З провізорів у фармацевти: перевестись не можна залишитись

Втім, будь-яке рішення має ґрунтуватися на вичерпній достовірній інформації. Тож по неї ThePharmaMedia звернулася до нашого експерта – заступника голови з правової роботи Донецької обласної організації Профспілки працівників охорони здоровʼя України, адвоката Сергія МАЛОВИЧКА.

Зміни в національному класифікаторі

Нагадаємо, що, власне, відбулося?

– 28 жовтня 2021 року на офіційному сайті Міністерства економіки України був оприлюднений наказ «Про затвердження Зміни №10 до національного класифікатора ДК 003:2010» від 25.10.2021 №810-21(далі – Зміни №10).

Згідно із цим документом певні професії фармацевтичної галузі отримали нові найменування, а саме:

• «провізор» має бути змінений на «фармацевт»;
• «провізор клінічний» – на «фармацевт клінічний»;
• «провізор-аналітик» – на «фармацевт-аналітик»;
• «провізор-косметолог» – на «фармацевт-косметолог»;
• «провізор-токсиколог» – на «фармацевт-токсиколог».

NB! В усіх випадках зберігається той самий код Класифікатора професій (КП) 2224.2.

Також змінені найменування посад «провізор-інтерн» на «фармацевт-інтерн» та «фармацевт» на «асистент фармацевта» з кодами КП 3228.

Як зазначені зміни мають бути оформлені на практиці?

– Мають бути видані накази з основної діяльності про внесення змін до штатного розпису і наказ з особового складу про внесення змін до трудової книжки працівників та інших кадрових документів (особова картка, посадова інструкція). Також змін потребують колективний договір і посадова інструкція. З усіма цими змінами (окрім змін у штатному розписі) працівників мають ознайомити, а примірник оновленої посадової інструкції ще й видати співробітнику. Підставою зазначених змін доцільно вказати, наприклад, приведення у відповідність до національного класифікатора ДК 003:2010 найменувань посад працівників. Якщо трудова книжка перебуває в працівника, записи до неї мають вноситися за його бажанням.

На практиці обговорюється потреба попередження працівника про такі зміни не пізніше ніж за два місяці у порядку частини 3 статті 32 Кодексу законів про працю України (КЗпП).

Однак щодо зміни назв посад без зміни коду класифікації, з метою приведення назви посади у відповідність до Класифікатора професій ДК 003:2010, яка не повʼязана зі змінами завдань, обовʼязків за посадами, кваліфікаційними вимогами до працівника, оплати праці тощо, то підстав вважати приведення зазначених назв у відповідність до КП змінами істотних умов праці в розумінні статті 32 КЗпП немає.

Тож зобов’язання повідомляти працівника про зміну назви посади не пізніше ніж за два місяці не виникає. Такий висновок міститься і в листі Міністерства соціальної політики України «Щодо застосування Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій»» від 02.10.2018 №18921/0/2-18/28.

Чого чекати від нововведень: назва професії – на європейський манер, а нормативна база – українська?

Чи є якісь наслідки, про які слід знати: для оформлення пенсії, якихось пільг тощо?

– Переважно це буде залежати від часу звернення та приведення у відповідність до Класифікатора професій ДК 003:2010 як відповідних нормативно-правових актів, так і записів у трудовій книжці працівника. Наприклад, на сьогодні нарівні з дотриманням інших вимог право на пенсію за вислугу років мають «провізори, фармацевти (незалежно від найменування посад) (розділ 2 «Охорона здоров’я» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, далі – Перелік).

Таким чином, якщо на тепер не внесені зміни до трудової книжки провізора щодо зміни назви посади, і він оформлює пенсію за вислугу років, то проблем з цього приводу виникати не повинно. Але, коли з Переліку вилучать найменування посаду «провізор», то під час звернення за призначенням пенсії в трудовій (якщо провізор продовжував працювати після 28.10.2021 р.) відповідні зміни мають бути обов’язково внесені.

Чи змінилися кваліфікаційні вимоги?

– Це питання регулює Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, Випуск 78 «Охорона здоров’я» (затверджений наказом МОЗ України від 29.03.2002 №117, далі – Довідник).

Однак наразі в Довіднику найменування посад залишаються не оновленими. Швидше за все, змістовна частина кваліфікаційних вимог залишиться та сама.

Чи змінило це нововведення умови найму працівників аптек?

