Як залишити алергени за порогом?

Про це розповідає доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, відповідальний секретар Асоціації алергологів України Артемій БОГОМОЛОВ.

Елімінація алергену – основа лікування всіх форм алергії

Алергія – не лише ускладнює життя, а ще й становить для нього загрозу. Люди, яким доводиться жити з алергією знають, наскільки вона погіршує якість життя: постійні набряки, висип і нестерпний свербіж, особливо по ночах, і, як наслідок – недосипання, нервове виснаження, проблеми з серцево-судинною системою тощо) при хронічній кропив’янці або атопічному дерматиті.

Не легше і людям з респіраторними формами алергії – алергічним ринітом, полінозом. Не кажучи вже про бронхіальну астму, що може бути не просто тяжкою, а смертельною.

Звичайно, наука не стоїть на місці, ведеться пошук нових можливостей ефективного лікування алергічних захворювань в усіх його напрямках.

Нагадаємо, що згідно з рекомендаціями ВООЗ, лікування будь-якого алергічного захворювання проводиться за чотирма напрямками:

• навчання пацієнтів;
• елімінаційна терапія;
• фармакотерапія;
• алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ).

Таким чином, можна сказати, що:

• навчають пацієнтів – першою чергою, елімінаційній терапії;
• фармакотерапія використовується разом з елімінаційною терапією;
• АСІТ проводиться на тлі елімінаційної терапії.

Автори найавторитетнішого для лікарів усього світу керівництва міжнародної програми ARIA «Алергічний риніт та його вплив на астму» наголошують, що елімінація причинного алергену необхідна не тільки на різних етапах лікування алергічного риніту, а й для різних його типів. Без цього неможливе навіть часткове розв’язання проблеми респіраторної алергії. Адже тяжкість як алергічного риніту, так і бронхіальної астми залежить не лише від самого факту контакту з алергеном, а й від його концентрації у навколишньому середовищі.

У деяких випадках обмеженням контакту з алергеном, можна досягти зменшення симптомів захворювання навіть без застосування фармакотерапії. Це вдається не завжди, на жаль, через імунологічну толерантність й індивідуальний поріг реакції кожного конкретного пацієнта – хтось реагує лише на пікові концентрації алергенів у повітрі, а комусь досить і малої кількості, аби розвинулася бурхлива алергічна реакція.

Де і з якими алергенами ми стикаємось найчастіше

У приміщеннях: вдома і на робочому місці

• алерген кліща домашнього пилу;
• цвілеві та дріжджоподібні гриби;
• шерсть, епідерміс, екскременти домашніх тварин;
• епідерміс і волосся людини;
• перо і екскременти птахів;
• корм для рибок;
• частини хітинової оболонки і екскременти різних комах;
• пилок кімнатних і вуличних рослин;
• продукти побутової хімії, косметики;
• бактерії, віруси;
• інші речовини хімічного та біологічного походження.

Всі перераховані вище алергени ще називають «внутрішньожитловими» – саме вони є найчастішою причиною виникнення респіраторних алергічних захворювань.

При цьому в одному просторі (житловому або робочому) людину атакують декілька видів небезпечних алергенів, що містяться у пилу, що, по суті, являє собою суміш різноманітних алергенів, патогенних й умовно-патогенних мікроорганізмів, для яких пил ще й чудовий транспортний засіб.

Епідермальні алергени (кота або собаки, коня, кози тощо) – найчастіша причина сенсибілізації, і всі ці алергени можуть входити до складу домашнього пилу.

Алергени тарганів – слина, екскременти і тканини тіла комахи, також входять до складу домашнього пилу. У розвитку бронхіальної астми, алергічного риніту та кропив’янки вони відіграють не меншу роль, аніж кліщі домашнього пилу. Погана новина ще й у тому, що навіть після зникнення тарганів їхні алергени тривалий час залишаються в приміщенні.

Контакти медичних закладів та лікарів, що здійснюють прийом пацієнтів – тут.

Що з цим всім робити: як зменшити вплив алергенів?

Позбутися всіх алергенів, про які ми говорили, навряд чи вдасться, натомість можна суттєво знизити їхню концентрацію – провітрювати приміщення!

Але слід обирати для цього вдалий час, коли ризики потрапляння додаткових алергенів ззовні найменші – низька інтенсивність дорожнього руху, безвітряна погода тощо.

Заходи елімінації алергенів

Дуже важливо усвідомлювати практичний бік проблеми – власне, чому так важливо докладати зусилля, аби елімінувати алергени:

• по-перше, сенсибілізація до інгаляційних алергенів — головний чинник виникнення і розвитку астми, риніту та атопічного дерматиту;
• по-друге, саме ці алергени спричиняють загострення хвороби;
• по-третє, повне припинення впливу алергенів, на які реагує людина, зменшує прояви хвороби і сприяє поліпшенню загального самопочуття. Наприклад, поза сезоном квітнення рослин, пилок яких спричиняє алергічну реакцію, людина почувається абсолютно здоровою.

