Олег Кльоц: «Наше завдання – здійснювати прозорі та конкурентні закупівлі»

У законодавстві не передбачено такого критерію відбору постачальника товару, як країна-виробник

Наскільки МЗУ у своїй діяльності можуть дотримуватися принципу «підтримуй і купуй українське»?

Медичні закупівлі України – національна агенція, яка закуповує ліки, медичні вироби та обладнання для безоплатної діагностики та лікування важких хвороб.

Тобто, йдеться не про ліки проти кашлю, нежитю чи підвищеної температури або алергії. Мова про препарати від рідкісних та важких хвороб, серед яких рак, гемофілія, гепатити, розсіяний склероз, імунодефіцити, дитячий церебральний параліч, муковісцидоз, серцево-судинні, орфанні захворювання (деякі з них закуповуються лише для кількох пацієнтів в Україні). Тобто, це препарати, які недоступні багатьом українцям через їх високу вартість, тому держава бере цей обовʼязок на себе.

Крім того, йдеться про медвироби для оперативних втручань, вакцини, діагностичне та лікувальне обладнання, як-от МРТ, КТ, апарати УЗД, ендоскопи, лінійні прискорювачі для лікування раку тощо іноземного виробництва.

Також МЗУ закуповують медвироби для травматологічних, нейрохірургічних та операцій, пов’язаних з серцево-судинними захворюваннями (клапани серця, штучний водій ритму серця, кардіовертер-дефібрилятор тощо), які, на жаль, не виробляються в Україні.

Загалом, у нинішньому законодавстві про публічні закупівлі не передбачено такого критерію відбору постачальника товару, як країна-виробник.

Тому під час здійснення закупівель ми не віддаємо перевагу українським чи іноземним виробникам, ми дотримуємося принципів доброчесності, прозорості та конкурентності.

Локалізація у сфері публічних закупівель – як варіант підтримки національного виробництва

У 2022 році набрав чинності Закон № 1977-IX, який впровадив вимоги локалізації у сферу публічних закупівель. Чи дотримуєтеся ви цих вимог під час закупівель медичних товарів?

Перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації визначений в законі України «Про публічні закупівлі» (підпункт 2 пункту 6-1 розділу Х ʼПрикінцеві та перехідні положенняʼ).

Вимоги щодо локалізації — це обовʼязкова умова в закупівлях для визначеного переліку товарів згідно з встановленим законом мінімальним відсотком місцевої складової у собівартості товару, що є предметом закупівлі (у 2023 році – 15%, у 2024 – 20%, 2025% – 25% тощо). Тобто, від 10% до 40% (залежно від року) вартості товару має бути створено в Україні. МЗУ обов’язково відстежують дотримання цієї вимоги.

Відповідно до вимог законодавства також оприлюднюємо таку інформацію в Prozorro під час публікації звіту про виконання договору.

Запровадження нецінових критеріїв: як це змінить закупівлі

Головна умова при закупівлях МЗУ – найнижча із запропонованих цінова пропозиція. Це своєрідне обмеження вибору в закупівлях, а на думку деяких експертів, це ще й позначається на якості придбаних товарів. Чи очікуються зміни щодо цього в перспективі?

Наразі законодавство у сфері публічних закупівель передбачає, що головним критерієм вибору переможця у відкритих торгах в електронній системі Prozorro є найнижча цінова пропозиція.

Тому, за результатами аукціону, якщо він відбувається, система автоматично визначає найнижчу цінову пропозицію, яка після цього переходить на етап кваліфікації, під час якого ми перевіряємо на відповідність умовам тендеру всю тендерну пропозицію, включно з медико-технічними вимогами до товару.

Лише у разі повної відповідності вимогам тендеру, учасника з найнижчою ціновою пропозицією може бути визначено переможцем закупівлі.

Зрозуміло, що важливо дотримуватися балансу «ціна-якість», тож застосування певних нецінових критеріїв у закупівлях може бути корисним. Наразі згідно із законодавством, дозволено розділити частку вартості продукції так, що питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70%, а всі нецінові критерії не можуть становити більше ніж 30%.

Які нецінові критерії застосовуються при закупівлях в інших країнах?

Уніфікованих підходів у цьому питанні не існує, кожна країна вкладає в них щось своє, додаючи до умов закупівлі товару унікальну технічну характеристику чи специфічну вимогу.

Коли говорять про підтримку національного виробника, передусім мають на увазі пільги та преференції. Це так працює в усьому світі?

У деяких країнах існує практика державного підходу до використання певних видів економічних регулювань, коли національний виробник може розраховувати на підтримку держави на якомусь з етапів виробництва чи реалізації продукції. Тобто, держава, коли це необхідно, регулює ринок доступними інструментами впливу, може встановлювати пільги, квоти, особливі ставки податків, щодо певних типів продукції, виробників тощо.

Водночас наголошу, що наше завдання – ефективно та прозоро здійснювати закупівлі медичних товарів, з неухильним дотриманням норм, передбачених профільним законодавством.

Тому в наших процедурах ми не застосовуємо вимог чи умов, які могли б надавати перевагу будь-кому з учасників ринку, адже дискримінації не місце серед добросовісної конкуренції.

Уряд збільшив фінансування для закупівель МЗУ

Яку медичну продукцію закуповують МЗУ у вітчизняного виробника?

Національний виробник присутній у цьогорічних централізованих закупівлях певних позицій ліків від раку, дитячих розладів психіки, розсіяного склерозу, імунодефіцитів, гемофілії, а також медвиробів та ліків від серцево-судинних хвороб.

У межах ініціативи Президента України United24 у вітчизняного виробника ми також закуповуємо пластини для синтезу, стрижні, апарати зовнішньої фіксації та лапароскопічні стійки тощо.

До того ж ми продовжуємо проводити закупівлі ліків, медвиробів та медобладнання на замовлення МОЗ України. Цьогоріч ми заощадили державі понад 2,1 млрд грн, тож на цю суму розпочали додаткові закупівлі близько 250 позицій медичних товарів.

А що подарує наступний рік у плані закупівель, їх обсягів, асортименту?

Нещодавно Верховна Рада України ухвалила державний бюджет, згідно з яким фінансування для здійснення закупівель ліків та медвиробів на 2025 рік збільшено на 2,5 млрд грн – до близько 11 млрд грн проти 8,5 млрд грн у 2024 році. Тож, відповідно, можливе збільшення обсягів та доведення додаткових напрямів закупівель. Детальніше про це стане відомо на початку наступного року, коли буде затверджено відповідні накази з боку Міністерства охорони здоровʼя України.

Чи очікувати змін у процедурах закупівель?

Ми продовжуємо працювати згідно з вимогами Постанови № 1178, що регулює закупівлі в період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Питання формування політики публічних закупівель в Україні – це сфера відповідальності Міністерства економіки.