Постравматичний стресовий розлад: чим стримати його «ударну хвилю»?

Що допоможе організму встояти перед руйнівною дією ПТСР, розповідає заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Галина АНОХІНА.

Час лікує не завжди

Стреси завжди супроводжують життя людини. Однак у більшості випадків їх вираженість та негативні наслідки зменшуються і з часом зникають. Навіть туга внаслідок втрати близької людини поступово згасає, трансформуючись у світлу пам’ять про неї. Як кажуть, «час лікує». Однак це відбувається не завжди. На відміну від звичайного стресу посттравматичний стресовий розлад переслідує людину впродовж всього життя, часто виникаючи або погіршуючи її психоемоційний стан навіть через багато років після пережитого. Тобто він проявляється як довготермінова реакція на стрес, щонайменше після чотирьох тижнів після травматичної події.

Посттравматичний синдром вперше виявили у США у військових (відомий як «вʼєтнамський синдром», «афганський синдром», «східний синдром»). Однак він стосується і цивільного населення, яке постраждало від бойових дій або катастроф чи стало їх свідками.

Протягом 2005–2015 років проблема ПТСР у військовій медицині країн Заходу посіла одне із чільних місць. Останнім часом вона значно актуалізувалася і в Україні. Станом на 2016 рік розповсюдженість ПТСР серед військовослужбовців внаслідок військових дій на Донбасі становила 10–15% — за даними прокуратури 500 осіб після повернення із зони бойових дій скоїли самогубство. Нинішні події ще більше загострюють цю проблему, оскільки торкнулися значної кількості нашого населення, в тому числі й дітей.

Види посттравматичного стресу

• Гостра стресова реакція — від перших хвилин після травми до двох діб;
• гострий стрес — до чотирьох діб;
• гострий стресовий розлад — від двох днів до одного місяця;
• гостра форма ПТСР — від одного до трьох місяців;
• хронічна форма ПТСР — більше, ніж 3 місяці;
• ПТСР із відтермінованим проявом — симптоми проявляються через 6 місяців та декілька років після травми.

Кому загрожує «хронічна війна»

Основними критеріями, які впливають на розвиток ПТСР є:

• безпосередня участь у військових діях,
• проживання в зоні військових дій чи катастроф,
• загрозливе для життя поранення,
• сексуальне насилля,
• погрози смерті,
• полон,
• сильний страх за життя близьких,
• безпорадність.

Існує низка ознак, за якими можна визначити, що людини розвинувся ПТСР:

• вона не може швидко забути травматичну подію, постійно переживає її заново,
• спогади про пережите спричиняють психоемоційний дистрес,
• виникають навʼязливі думки, моторошні сни,
• з’являється бажання уникнути спогадів,
• людина звинувачує себе або інших в розвитку травмуючи подій,
• виникають негативні думки про себе та оточуючих, відчуття безперспективності,
• знижується інтерес до діяльності,
• наявне перезбудження, надмірна пильність або навпаки пригніченість,
• порушується сон,
• емоційний стан хронічно негативний, людина втрачає здатність відчувати позитивні емоції,
• виникає відчуття відчуження.

Як перебігає ПТСР у дітей

Травматична ситуація у маленьких дітей може вплинути на різні сфери. Деякі діти перестають розмовляти, в інших виникає нетримання сечі під час сну, навіть якщо до цього вони вже навчились користуватися туалетом. Дитина може розігрувати страшну подію. Або ж виявляє сильну прив’язаність до батьків чи дорослих, які її доглядають, боїться від них відірватись. У дітей старшого віку та підлітків частіше зʼявляються симптоми, схожі на ті, що й у дорослих. Також у них може розвинутися деструктивна або зухвала поведінка, можуть виникати думки про помсту.

Стресостійкість не виховують, а «накопичують»

 Реакція організму на стрес залежить від кількох чинників: сили дії та тривалості стресової ситуації, віку та статі, вихідного стану здоров’я. Люди старшого віку, які мають різноманітні захворювання, більш вразливі до дії стресу.

