Журналіст, редактор The PharmaMedia
Документи, запас продуктів і води на дві доби, ліхтарик, зручний сезонний та теплий одяг, засоби гігієни і медикаменти – найнеобхідніше, що рекомендують мати в наплічнику на випадок надзвичайної ситуації.
Про те, що саме має бути в аптечці на такий випадок, і як фармацевт має її сформувати, говоримо сьогодні з лікарем-епідеміологом, завідувачкою відділу оцінки ризиків та інфекційного контролю НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України, виконавчим директором Національної експертної групи з інфекційного контролю NEGIC Катериною СОЯК.
Формування тривожної аптечки – винятково в межах протоколів фармацевта
Коли до фармацевта звертаються за консультацією щодо вмісту аптечки першої допомоги для дому, виробничих приміщень або подорожей, усе начебто зрозуміло, адже існують відповідні протоколи фармацевта, розроблені і затверджені Міністерством охорони здоров’я України. Натомість для екстреного випадку список буде дещо іншим – доповненим.
Варто зауважити, що в такій ситуації потрібно дотримуватися протоколів, і у жодному разі не порушувати правил відпуску рецептурних препаратів. У випадку виникнення запитань щодо лікарської форми, дозування або заміни аналогом тощо краще зв’язатися з лікарем, який виписав рецепт.
Екстрена валіза – це міцний і зручний наплічник від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів. Усі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватися в повсякденному житті.
Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події, будь то землетрус, повінь, пожежа, загострена криміногенна ситуація, епіцентр військових дій тощо.
Офіційний портал Києва
Алгоритм дій фармацевта
Отже, спочатку фармацевт має уточнити:
- хто користуватиметься аптечкою (кількість людей, їхній вік);
- на який термін формується аптечка;
- чи необхідні додатково супутні засоби гігієни та санітарії й питна вода.
Засоби для симптоматичного лікування, як відомо, у нас відпускають без рецепта, проте відвідувачеві слід нагадати, що застосовувати їх безконтрольно дуже небезпечно.
Тож поясніть, що застосування засобу для симптоматичного лікування має на меті купірування/усунення того чи того небажаного симптому (больовий синдром, запалення, набряк, свербіж тощо), але, якщо цього не відбулося за 3 дні, потрібно припинити вживати такі препарати та знайти можливість звернутися до лікаря.
Слід також нагадати, які симптоми належать до потенційно небезпечних, таких, що загрожують життю та здоров’ю людини:
- Будь-який дискомфорт/погіршення самопочуття, що з’явилося раптово і посилюється.
- Непритомний стан, запаморочення, тривалий інтенсивний головний біль.
- Тахікардія, задишка, біль за грудниною, що віддає в руку або шию чи щелепу.
- Високий артеріальний тиск.
- Утруднене дихання під час кашлю.
- Висока температура тіла.
- Травма із рясною кровотечею, кровотеча, що не спиняється понад 15-20 хвилин після накладання пов’язки.
- Опіки.
Вагітні й діти (особливо немовлята) потребують особливої уваги, адже погіршення їхнього здоров’я може прогресувати дуже швидко. Тому не варто намагатися самостійно визначити причину або ступінь нездужання, слід одразу звертатися до лікаря.
Фармацевтична опіка під час формування тривожної аптечки та її контент
Найперше, що потрібно з’ясувати, чи є в потенційних користувачів аптечки хронічні захворювання. Якщо люди, для яких формується список ліків, страждають на хронічні захворювання серця, судинну патологію, респіраторні або алергічні захворювання тощо, вони мають узгодити цей перелік і необхідну кількість препаратів із лікарем. Навіть у тому випадку, якщо ці ліки безрецептурні.
За відсутності хронічних захворювань у людей, які потенційно можуть користуватися цією аптечкою, можна рекомендувати ОТС-препарати для симптоматичного лікування (враховуючи кількість і вік користувачів):
- анальгетики й антипіретики (кислота ацетилсаліцилова, метамізол натрію, парацетамол);
- НПЗП (ібупрофен);
- спазмолітики (дротаверин);
- препарати від діареї (ентеросорбенти: вугілля активоване, діосмектин, гідрогель метилкремнієвої кислоти; лоперамід для пригнічення перестальтики);
- антигістамінні засоби (дезлоратадин, диметинден, клемастин, левоцетиризин, лоратадин, мебгідрoлін, фексофенадин, хіфенадин, хлоропірамін, цетиризин);
- антисептичні та дезінфекційні засоби для оброблення шкіри (діамантовий зелений, етанол, йод, повідон-йод, калію перманганат, мірамістин, нітрофурал, перекис водню, хлоргексидин);
- перев’язувальні матеріали та медичні вироби, які допоможуть спинити кровотечу (бинти, у т.ч. стерильні, лейкопластирі, гіпоалергенні на нетканій основі та бактерицидні, вата, джгут (але не джгут Есмарха – неспеціалісту не вдасться накласти його правильно, що може призвести до небажаних наслідків аж до втрати кінцівки) чи турнікет (CAT або SOFT), бандажі, зокрема протиопікові);
- гіпотермічний пакет;
- ножиці;
- термометр;
- нестерильні гумові рукавички;
- медичні маски;
- клапан для дихання «рот у рот»;
- шприци.
До переліку безрецептурних препаратів, що наведений вище, бажано додати
- топічні засоби з антибіотиком;
- назальні судинозвужувальні краплі (у пластиковому пакуванні);
- очні краплі;
- суміш електролітів (на випадок втрати електролітів під час блювання та /або діареї внаслідок кишкової інфекції, ацетонемічного синдрому або раннього токсикозу вагітних).
Якщо хтось із потенційних користувачів тривожної аптечки страждає на бронхіальну астму з тяжкими нападами або має ризик виникнення анафілаксії, варто заздалегідь обговорити з лікарем необхідність включення до неї «Епіпену» (розчин для ін’єкцій 0,3 мг, заповнена ручка 2 мл) та аспекти правильного його застосування.
