Псоріаз. Як досягти ремісії

Що це за засоби і як правильно їх застосовувати, розповідає лікар-дерматовенеролог вищої категорії, кандидат медичних наук, доцент кафедри дерматовенерології, алергології, клінічної та лабораторної імунології НУОЗ імені П.Л. Шупика Катерина БАРДОВА. 

Псоріаз: поширеність, прояви та особливості

Що це за захворювання і як багато людей уражені ним у світі, в Україні?

Псоріаз – захворювання, з яким людство знайоме з часів Галена та Гіппократа, натомість пошук нових методів лікування є актуальним дотепер. Адже від цієї недуги не застрахований ніхто з нас. До того ж неможливо передбачити, що саме стане тим тригером, що спровокує маніфестацію цього захворювання. Так само як невідомо, чи буде ефективним запропоноване лікування у кожному конкретному випадку. 

Псоріаз – розповсюджене хронічне генетично обумовлене захворювання шкіри, яким уражено від 1 до 2% населення розвинених країн світу.

В Україні, за даними Української асоціації псоріазу від цієї хвороби страждають до 1,5 млн людей.

З високим ступенем вірогідністю можна стверджувати, що пацієнтів з псоріазом насправді набагато більше, аніж відомо з офіційної статистики. Адже, по-перше, інколи псоріатичні зміни на шкірі – сріблясті або сірі бліді плями, що виступають над поверхнею шкіри – діагностують неправильно. По-друге, псоріаз не завжди проявляється саме висипкою, це можуть бути проблемами з суглобами, і людина роками лікується у ревматолога. 

По суті, це Th1-асоційований аутоімунний дерматоз з клінічними проявами на поверхні шкіри по типу папул та бляшок із лущенням. 

Виникнення таких змін пов’язана з неправильним розмноженням клітин в базальному шарі епідермісу і виникненням запалення через «поломку» у генетичному коді.

У якому віці проявляється псоріаз і чи властива йому сезонність?

Чітко визначити сезон загострення захворювання складно, але, за спостереженнями клініцистів, найчастіше псоріаз загострюється в зимовий період, і не так часто влітку. 

Щодо віку маніфестації захворювання, існують різні дані, але зазвичай хвороба проявляється ще у дитинстві та юності – це ¾ всіх виявлених випадків, у зрілому та похилому віці – ¼ випадків. Хоча ми мали досвід виявлення захворювання навіть у немовлят. На жаль, таких випадків стає дедалі більше чому сприяють негативні фактори – незадовільний стан довкілля, ризики, яким людина піддається щодня: стреси, інфекційні хвороби тощо.

Псоріаз – захворювання з тяжким перебігом?

Захворювання може мати відносно легкий перебіг, але у тяжчих формах псоріаз може уражати суглоби й інші органи та системи людини, аж до інвалідизації. 

За впливом на фізичні та психічні функції щодо якості життя людей, які живуть з псоріазом, експерти Американської академії дерматології (AAD), вважають, що вона порівняна з такою у пацієнтів з онкологічними хворобами, ішемічною хворобою серця, цукровим діабетом, артритом чи депресією. Відомо, що 8-10% пацієнтів з псоріазом, скоювали суїцидальні дії.

Адже, окрім суто медичних проблем (свербіж, біль у суглобах тощо), у суспільстві й дотепер не має розуміння цього захворювання, що породжує стигму. 

На жаль, дотепер є люди, які вважають це захворювання заразним, тож, хворі на псоріаз часто самоізолюються, максимально звужують коло свого спілкування у тому числі професійного, що негативно позначається на їхньому соціальному становищі, позбавляє можливості збудувати або утримувати сім’ю.  

Профілактика псоріазу – уникнення тригерів

Що відомо про провокуючі фактори псоріазу?

Якщо з причиною захворювання все більш менш зрозуміло – це злам генетичного коду, то з тригерами, що призводять до маніфестації або загострення псоріазу, не все так однозначно. Вчені об’єднали ці фактори у різні групи, і таких чимало:

• інфекції (особливо стрептококові та вірусні),
• певні ліки (НПЗП, бета-блокатори, інгібітори АПФ, препарати літія тощо),
• зловживання алкоголем,
• травми шкіри (оперативні втручання, порушення цілісності шкіри, носіння тугого паска або одягу з тканин, що подразнюють шкіру тощо),
• вагітність,
• стрес.

Що саме з вище наведеного стане для конкретного пацієнта тригером до гострої фази захворювання, спрогнозувати неможливо. 

Хоча більшість спеціалістів схиляються до думки, що найчастіше новий епізод загострення хвороби виникає через інфекцію.