Для розуміння важливості повноцінного харчування при ПТСР слід враховувати основні стадії перебігу стресу.

1. Втікати чи атакувати?

В основі розвитку стресу лежить еволюційний механізм – втікати або битися. Щоб прийняти таке рішення, мозок за кілька секунд має оцінити рівень загрози, підготувати серце та м’язи до високоенергетичної реакції опору. На цьому етапі різко зростає потреба в кисні, глюкозі, жирних кислотах, мінералах та вітамінах, які беруть участь в утворенні енергії. На початку дії стресового фактора, не залежно від виду та сили стресу, мозок стимулює виділення гормонів стресу – адреналіну, катехоламінів, кортизолу, пролактину. Їх рівень в крові може збільшуватися в десятки разів, що призводить до підвищення артеріального тиску, збільшення частоти дихання, тахікардії, збільшення в крові рівня глюкози, жирних кислот за рахунок розпаду глікогену печінки, руйнування клітин імунної системи, слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, що може бути причиною стресової виразки, імунодефіциту, виснаження наднирників, погіршення структурно-функціонального стану інших органів аж до розвитку інфаркту міокарда, інсульту.

2. Відродження Фенікса

При виході зі стресу стадія катаболізму, тобто руйнування тканин, змінюється стадією анаболізму (відновлення). У цей період зростають потреби організму у пластичних речовинах – амінокислотах, пептидах, вітамінах, мінералах та інших харчових мікронутрієнтах. Тому у харчуванні хворих на ПТСР в цей період слід збільшити вживання білку, який є основним пластичним компонентом всіх тканин, а також всіх необхідних для відновлення речовин і регуляторних факторів, які беруть участь в активації ферментних процесів.

Де знайти баланс необхідних нутрієнтів

На сьогодні відкрито близько 25000 харчових речовин, які містять в натуральних продуктах харчування. Однак слід відзначити, що навіть добре скоригований раціон харчування сучасними продуктами, часто вирощеними в штучних умовах, або із застосуванням стимуляторів росту, різко збільшує масу плодів, проте зводить до мінімуму вміст вітамінів і антиоксидантів, спричиняє мінеральний дисбаланс.

Незвично великі розміри риби, вирощеної у штучних водоймах, а також курей, індиків та інших видів тварин призводять до збільшення у них жирової маси, особливо серединно-клітинного жиру і, відповідно, до зменшення вмісту білка. Якщо до цього додати ще й особливості промислових технологій зберігання й виробництва харчових продуктів, то стає зрозумілим, що ми дійсно знаходимось в умовах дефіциту вітамінів, мінералів, фітонутрієнтів.

На сучасному ринку є велика кількість вітамінно-мінеральних комплексів, продуктів спеціального призначення, представлених сумішами амінокислот, жирних кислот, мінералів, синтезованих вітамінів, використання яких певною мірою запобігає дефіциту харчових речовин.

До таких комплексів належать і мультинутрієнтні функціональні композиції «Релайв Баланс Про» та «Релайв Баланс Мікс», які містять концентрати 54 продуктів рослинного та тваринного походження (без консервантів і хімічних домішок). За допомогою унікальної технології низькотемпературної (не вище +40°C), багатофазної неферментної їх переробки отримано концентрат, що містить велику кількість різних харчових речовин у їхніх природних співвідношеннях у біодоступній формі. Вказана технологія підвищує біологічну активність мікронутрієнтів у десятки разів порівняно з активністю вихідної сировини.

