Новий проєкт НФаУ представив фармацевтичні наукові школи Слобожанщини та унікальні результати їх діяльності

Наукова школа, яка завжди утримувала новаторство

Наукові школи – основа розвитку дослідництва в університетах, сьогодні їх у НФаУ налічується 6. Напередодні 100-річчя від дня заснування, НФаУ видав монографію, в якій презентовано історію становлення та розвитку наукових шкіл, їхніх фундаторів, результати роботи вчених НФаУ за всіма аспектами фармацевтичної діяльності. На окрему увагу заслуговує наукова організаційно-економічна школа, яка працює та розвивається на кафедрі соціальної фармації НФаУ, що була створена 1 липня 2011 року. Ініціатором створення кафедри виступив НФаУ, а її першим очільником стала професор Алла КОТВІЦЬКА.

Необхідно зазначити, що підґрунтя багатьох успішно реалізованих державних програм – реімбурсації, референтного ціноутворення, імпортозаміщення, оцінки технологій охорони здоров’я – закладено саме організаційно-економічними дослідженнями науковців НФаУ.

Показово, що цей напрям у фармацевтичному університеті завжди був новаторським. Вже згадана реімбурсація – це науковий результат докторської дисертації Алли Котвіцької. У 2008 році саме завдяки їй у науковому середовищі вперше прозвучала ця дефініція та були опрацьовані інструменти й механізми процесу відшкодування державою вартості ліків для хворих. Власне, новизна дисертації й стала «науковим стартом» державної програми «Доступні ліки», яка не лише успішно реалізована в Україні сьогодні, а й продовжує масштабуватися.

Кафедра соціальної фармації у НФаУ – перша і єдина в Україні

Соціальна фармація як напрям була заснована у 50-х роках ХХ ст., а найдинамічнішого розвитку набула у 70–80-ті роки ХХ ст. у Великобританії та США — як результат наукових досліджень соціальних потреб населення, рівня розвитку системи охорони здоров’я, визначення пріоритетних напрямів у підготовці фармацевтичних фахівців. Відтоді почалося й упровадження в освітній процес підготовки фахівців фармації соціально орієнтованих дисциплін.

В Україні становлення соціальної фармації як організаційного, наукового, освітнього напряму почалося саме зі створення кафедри соціальної фармації НФаУ, яка стала першою та донині залишається єдиною в Україні й сьогодні є експертним осередком з потужним науковим колективом.

У 2000-х роках фармацевтичний сектор сфери охорони здоровʼя перебував у стані трансформації. Зміна парадигми фармації обумовила необхідність народження нового наукового напряму, появу нової школи, розвитку нових напрямів досліджень і зміни векторів на соціально-орієнтований курс у діяльності всіх структур, які функціонують для надання своєчасної, якісної, ефективної фармацевтичної послуги.

Тож основним завданням кафедри стала актуалізація соціальних проблем освітньої та наукової діяльності в галузі фармації. Наукові дослідження кафедри спрямовані на вдосконалення аспектів надання фармацевтичної допомоги в сучасних умовах і проведення науково-дослідних робіт за напрямами: обґрунтування та вдосконалення соціально-ефективних механізмів забезпечення доступності фармацевтичної допомоги (організація систем реімбурсації вартості ліків за умов ринкової економіки та медичного страхування населення); дослідження нормативно-правового регулювання обігу лікарських засобів, гармонізація вітчизняного законодавства відповідно до вимог ЄС; фармакоекономічні та соціально-економічні дослідження застосування лікарських засобів; соціально-психологічні, морально-етичні принципи фармацевтичної діяльності; соціальні тенденції маркетингу у фармації; фармакоекономічні аспекти лікування соціально значущих захворювань; соціальна відповідальність бізнесу у фармації; організація фармацевтичної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій; фармацевтична інформація; аналіз медико-соціальних вимірювачів та показників здоров’я населення.

Сьогодні соціальна фармація є теоретичною основою організації фармацевтичної діяльності та системи державних і громадських заходів правового, організаційного, соціально-економічного, наукового, освітнього, санітарно-епідеміологічного, медичного, технічного характеру, спрямованих на збереження й зміцнення здоров’я людей, запобігання і лікування хвороб, подовження тривалості життя та працездатності, гармонійного фізичного і психічного розвитку людини.

Організаційно-економічна школа, яка функціонує на кафедрі соціальної фармації НФаУ, акумулює і транслює досвід постановки та вирішення наукових завдань за визначеними напрямами, зберігає унікальні наукові цінності та традиції, продукує нові знання й застосовує їх у підготовці кадрів. Саме тому проєкт НФаУ «Фармацевтичні наукові школи Слобожанщини» відкрився науковою школою організаційно-економічного блоку.

