Чим допомогти людині, яку мучить печія

Чим допомогти людині, яку мучить печія

Печія – одна з найчастіших причин звернень до аптеки. Особливо під час або одразу після свят, коли люди порушують звичний режим харчування: їмо раз на день, але увесь день…

Цей симптом може супроводжувати різноманітні захворювання та стани (наприклад, вагітність), а тому потребує проведення диференційної діагностики. Інколи печія настільки потужна, що пацієнту необхідне лікування в умовах стаціонару, – застерігає лікар-терапевт вищої категорії Наталія ПЄШКОВА.

Наталія Пєшкова
Наталія Пєшкова

Печія – доволі підступний симптом

Печія є дуже поширеним проявом. За даними дослідників, близько 20% людей у світі страждають на печію щонайменше раз на тиждень. При цьому до лікаря звертаються менше чверті таких пацієнтів. 

Найчастішою причиною виникнення цього неприємного, часто болючого відчуття, є гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕР) – закид до стравоходу вмісту шлунка. Його не слід плутати з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) – хронічним захворюванням. 

ГЕР є цілком фізіологічним процесом, епізоди якого виникають у здорових дорослих людей майже безсимптомно після їди та минають за 2-3 хвилини. Але, якщо такі закиди трапляються часто (стають патологічними), вони спричиняють ушкодження слизової тканини через високу кислотність шлункового вмісту, що й призводить до тих неприємних проявів, які ми називаємо печією.

Печія – це відчуття, що піднімається зі шлунка або нижньої частини грудної клітки вгору до шиї*. 

                                                                        

*Генвальський консенсус (1997 р.)

Розвивається патологічний ГЕР через ослаблення тонусу нижнього сфінктера стравоходу. А це, своєю чергою, відбувається через переїдання, звичку їсти «на ходу», погано пережовуючи (пережовування їжі – початок травлення!), нераціональне харчування, зловживання алкоголем та низьку адаптивність організму – схильність до стресів. 

Якщо ігнорувати або неправильно лікувати ГЕР, можуть розвинутися доволі тяжкі ускладнення – аж до виразок у стравоході або онкологічної патології. Не секрет, що люди часто намагаються впоратися з печією підручними засобами, наприклад, содою, що призводить до «рикошету» – коли після нейтралізації кислотність ще більше підвищується.

Як запобігти печії

Рекомендації загальні для всіх: чи дотримуємося ми їх?

Перш ніж говорити про симптоматичне лікування, зазначимо, що існують доволі прості, але досить дієві засоби уникнення патологічних проявів печії:

  • корисно спати з піднятим головним кінцем ліжка на понад 15 см;
  • підтримувати масу тіла в нормі;
  • упродовж 1,5 год після їди не можна лягати;
  • коригування дієти на користь «здорової тарілки»: ¾ рослинних продуктів, ¼ тваринних (зокрема, м’яса, риби, молочних продуктів тощо). Обмежити споживання шоколаду та відмовитися від солодких газованих напоїв; 
  • відмовитися від тютюнокуріння та споживання алкоголю;
  • уникати тісного одягу (у тому числі ременів);
  • обговорити з лікарем можливість уникнути/максимально знизити небажані побічні ефекти певних лікарських засобів, що порушують моторику стравоходу або підвищують чутливість його слизової (антагоністи α-адренорецепторів, блокатори β-адренорецепторів, блокатори кальцієвих каналів, барбітурати, холінолітики, теофілін, кофеїн, прогестерон, антидепресанти, НПЗП тощо).

Симптоматичне лікування печії

Отже, коли до аптечного закладу звертається споживач зі скаргою на печію, по-перше, необхідно з’ясувати:

  • вік пацієнта (дорослий/дитина);
  • як давно з’явилася печія і наскільки довго тривають напади;
  • чи вживала людина для полегшення стану якісь лікарські засоби (уточнити які саме);
  • направити пацієнта до лікаря, якщо:
  1. печія супроводжується блюванням (особливо з домішками крові або кольору кавової гущі), змінами дефекації (дьогтеподібні або чорного кольору випорожнення), інтенсивним потовиділенням, задишкою, дисфагією, абдомінальним болем;
  2. печія триває понад 3 доби;
  3. знижується маса тіла на тлі тривалої печії;
  4. печія з’являється після вживання ліків.

Усі ці стани свідчать про серйозні загрози здоров’ю людини, тож пацієнта необхідно якомога швидше спрямувати до лікаря для уточнення діагнозу. 

