Вітчизняна фарміндустрія у 2021 році та COVID-19: виклики галузі – прийняті та подолані

Вітчизняна фарміндустрія у 2021 році та COVID-19: виклики галузі – прийняті та подолані

Пандемія COVID-19 чітко показала значущість сильної фармгалузі як складової системи охорони здоровʼя та фактора зміцнення національної безпеки: крім економічного впливу, зростання фармацевтичного виробництва і його ролі в економіці країни це позитивно позначається на рівні життя населення. 

Історія розвитку фармацевтичної промисловості України налічує більше століття. На всіх етапах розвитку вона була й залишається центром інновацій, де зосереджується науковий і технологічний потенціал країни. То ж і нині фармацевтична індустрія ефективно долає наслідки впливу пандемії COVID-19 і за темпами змін лідирує серед секторів економіки України. 

«Одужання від COVID-19» – фактично одна з провідних тем інфографічного довідника «Фармацевтика України-2021», підготовленого на основі дослідження компанією Top Lead за підтримки фармацевтичної компанії «Дарниця» і аналітичного партнера Business Views. У зазначеному дослідженні продемонстровано ключові зміни, які останнім часом спостерігають на фармринку, позиції вітчизняних та закордонних виробників, а також розглянуто найважливіші тенденції розвитку галузі, можливості, проблеми та досягнення української фармацевтичної індустрії.

Вітчизняна фарміндустрія – серед лідерів

Сучасна фарміндустрія, хоча поки й не стала найбільшою галуззю економіки, належить до лідерів за продуктивністю праці та витратами на інновації.

Завдяки локальній «фармі» минулого року Україні вдалося уникнути дефіциту ліків. Понад те, не припинилося навіть зростання експорту лікарських засобів: за останні шість років цей показник збільшився на 68%.

Ключовими імпортерами поки залишаються країни СНД, але в той же час збільшуються поставки до інших регіонів, зокрема на ринки Середнього Сходу, Північної Африки та Євросоюзу. Подальше розширення географії присутності українських фармвиробників відбуватиметься за умови продовження інтеграції законодавства України та ЄС, а також усунення регуляторних бар’єрів, які на жаль, суттєво сповільнюють ці процеси. 

Та все ж автори довідника наголошують, що попри складний рік, в напрямку гармонізації норм регулювання виробництва та обігу лікарських засобів України та ЄС помітні позитивні зрушення. Почасти цьому можна завдячувати прогресу у диджиталізації галузі.

Завдячуючи диджиталу

Поміж іншого експерти назвали позитивні зрушення в нижченаведених напрямках.

  1. Цифровізація реєстрації лікарських засобів та пришвидшення процесу реєстрації, що дасть змогу зменшити собівартість виходу ліків на ринок та пришвидшити доступ споживачів до нових ліків.
  2. Забезпечення взаємовизнання сертифікації виробництва (GMP) для розширення можливостей виходу українських компаній на ринок ЄС і усунення барʼєрів для розвитку торгівлі фармпродукції.
  3. Пришвидшення процесу узгодження протоколів клінічних досліджень, що підвищить конкурентоспроможність національних фармвиробників. 

Втім, доволі високий рівень автоматизації та диджиталізації процесів уже дав змогу українським фармвиробникам швидко адаптуватися до потреб ринку і забезпечити випуск необхідних препаратів. 

У дослідженні окреслені як позитивні перетворення у сфері цифровізації системи охорони здоров’я та виробництва ліків, а також розвитку системи регулювання ринку, що стимулюють його розвиток, так і прогалини у цій ніші. Зокрема, аналітики відзначають важливість переходу на електронний рецепт, розвиток інтернет-торгівлі лікарськими засобами, диджиталізації виробництва ліків та впровадження учасниками ринку електронного документообігу. 

За прогнозами, частка e-commerce на фармацевтичному ринку України зростатиме вищими темпами, аніж у світі і досягне 15% у 2026 році.

Баланс між offline та online

Надалі, за прогнозами, основним завданням для учасників ринку стане пошук ефективного балансу між offline- та online-комунікацією у частині просування фармпродукції. Поки ж, за даними довідника, фармацевтичні компанії щороку збільшують інвестиції в рекламу своїх брендів на телебаченні.

Проте у 2020 році обсяг цього сегменту реклами зріс менш ніж на 1% і склав 130 млн доларів США. Дедалі частіше конкуренцію телерекламі складають digital-канали. Активність фармацевтичних брендів у інтернет-просуванні активно зростає з року в рік, особливо помітно це проявляється в останні два роки. Під впливом локдаунів вага digital зросла також у сегменті промоції лікарських засобів.

За висновками авторів дослідження, український фармацевтичний ринок має позитивні перспективи для подальшого розвитку. Ключовими факторами прискорення темпів його зростання вказано

  • продовження реформування системи охорони здоров’я України;
  • стимулювання добровільного медичного страхування;
  • розвиток контрактного виробництва;
  • розширення програми реімбурсації
  • та створення ефективної системи державно-приватного партнерства.

Ознайомитися з повним змістом інфографічного довідника «Фармацевтика України-2021» можна за посиланням.