Новий проєкт — у рамках ювілейної конференції

Практична реалізація нового проєкту відбулася у форматі проведення щорічної, цьогоріч ювілейної, десятої науково-практичної конференції «Соціальна фармація: стан, проблеми та перспективи».

У рамках заходу був також проведений круглий стіл «Фармацевтична грамотність: від науки до практики», учасникам якого презентовано ще один новий науковий вектор, що спрямований на підвищення обізнаності населення про лікарські засоби.

У конференції, яка нарахувала до 200 учасників , долучилися представники ДЕЦ МОЗ України та Держлікслужби України. Зокрема, директор Державного експертного центру МОЗ України Михайло БАБЕНКО високо оцінив багаторічну співпрацю ДЕЦ та НФаУ, адже це партнерство охоплює низку спільних ініціатив – від нормативно-правового супроводу до освітніх і наукових проєктів, що сприяють розвитку фармації.

Також Михайло Бабенко підкреслив, що наукова школа професора Алли Котвіцької стала джерелом багатьох ідей і рішень у сфері регулювання фармацевтичного забезпечення, оцінки доступності лікарських засобів, фармакоекономіки, післяреєстраційного напряму. Наукові досягнення учнів школи широко впроваджені у практику.

Заступник голови Держлікслужби Володимир КОРОЛЕНКО також відзначив тісні, тривалі, дружні і плідні стосунки між службою та НФаУ (їх партнерство закріплено Меморандумом про співпрацю), і подякував Аллі Котвіцькій за те, що вона стала піонером у сфері соціальної фармації: перша кафедра і перша наукова школа. Це новий фундаментальний напрям, який інтегрально поєднує все, що повʼязує фармацію з іншими дисциплінами охорони здоровʼя.

Держлікслужба також працює за напрямами, які стосуються організації соціальної фармації, зокрема, public health. Це, насамперед, забезпечення якісними, доступними ліками, контроль якості ліків.

Аліна ВОЛКОВА, завідувачка кафедри соціальної фармації НФаУ, у своїй доповіді на конференції підкреслила, що саме травень 2010 року став відправною точкою народження наукової школи Алли Котвіцької, двоє перших учнів якої були аспірантами кафедри організації та економіки фармації, як, власне, й Алла Анатоліївна. У подальшому дисертанти її наукової школи були вже аспірантами кафедри соціальної фармації. З часом школа набула фундаментальної основи, що дозволило готувати наукові кадри не лише для освітньо-наукової, а й для практичної фармації.

2016 рік заснував поєднання й розширення об’єктів наукових досліджень у науковій школі. Починають вивчатися певні категорії населення( пільгові або соціально-вразливі), з метою розроблення особливого підходу в плануванні фармацевтичного забезпечення та витрат; ретельно обираються у якості предмету дослідження певні соціально-небезпечні нозології з їх подальшим вивченням. Також 2016 рік став найрезультативнішим щодо кількості захистів – відбулися захисти одного здобувача ступеня доктора наук та трьох здобувачів ступеня кандидата наук.

Результати досліджень наукової школи цінні для практики

Варто відзначити, що результати досліджень наукової школи знаходили і продовжують знаходити своє місце в практичні діяльності.

Зокрема, за напрямом розроблення ефективних механізмів реалізації концепції соціальної фармації та аналізу сучасних тенденцій діджиталізації й інформаційного забезпечення сфери охорони здоров’я, розроблено та обґрунтовано:

• концептуальний підхід до реалізації раціонального використання ЛЗ згідно з цілями Національної лікáрської політики, заснований на стандартизації, регулюванні та координації змісту інформації при державній реєстрації ЛЗ, у формулярній системі та освітніх інституціях;
• комп’ютерну інформаційну систему «Лікарські засоби у гастроентерології» та алгоритм управління процесом фармакотерапії гастроезофагеальної рефлюксної хвороби відповідно до стандартів GPP;
• інтегровану медико-фармацевтичну систему лікування хворих на псоріаз.

У напрямі історичних, соціально-психологічних та морально-етичних аспектів організації фармдіяльності розроблено й обґрунтовано:

•  принципи та етичні норми діяльності фармпрацівників із застосуванням методів соціальної психології;
• соціально-етичну модель поведінки фармпрацівників у конфліктних ситуаціях, які виникають в аптечних закладах;
• цільову програму із забезпечення ефективності фармацевтичної допомоги згідно з вимогами GPP, яка спрямована на підвищення ефективності фармацевтичної діяльності та соціального статусу фармацевтичних працівників.