– Так, на сьогодні назви посад під час прийняття на роботу мають відповідати найменуванням посад у Класифікаторі професій ДК003:2010 з урахуванням Змін №10.

Але локальним документом, що визначає, на яку посаду приймати працівника у кожному конкретному випадку, має бути приведений у відповідність до вимог КП штатний розпис аптечного підприємства.

Чи потрібно тепер створювати нові посадові інструкції? Ким і в якому порядку вони повинні бути затверджені?

– Як зазначалося вище, посадові інструкції мають бути приведені у відповідність до КП відносно професійних назв фармацевтичних посад. Оскільки зміни в Довіднику не відбулися, у посадовій інструкції нині має бути відповідно змінена лише назва посади працівника.

Відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. №929), посадові інструкції мають бути затверджені ліцензіатом, тобто тим, хто отримав ліцензію.

Правові колізії

Чи є в нормативних актах визначення самого терміна «фармацевт» або це визначається за допомогою освітньої характеристики (непрямим шляхом)?

– З метою покращення надання якісної медичної допомоги наказом МОЗ України від 30.05.2013 №455 в закладах охорони здоров’я рекомендована до застосування спільна настанова Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної фармацевтичної федерації «Належна аптечна практика: Стандарти якості аптечних послуг» (далі – Стандарти).

Саме Стандартами визначено поняття «фармацевти» – медичні працівники зі спеціальною освітою і підготовкою, яким доручено їхніми національними або іншими відповідними органами влади (наприклад, штату або провінції) керування розподілом лікарських засобів для споживачів і докладання відповідних зусиль щодо забезпечення їх безпечного та ефективного застосування.

Існує також визнання того, що самого по собі забезпечення споживачів ліками недостатньо для досягнення цілей лікування. Поняття «провізор» Стандартами не передбачено.

Які зміни до колективного договору доцільно внести у звʼязку з прийняттям Змін №10?

– У колективних договорах, укладених в аптечних підприємствах, можуть міститися положення стосовно прав провізорів і фармацевтів на:

• додаткову щорічну відпустку за особливий характер праці (7 календарних днів), відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про відпустки» від 15.09.1996 та розділу XVIII «Роздрібна торгівля фармацевтичними товарам» (більш детально див. додаток 2 до Постанови КМУ № 1290 від 17.11.1997 в редакції постанови КМУ № 679 від 13.05.2003)
• 36-годинну тижневу скорочену тривалість робочого часу за результатами атестації робочих місць за умовами праці та відповідно до вимог розділу 33 «Роздрібна торгівля фармацевтичними товарам» Переліку, затв. Постановою КМУ від 21.02.2001 №163.

Чи змінилася нормативно-правова база, що регулює аспекти кадрового забезпечення аптек?

– На жаль, у випадку із затвердженням Змін №10 та перейменуванням посад аптечних кадрів спостерігається безсистемний підхід з боку органів влади.

Так, натепер без відповідних змін залишається Положення про порядок проведення атестації провізорів (затв. наказом МОЗ України 12.12.2006 №818) (далі – Положення).

Згідно із цим Положенням має проводитися атестація саме «провізорів». Більше того, залишаються без змін закони України:

• «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 (частина 1 статті 15 щодо атестації «провізорів і фармацевтів»);
• «Про освіту» від 05.09.2017 (частина 7 статті 18 у якій йдеться про інтернатуру, як обов’язкову форму первинної спеціалізації осіб за «провізорськими» спеціальностями для отримання кваліфікації «провізора-спеціаліста»);
• «Про вищу освіту» від 01.07.2014 (пункт 3 частини 3 статті 61, у якій міститься поняття «лікар-інтерн» – особа, яка має ступінь магістра фармацевтичного спрямування, виконує програму підготовки в інтернатурі за відповідною спеціальністю під керівництвом лікаря закладу охорони здоров’я та закріпленого за нею викладача кафедри закладу вищої освіти, що здійснює підготовку провізорів-інтернів, та бере участь у наданні всіх видів медичної допомоги, передбачених вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики).

Замість післямови

З 1 січня 2023 року заплановано застосування системи безперервного професійного розвитку фармацевтичних працівників – «провізорів», згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників від 14.07.2021 №725».

Тож такі правові колізії мають бути якомога швидше подолані, а кома (про яку йшлося в заголовку публікації), слід застосувати в першому випадку: «провізору перевестись, не можна залишитись».

Світ змінюється, змінюємось і ми!