Ціни під наглядом: що означає повернення державного контролю за аптечним ринком в умовах війни

Що сталося?

8 квітня 2025 року на засіданні Кабміну було ухвалено рішення, що дозволяє Держпродспоживслужбі проводити перевірки аптек і дистриб’юторів, попри воєнний стан. Це виняток із Постанови №303, яка з 2022 року обмежувала будь-які планові заходи державного нагляду. Відповідне доручення закріплено у протоколі засідання №39 та підписане премʼєр-міністром Денисом Шмигалем.

У фокусі — ціноутворення: влада сигналізує, що готова жорстко реагувати на потенційні зловживання, особливо у сегменті критичних препаратів і товарів, що мають підвищений попит.

Чому це важливо саме зараз?

Повернення контролю відбувається на тлі тривалого вакууму регуляції, який призвів до:

• розмиття цінової дисципліни в аптечному роздрібному ринку;
• бурхливого розвитку ВТМ та УВТМ — власних торгових марок та умовно власних торгових марок, які дозволяють мережам маніпулювати маржею та ціною;
• мінімального державного впливу на цінову вертикаль «дистриб’ютор — аптека — пацієнт».

Сьогодні, коли доступ до ліків — це не лише економічне, а й соціальне питання, держава намагається повернути собі інструменти впливу на ринок.

Але чи готова система?

На відміну від країн ЄС, в Україні відсутній державний цифровий дашборд цін, існують тільки приватний сервіс Tabletki.ua, електронний реєстр транзакцій або система автоматизованого моніторингу, які дозволяють виявляти аномалії у реальному часі. Більшість перевірок — це ручна робота з високим ризиком вибірковості, конфліктів і адміністративного тиску.

Критичне питання: хто саме стане об’єктом контролю — ті, хто порушує правила, чи просто ті, кого легше перевірити?

Як це працює в Європі?

Щоб зрозуміти, куди має рухатися українська система, варто подивитись на приклади країн ЄС:

Польща

• Усі препарати, що підлягають реімбурсації, продаються за фіксованою ціною по всій країні.
• Заборонено будь-які бонуси, знижки чи рекламні стимули на рецептурні ліки.
• Держава бачить усі продажі в режимі реального часу через систему e-Recepta.
• Порушення — автоматичне позбавлення ліцензії.

Франція

• Аптечна маржа залежить від соціальної значущості препарату, не дозволяючи мережам максимізувати прибуток за рахунок критичних лікарських засобів.
• Система індексації прибутковості гарантує рентабельність аптек без шкоди для пацієнта.

Що далі?

Цей крок уряду — нагадування ринку, що період «вільного плавання» завершується. Але без реформованої архітектури контролю, прозорої системи моніторингу та визначених критеріїв — перевірки можуть стати не інструментом оздоровлення, а черговим джерелом тиску і корупційних ризиків.

Ключовий виклик: знайти баланс

Держава має право і зобов’язання втручатися, коли йдеться про доступ до критично важливих ліків. Але регуляція має бути не каральною, а системною і прогнозованою. Якщо Кабмін дійсно має намір змінити правила гри — йому слід не просто відновити перевірки, а перебудувати всю логіку контролю, запозичивши ефективні практики з ЄС.

Повернення контролю — це не кінець, а тільки початок розмови про те, яким має бути фармринок у країні, що воює, але при цьому будує систему охорони здоров’я для післявоєнного майбутнього.