У питаннях розроблення соціально-ефективних механізмів удосконалення фармацевтичного забезпечення населення розроблено та обґрунтовано:

• соціально-ефективні моделі оптимізації фармацевтичного забезпечення, що ґрунтуються на раціональному виборі, призначенні та застосовуванні ЛЗ на всіх рівнях шляхом застосування показників ефективної потреби у фармацевтичній допомозі та формуванні регулюючих переліків фізично й економічно доступних ліків;
• моделі, які передбачають системний моніторинг ефективності фармдопомоги пацієнтам на догоспітальному і госпітальному рівнях, враховуючи специфіку фармакотерапії у гострому стані та при хронічному перебігу захворювань.

У напрямі удосконалення фармацевтичного забезпечення соціально незахищених верств населення розроблено та обґрунтовано:

• рівневі моделі підвищення ефективності надання фармдопомоги дітям до 3-х років, особам похилого віку, у т.ч. модель обґрунтування гарантованого пакету лікарських засобів та переліки ЛЗ, вартість яких підлягає реімбурсації, з метою подальшого розширення державних програм доступності ліків;
• модель організації та функціонування спеціалізованої аптеки геріатричного профілю;
• автоматизований алгоритм для здійснення моніторингу ефективності медичної та фармацевтичної допомоги пацієнтам в умовах амбулаторного лікування.

На основі досліджень соціальних тенденцій розвитку менеджменту та маркетингу, аналізу проблем державного (публічного) управління, регулювання фармдіяльності в Україні розроблено та обґрунтовано:

• модель ефективного формування асортименту ЛЗ на вітчизняному промисловому фармпідприємстві;
• актуальні напрями й підходи до удосконалення та розвитку систем управління якістю на підприємствах з виробництва ЛЗ;
• методологію моделювання процесно-орієнтованих систем управління якістю, спрямованих на виконання сучасних та прогнозованих нормативних вимог до таких систем з використанням методу структурного аналізу й проектування (SADT) у нотації IDEF0;
• підходи щодо підвищення якості та доступності регуляторних послуг у сфері обігу ЛЗ.

У питаннях нормативно-правового регулювання фармацевтичного забезпечення населення та тенденцій управління фармсектором розроблено та обґрунтовано:

• модель підвищення ефективності відносин між трудовими колективами та роботодавцями у системі фармазабезпечення з урахуванням принципів функціонування моделей соціального партнерства;
• підходи щодо підвищення якості і доступності регуляторних послуг у сфері обігу ЛЗ шляхом розробки науково-практичних рекомендацій до оцінки та управління інституційною спроможністю національних регуляторних органів у сфері обігу ЛЗ.

Напрацювання науковців школи допомагають у розробці управлінських рішень та законодавчих ініціатив

Загалом результатами впровадження наукових розробок у практичну фармацевтичну діяльність стали 35 методичних рекомендації, 7 інформаційних листів, 28 авторських свідоцтв, 7 наукових повідомлень про наукову (науково-технічну) продукцію. Акти впровадження реалізовані у 26 органах державного управління, 34 закладах охорони здоров’я, 42 закладах вищої освіти, на 56 фармацевтичних підприємствах.

Результати наукових розробок також знайшли місце у освітній діяльності: з 2016 року до Стандарту вищої освіти зі спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація» для другого (магістерського) рівня вищої освіти внесено спеціальну (фахову) компетентність «Здатність проводити аналіз соціально-економічних процесів у фармації, форм, методів і функцій системи фармацевтичного забезпечення населення та її складових у світовій практиці, показників потреби, ефективності та доступності фармацевтичної допомоги в умовах медичного страхування та реімбурсації вартості лікарських засобів»; розроблено програму освітнього компоненту «Соціальна фармація» для здобувачів вищої освіти 5 курсу усіх закладів, що здійснюють підготовку фармацевтів, фармацевтів клінічних та фармацевтів-косметологів.

Вагомим здобутком стало створення вперше в Україні національного підручника «Основи права та законодавства у фармації» (2018 р.) та підручника «Соціальна фармація» (2021 р.).

Крім того, фрагментарно результати дисертаційних досліджень використано при роботі у складі низки робочих груп – з розробки Стратегії розвитку фармацевтичної освіти в Україні, з розробки проєкту Концепції комплексної програми імпортозаміщення лікарських засобів, Міжнародного проєкту ВООЗ «Безпечні доступні та ефективні ліки для українців», з розробки професійного стандарту «Фармацевт», «Менеджер (управитель) з фармації», «Фармацевт-косметолог», «Фармацевт клінічний», а також при розробленні нормативно-правових актів, змін та доповнень до них, зокрема, Закону України «Про лікарські засоби», Постанови КМУ «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)», Настанови «Належна аптечна практика (GPР)» та інших.

Тож фармацевтична спільнота Слобожанщини вітає професора Аллу Котвіцьку та учнів її школи (а їх у неї на сьогодні 15) з науковими здобутками та бажає подальшого розвитку досліджень у сфері соціальної фармації.