Отже, щодо зменшення впливу окремих видів алергенів, розроблено спеціальні заходи елімінації:

• кліщових алергенів:
• використання спеціальних чохлів з непроникними поверхнями для матраців і подушок;
• прання постільної білизни в режимі біо- або виварювання щотижня;
• відмова від килимів й іншого текстилю, що вбирає і накопичує пил;
• обробка м’яких меблів і килимів акарицидами або дубильною кислотою;
• зберігання предметів, що накопичують пил (книги, одежа тощо) у закритих шафах;
• використання вакуум-пилотягів з фільтром HEPA;
• штори краще замінити жалюзі або такими, що легко очистити/вимити;
• обмежити кількість м’яких іграшок.
• Епідермальних алергенів:
• не заводити домашніх тварин;
• якщо тварина вже є, тримати її подалі від вітальні/спальні;
• встановити на пилотяг HEPA-фільтр;
• мити домашніх тварин двічі на тиждень;
• позбутися килимів;
• м’які меблі ретельно очищувати від пилу і обробляти парогенератором.
• грибів і бактерій
• перш за все, необхідно підтримувати оптимальну вологість повітря в приміщенні – 30-50%, контролювати рівень за допомогою гігрометра;
• для підтримки вологості повітря на рівні ˂50% використовувати обігрівачі, кондиціонери, осушувачі повітря, вентилятори, кліматичні установки;
• контролювати вентиляцію повітря в приміщенні;
• регулярно очищувати і замінювати фільтри кондиціонерів;
• використовувати зволожувачів повітря, якщо рівень <30%;
• утримувати вікна і двері закритими для зменшення потрапляння ззовні спор грибів у приміщення;
• прибирати туалет, ванну кімнату, інші приміщення, де можуть розмножуватися ці мікроорганізми, за допомогою фунгіцидних і бактерицидних препаратів;
• регулярно обстежувати приміщення, килими, шпалери, меблі, системи кондиціонування задля виявлення цвілевих грибів;
• усувати протікання води в приміщенні для зменшення вологості;
• здійснювати ремонт приміщення в разі виявлення видимих колоній мікроміцетів;
• використовувати очищувачі повітря, обладнані НЕРА-фільтрами;
• обмежити кількості кімнатних квітів до 2-5 рослин, оскільки вони створюють зайву вологість та ризики розмноження грибів та бактерій у ґрунті (особливо це стосується орхідей).

Альтернативні методи елімінації алергенів

Зараз, у сезон квітнення багатьох рослин, прогулянки на свіжому повітрі для людей, які страждають від сенсибілізації до пилку, особливо, якщо людина не проходила АСІТ – вкрай небезпечні.

Тому, слід взяти за правило хоча б одягати на вулицю маску і окуляри, аби мінімізувати кількість алергенів, що потраплять на слизову очей та дихальних шляхів. А, повернувшись до приміщення, необхідно замінити одяг і ретельно вимити руки, обличчя, промити ніс та прополоскати горло.

Щоправда, в нинішній ситуації люди, навпаки, більшість часу змушені проводити в приміщеннях, часто, в умовах тривалого контакту з алергенами.

Для обох випадків, можна застосувати альтернативні методи елімінації.

Один з них – елімінація алергену безпосередньо зі слизової оболонки носа за допомогою назального зрошування та брізерування.

Зрошування – це промивання носа, яке проводять сольовим розчином. Вважається, що розчин розріджує слиз і полегшує його евакуацію з носа разом з алергеном.

Назальні зрошування сольовим розчином можна проводити за допомогою спреїв або упорскувань.

Розчини бувають:

• фізіологічні — тієї самої концентрації NaCl – 0,9%, що й в організмі людини;
• гіпертонічні — концентрація NaCl ˃0,9%.

Загалом це безпечна процедура, хоча інколи трапляються носові кровотечі, а також подразнення та дискомфорт в носовій порожнині та у вухах.

Брізерування — це, по суті, вдихання дрібних частинок лікарського засобу діаметром 5 мкм. Так ЛЗ потрапляє у верхні дихальні шляхи, де рівномірно розподіляється і осідає на слизовій оболонці.

Виконують процедуру за допомогою спеціального пристрою, в якому використовують готові розчини різної концентрації для інгаляційного інтраназального введення. Їх можна придбати в аптеці.

Замість резюме

Ясна річ під час війни далеко не всі заходи і засоби, що описані вище, доступні. Та й сама елімінаційна терапія є хоч і важливою, але лише складовою комплексного лікування, яке може покращити якість життя людям з алергією та запобігти тяжким ускладненням цієї недуги. Та варто використовувати всі можливості, аби повноцінно насолоджуватися кожною хвилиною вільного мирного життя.