виділяли вакциноспоріднений поліовірус (VDPV) на Закарпатті.

Скупчення людей без належних санітарно-гігієнічних умов сприяють поширенню цієї вкрай небезпечної хвороби: оскільки поліомієліт передається через фекалії, можна заразися через воду або їжу.

На початку літа 2022 року Європейське товариство з клінічної мікробіології і інфекційних хвороб (ESCMID) зробило заяву щодо високих ризиків (пов’язаних з війною) поширення інфекційних захворювань:

• COVID-19
• Вакцинокеровані інфекційні хвороби
• ВІЛ-інфекція
• Туберкульоз
• Гепатити
• Інфекції, що передаються через укуси комах
• Захворювання, що передаються через воду

Досить згадати окупований Маріуполь й інші населені пункти, де люди не можуть отримати безпечну їжу, а воду інколи доводиться набирати з калюж.

Отже, аби мінімізувати ризики розповсюдження інфекційних хвороб, маємо спиратися на світовий досвід. Зокрема, аналіз інфекційних хвороб, які виникають у таборах біженців, показав, що за 2009- 2017 роки у 21 країні загалом було зафіксовано 364 спалахи, що уразили 108 таборів біженців:

• 75% спалахів викликали холера, кір, менінгококова інфекція – всі вакцинокеровані;
• 70% з них – у Кенії, Чаді, Таїланді;
• у 50% таборів зафіксовано менш як 1 спалах/рік;
• у 90% таборів виявлено один або два типи захворювань.

В Україні, на жаль, рівень охоплення щепленнями, відколи триває війна, навіть не досягає 40%. Натомість окрім поліомієліту, у нас не зникли ризики спалаху кору, поодинокі випадки захворювання продовжують виявляти, а в нинішніх умовах вони загрожують набути масштабів епідемії.

Щеплення за Календарем та додаткова вакцинація: на який графік орієнтуватися в імміграції?

Отримавши певні гарантії медичного обслуговування у тій чи іншій країні перебування, для уточнення даних про щеплення можна звертатися або до медичних установ, телефони яких мають бути вказані в документах.

Але якщо це неможливо (через мовний бар’єр або з інших причин), можна користуватися сайтом CDC, де є календарі щеплень всіх країн ЄС. Досить ввести країну, аби отримати всю інформацію: які щеплення покриваються державою або місцевим бюджетом, а за що мусить заплатити сам пацієнт.

Якщо мова й де про країни за межами ЄС, можна скористатися сайтом ВООЗ: обираєте регіон, країну, календар щеплень (безоплатних/платних, для різних вікових груп тощо).

В Україні, відповідно до Наказу МОЗ № 947 доступна вакцинація проти 10 інфекційних захворювань.

Плани з внесення до Національного календаря профілактичних щеплень в Україні щеплення проти пневмококової інфекції (безоплатно) для дітей 2022 року народження, поки не реалізовано. Війна відтермінувала, але не скасувала цих намірів, оскільки всім дітям на планеті необхідно мати захист від інвазивної пневмококової інфекції.

Отже, вчасно проведена вакцинація дозволить уникнути багатьох проблем. Варто зауважити, що під час війни всі ризики збільшуються в рази: травма, контакт з інфекційним хворим тощо – складно передбачити, де й коли це може статися. Тож, краще максимально убезпечити себе наперед.

Кому потрібні додаткові щеплення

Існує контингент пацієнтів, яким за станом здоров’я через супутні хвороби необхідно отримати додаткові щеплення.

Наприклад, люди, які живуть з бронхіальною астмою, — в групі ризику щодо вітрянки, пневмококової інфекції та грипу.

Хворі на муковісцидоз, так само як і пацієнти з скомпрометованою дихальною системою або хронічними захворюваннями печінки також потребують захисту від грипу, пневмококової інфекції та вітрянки.

Такі рекомендації містить наш Календар щеплень (розділ «Щеплення за станом здоров’я»), хоча їхня вартість не покривається державними програмами.

Що таке «рекомендована вакцинація»?

Коли вакцина зареєстрована і є в наявності на фармацевтичному ринку країни, її можна застосовувати для профілактики тієї чи іншої хвороби.

Наприклад, щеплення від вітряної віспи рекомендоване здоровим дітям, старшим 12 місяців, які не хворіли на вітряну віспу, а також дітям при вступі до дошкільного закладу або школи (якщо вони не хворіли раніше), а також працівникам охорони здоров’я та освіти, які не хворіли раніше на вітряну віспу і мають високий ризик інфікування.

Щеплення для профілактики гепатиту А рекомендоване для персоналу установ громадського харчування та підприємств харчової промисловості; військовослужбовців; пожежників; персоналу з обслуговування водоочисних споруд тощо.

• Загалом, в Україні рекомендовано і можна вакцинуватися від:
• ротавірусної інфекції,
• пневмококової інфекції,
• менінгококової інфекції,
• вітряної віспи (вітрянка),
• гепатиту А,
• вірус папіломи людини,
• грипу.

Які щеплення проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідпоказами?

Ендемічна територія – місцевість, де тривалий час реєструються непоодинокі випадки певних інфекційних хвороб (наприклад, сибірка, жовта лихоманка тощо).

Ензоотична територія – місцевість, де тривалий час реєструються непоодинокі випадки інфекцій, що переносяться тваринами (наприклад, туляремія, бруцельоз тощо).

Епідемічні показання – показання для активної імунопрофілактики (поза вакцинацією за віком) через виникнення неблагополучної епідемічної ситуації або загрози її виникнення, а також у випадку контакту особи з джерелом інфекції (наприклад, для профілактики сказу, правця, дифтерії, поліомієліту, кору тощо).

Що робити, якщо порушений календар щеплень та втрачені дані про вакцинацію?

Інформація про щеплення дітей з порушенням Календаря міститься в нашому чинному Календарі щеплень. Зокрема, зауважується на необхідності:

• проводити вакцинацію з дотриманням мінімальних інтервалів;
• якщо була пропущена доза, не слід розпочинати серію вакцинації спочатку;
• необхідно ввести дози, яких не вистачає, за графіком з дотриманням мінімальних інтервалів.

Натомість в контексті порушеного календаря/пропущеної дози варто говорити і про дорослих.

В цьому випадку можемо керуватися Рекомендаціями Європейського центру з профілактики та контролю захворюваності (ECDC) від 8 березня 2022 року. На цьому ресурсі є окрема сторінка з інформацією для українців, які були змушені покинути свою країну.

Зокрема, за відсутності документації щодо попередньої вакцинації, пропонуватимуть:

• як пріоритетні щеплення від COVID-19, КПК (кір, правець, краснуха), дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт, Hib
• доцільно розглянути: гепатит B, менінгококова хвороба, пневмококова хвороба, вітряна віспа, грип, туберкульоз.

Екстрена імунопрофілактика: як діяти на випадок контакту

Екстрена (або постконтактна, постекспозиційна) імунопрофілактика таких захворювань, як кір, вітряна віспа, гепатита А та В, дифтерія, правець, сказ тощо передбачає використання імунобіологічних препаратів шляхом:

• активної імунопрофілактики – введення антигену (формує імунну пам’ять; тривалий ефект)
• пасивної імунопрофілактики – введення антитіл (обмежений в часі ефект).

Ключове послання: всі інфекції, особливо, вакцинокеровані (за Календарем та додаткові), мають йти відомим нині всьому світові курсом: «руzzкого военного корабля»!

При створенні цієї публікації було використано матеріали інформаційних вебінарів «Як діяти, коли» Академії НСЗУ та проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я».