Локалізація і клінічні форми псоріазу

Найчастіша локалізація характерного псоріатичного висипу – ділянки шкіри, що найбільше піддаються травмуванню (тертю, тиску): поверхні ліктьових і колінних згинів, сідниці.  

На сьогодні описано доволі багато клінічних форм псоріазу:

• вульгарний – найчастіше зустрічається у дітей та підлітків;
• інверсний – нарізі доволі розповсюджена форма, що уражає ділянки великих складок, геніталії, що ускладнює діагностику, особливо, у маленьких діток, адже приймається за пелюшковий дерматоз;
• себорейний/себопсоріаз – залучені волосиста частина голови, груди, обличчя;
• долонно-підошовний – тріщини, часто болючі;
• ексудативний – набряклі яскраві папули з лусочками і корками жовтуватого відтінку;
• краплевидний – папули 2-5 мм, щільно укривають тіло, окрім долонь і підошов. Часто виникає після перенесеної ангіни;
• пустульозний – локалізований, генералізований;
• псоріатичний артрит;
• псоріатична еритродермія – найтяжча форма псоріазу, яка уражає майже всю площу шкірного покриву і потребує системного лікування в умовах стаціонару.

Лікування псоріазу: оптимальний контроль захворювання 

Наскільки ефективно можна контролювати цю хворобу?

Оскільки псоріаз – це хронічне захворювання, лікування може лише покращувати його перебіг і прийнятність пацієнтами зовнішніх проявів хвороби. Хоча цілком можливо досягти доволі тривалої ремісії.

Об’єм лікувальних заходів залежить від багатьох факторів. Важливо оцінити площу ураження шкіри. Якщо процес обмежений двома так званими, черговими блішками, про якесь серйозне системне лікування мова не йтиме, вистачить правильного догляду.

Якщо ж уражено одну-дві анатомічні ділянки, це тяжкий перебіг захворювання.

Важливо також оцінити:

• вираженість вогнищ – наявність еритеми, інфільтрації, огрубіння шкіри, лущення,
• залученість відкритих ділянок, нігтів, суглобів,
• суб’єктивні симптоми (свербіж, больовий синдром),
• функціональні порушення,
• психосоціальні порушення,
• терапевтичні проблеми. 

Чого очікують від лікування пацієнти? 

Сьогодні пацієнти доволі вибагливі і воліють відчувати покращення свого стану чи не на другий день від початку базової терапії, яка має відповідати таким вимогам:

• ефективність,
• швидкість настання ефекту очищення шкіри,
• тривала ремісія,
• зручність застосування,
• відсутність небажаних ефектів (не мати сторонніх/неприємних ароматів, не псувати одяг, волосся тощо).

Основні принципи і фармакологічні засоби для лікування псоріазу

По-перше, важливо зауважити, що не слід активно лікувати мінімальні прояви псоріазу на ліктях і колінах. 

Для догляду за шкірою таким пацієнтам лікарі зазвичай рекомендують зволожувальні креми, емоленти з кератолітиками та НПЗП.

Зокрема використовують: 

• зволожувальні засоби
• топічні кортикостероїди
• дитранол (антралін)
• кам’яновугільний дьоготь
• похідні вітаміну D (кальцитріол, кальципотріол)
• комбінація кальципотріола і сильних ГКС
• топічні ретиноїди.

Медикаментозна терапія включає топічні препарати:

• кортикостероїди,
• кальципотріол (аналог вітаміну D),
• кальципотріол + бетаметазон,
• кам’яновугільний дьоготь 1-5%, дитранол 0,1-2%,
• тазаротен 0,05 – 0,1% (аналог віт.А),
• саліцилова кислота 2 – 5%.

Але найважливішим завданням терапії псоріазу на всіх етапах лікування є покращення стану епідермального бар’єра – адекватний догляд і зволожування шкіри.

Фармацевт може відігравати важливу роль щодо виявлення захворювання

Такий детальний опис форм і клінічного перебігу захворювання надано не лише з метою розширення ерудиції фармацевта. 

Річ у тім, що ефективне лікування неможливо без точно встановленого діагнозу. А ця хвороба має чимало масок – від ревматоїдних, алергічних захворювань, до мікозів. Адже коли псоріаз уражає нігті, це часто помилково сприймають за оніхомікоз, і лікують відповідно, тому неефективність такої терапії має наштовхнути на діагностичну ідею щодо псоріазу. 

Тож, вчасно порадивши людині звернутися до лікаря, фармацевт може суттєво підвищити шанси пацієнта досягти ремісії, вчасно розпочавши лікування.