«Релайв Баланс Про» і «Релайв Баланс Мікс» є регуляторними амінокислотно-пептидними комплексами, поєднаними з рослинними біофлавоноїдами, поліфенолами та іншими біологічно активними речовинами і хелатними вітамінно-мінеральними речовинами, дія яких зумовлена синергічними ефектами компонентів. Завдяки комбінації природних високомолекулярних органічних компонентів у вигляді регуляторних пептидів, включаючи глутатіон, нуклеїнових кислот, амінокислот, біофлавоноїдів, поліфенолів, гесперидину, кверцитину, силімарину, силібініну та інших хелатних форм вітаміну С та мікроелементів, фосфоліпідів, цей БАД справляє поліфункціональний нормалізуючий вплив на органи та системи організму людини. Комплекс сприяє відновленню ушкоджених клітин та клітинних органел, включаючи ДНК і РНК. «Релайв Баланс» підвищує працездатність, сприяє ефективнішому функціонуванню імунної системи, ендокринних органів, нормалізації білкового, вуглеводного та ліпідного обміну і захисту печінки. «Релайв Баланс» безпечний, тож його можна вживати довго і з метою профілактики ПТСР.

«Харчування» для нервової системи

Пацієнтам із вираженими психоемоційними проявами ПТСР рекомендований Релайв Баланс нейро, в якому концентрат витяжки 54 продуктів тваринного та рослинного походження збагачений найважливішими для нервової системи компонентами – холіном (400 мг) + тіаміном (20 мг) + метилкобаліміном (500 мкг) + магнію цитратом 200 мг) + Піридоксаль-5-фосфатом (кофермент В6) 10 мг.

Холін (вітамін В4) є джерелом для синтезу основного нейромедіатора центральної та периферичної нервової системи — ацетилхоліна, який передає нервові імпульси в мозку від одного нейрона до іншого, а в периферичній нервовій системі — від нейрона в синаптичній щілині до рецептора м’язів. Холін входить до складу фосфоліпідів, на які багата нервова система. Він також має важливе значення для печінки, наднирників та інших органів, належить до ліпотропних речовин, які нормалізують ліпідний обмін, є донором метильних груп для ДНК. Дефіцит холіну в організмі людини сприяє погіршенню пам’яті, м’язової слабкості, розвитку жирової інфільтрації печінки та інших порушень.

Вітамін В1 (тіамін) є важливим кофактором ферментів обміну глюкози та жирів, а також синтезу з холіна основного нейромедіатора нервової системи ацетилхоліну. Вітамін В1 потрібен для адекватної роботи центральної і периферійної нервових систем, оскільки саме нейрони використовують глюкозу як джерело енергії і дефіцит вітаміну В1 може призвести до їх загибелі.

Дефіцит тіаміну призводить до порушень короткотривалої пам’яті і координації рухів. Вітамін В1 також є кофактором синтезу нейромедіатора ацетилхоліна, й дуже важливий для міокарда. Дефіцит вітаміну В1 сприяє розвитку кардіоміопатії.

Коензим вітаміну В6 (піридоксаль-5-фосфат) необхідний для нормального функціонування ЦНС та периферичної нервової системи. Є коферментом обміну більшості амінокислот, в тому числі й нейромедіаторів нервової системи: синтез ГАМК, серотоніну, мелатоніну, обмін гістаміну. Виявляє нейро-, гепато- та кардіопротекторну дію, проявляє протиішемічну дію, знижує рівень гомоцистеїну в крові, підсилює дію магнію.

Метилкибаламін (вітамін В12). Вітамін В12 існує в декількох формах і саме метилкобаламін важливий для нервової системи. Він необхідний для збереження мієлінової оболонки навколо нейронів і для синтезу нейротрансмітерів, знижує рівень гомоцистеїну в крові, підвищує рівень ціанокобаламіну.

Магній — один із найважливіших макроелементів, який бере участь в понад 300 біохімічних реакціях. Магній бере участь в обміні всіх нейромедіаторів в нервовій системі, сприяє протидії стресу, знижує депресію, девіантні форми поведінки у підлітків, судоми, зменшує кількість і вираженість нападів стенокардії, має судинорозширювальну дію, зменшує вірогідність інфаркту міокарда.

Таким чином, призначення повноцінного харчування, збагаченого натуральними компонентами рослинного та тваринного походження є основою для підвищення ефективності інших реабілітаційних заходів у пацієнтів із ПТСР.