Алгоритм дій фармацевта під час звернення з приводу печії

Протокол фармацевта «Симптоматичне лікування печії» передбачає такий алгоритм його дій у межах здійснення фармопіки:

  • З’ясувати чи наявні в пацієнта захворювання травного тракту, а також вищенаведені загрозливі симптоми. 
  • У разі позитивної відповіді рекомендувати звернутись до лікаря.
  • У разі негативної відповіді з’ясувати, чи наявні фактори ризику розвитку печії/ГЕР (переїдання, споживання гострої, жирної, смаженої, копченої їжі, зловживання цитрусовими, солодощами, кавою, алкоголем; тютюнокуріння, стрес, безсоння, ожиріння).
  • За умови наявності одного чи кількох факторів ризику рекомендувати дотримуватися здорового способу життя та харчування («здорова тарілка»).
  • Якщо споживач – жінка, з’ясувати, чи не вагітна вона:
  • У разі позитивної відповіді і якщо печія тривала, рекомендувати звернутися до лікаря для призначення лікування.
  • Якщо печія має епізодичний характер, можна порадити антациди, які слід вживати нетривало (!) як вагітним, так і решті людей. 

ОТС-препарати для симптоматичного лікування печії

I. Антациди: 

  • алюмінію фосфат, гідротальцит, магальдрат;
  • комбіновані препарати та комплексні сполуки алюмінію, кальцію і магнію.

II. Засоби для лікування пептичної виразки та ГЕРХ. Інгібітори протонної помпи: 

  • Омепразол (10 мг).

III. Інші препарати для лікування пептичної виразки та ГЕРХ: 

  • альгінова кислота в комбінації з іншими антацидами.

Інформація про лікарські засоби для відповідального самолікування

Відпускаючи ліки, фармацевт має нагадати пацієнтові про належне застосування ліків: умови/режим, термін вживання, правила зберігання.

Слід повідомити також про застереження щодо застосування лікарських засобів: особливості вживання, побічні дії, вплив режиму харчування та питного режиму, можливі небажані взаємодії з іншими ліками, які вживає пацієнт.

Обов’язково потрібно вказати на особливості застосування лікарських засобів для симптоматичного лікування печії.

Так, наприклад, антациди:

  • застосовують одразу після виникнення печії або через 1-2 години після їди;
  • самостійне вживання антацидів не має перевищувати 2 тижнів;
  • тривале застосування антацидів (особливо, у великих дозах), що містять сполуки алюмінію, загрожує розвитком ниркової недостатності через кумуляцію алюмінію в ниркових клубочках. А в людей із порушенням функції нирок зростає ризик розвитку енцефалопатії;
  • тривале вживання антацидних препаратів може спричинити розвиток дисбактеріозу;
  • антациди не можна вживати разом з іншими ЛЗ, слід дотримуватися 2-годинного інтервалу (до або після іншого препарату) для запобігання взаємодії та зниження абсорбції;
  • не можна поєднувати антациди з препаратами колоїдного вісмуту та сукральфату;
  • при печії, що супроводжується метеоризмом, варто застосовувати препарати, що містять алюмінію фосфат (завдяки його сорбційним властивостям) або комбіновані препарати, які додатково містять симетикон або диметикон;
  • під час вагітності та в період годування груддю можна періодично короткочасно застосовувати комбінації кальцію та магнію карбонату в рекомендованих дозах.

Інгібітори протонної помпи для симптоматичного лікування печії:

  • застосовують у низьких дозах – омепразол 10 мг;
  • не слід застосовувати одночасно інший інгібітор протонної помпи або блокатор Н2-рецепторів гістаміну;
  • омепразол може підвищувати активність дисульфіраму, метотрексату, збільшувати тривалість дії діазепаму, протисудомних засобів та знижувати активність ампіциліну;
  • слід припинити застосування інгібітора протонної помпи у випадку виникнення ураження шкіри, що супроводжується артралгією, особливо на ділянках, що зазнають впливу сонячного світла.

Альгінатумісні препарати: 

  • з обережністю рекомендують пацієнтам з гіперкальціємією, нефрокальцинозом і рецидивною нирковокам’яною хворобою, зумовленою кальцієм;
  • курс застосування не повинен перевищувати 7 діб. Якщо симптоми не зникають, необхідно звернутися до лікаря.

І насамкінець

Слід попереджати пацієнта, що в разі появи побічних реакцій (передбачених і непередбачених інструкцією для медичного застосування) під час застосування лікарського засобу або в разі відсутності ефекту, необхідно:

  • по-перше, припинити вживання лікарського засобу та якнайшвидше повідомити лікаря або фармацевта,  
  • по-друге, заповнити (самостійно або за допомогою лікаря чи фармацевта) та надіслати до Державного експертного центру МОЗ України спеціальну карту-повідомлення. Адже дослідження препаратів під час обігу на фармацевтичному ринку допомагає підвищувати якість фармакотерапії.

Схожі матеріали