Військовий облік на підприємстві: що передбачити та як підготуватися до перевірок?

Військовий облік на підприємстві: що передбачити та як підготуватися до перевірок?

З початку року в Україні діє новий Порядок організації та ведення військового обліку. Він передбачає чіткі вимоги до підприємства, а також певні гарантії для його працівників, які стали на облік.

Як правильно вести документи з військового обліку, у чиї обовʼязки це входить, що перевіряють контролери і яка відповідальність за порушення передбачається,розповідає адвокат Ірина КИРИЧЕНКО.

Ірина Кириченко. /Фото з власного архіву
Ірина Кириченко. Фото з власного архіву

З 5 січня 2023 року в Україні діє новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (далі – Порядок №1487).

Які види військового обліку існують?

За призначенням військовий облік (ВО) поділяється на:

  • спеціальний — перелік осіб, які є військовозобов’язаними, заброньованими за державними органами чи підприємствами в період дії ВС;
  • загальний — решта військовозобов’язаних.

Згідно зі ст. 34 Закону №2232 ВО поділяється на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації:

  1. Персонально-якісний. Передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Ведення такого обліку покладається на відповідні районні (міські) ТЦК, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки.
  2. Персонально-первинний. Передбачає облік відомостей стосовно вказаних осіб за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) ТЦК ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
  3. Персональний – здійснюється навчальними закладами та підприємствами за місцем навчання/праці військовозобов’язаного.

Хто підлягає персональному військовому обліку? 

Взяттю на персональний військовий облік підлягають громадяни України з числа:

  • призовників у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років, приписані до призовної ділянки;
  • військовозобов’язаних та резервістів, які не досягли граничного віку перебування у запасі, у тому числі жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони (п. 21 Порядку № 1487).

Чи є особливості взяття на облік жінок?

Щодо військовозобов’язаних жінок, то їх беруть на ВО після визначення придатності до проходження служби, внесення їх особистих даних у Єдиний держреєстр із наступним оформленням відповідних документів.

Жінок, які мають медичну чи фармацевтичну освіту і не перебувають на обліку у територіальних центрах комплектувань (ТЦК) чи не одержували документи про ВО до затвердження Порядку № 1487, можуть приймати на роботу як невійськовозобов’язаних до кінця 2026 року.

У чому різниця між військовозобовʼязаним та резервістом?

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обовʼязок і військову службу №2232-ХІІ (далі – Закон № 2232):

  • призовники – особи, приписані до призовних дільниць;
  • військовослужбовці – особи, які проходять військову службу;
  • військовозобовʼязані – особи, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
  • резервісти – особи, які проходять службу у військовому резерві ЗСУ, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Як здійснюється військовий облік на підприємстві?

ВО щодо конкретної фізособи проводиться у трьох місцях: 

  • за місцем її реєстрації;
  • за місцем проживання;
  • за місцем роботи (навчання) — це головне місце реєстрації працюючого (студента).

Військовий облік на підприємстві проводиться щодо усіх працівників (військовозобов’язаних, резервістів, призовників) як за безстроковим, так і за строковим трудовим договором (незалежно від терміну його дії). Ні Закон № 2232, ні Порядок № 1487 не відокремлюють працівників, які працюють на умовах сумісництва. Тому необхідно вести військовий облік і щодо них, включаючи їх до Списків персонального військового обліку (додаток 5 до Порядку № 1487).

Які документи потрібно надати?

Військовий облік здійснюється на підставі даних паспорта громадянина України та наступних військово-облікових документів:

  • для призовників – посвідчення про приписку до призовної дільниці;
  • для військовозобов’язаних – військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;
  • для резервістів – військовий квиток.

Інформація про зміну облікових даних: прийняття на роботу (навчання), звільнення з роботи, завершення навчання (відрахування із закладу освіти) надсилається до відповідних районних (міських) ТЦК, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у 7-денний термін з дня видання наказу про прийняття на роботу, звільнення з роботи.

Зміни щодо ПІБ, реквізитів паспорта громадянина України та паспорта для виїзду за кордон, адрес задекларованого/зареєстрованого місця проживання чи місця фактичного проживання, сімейного стану, освіти, місця роботи і посади надсилаються до 5 числа після місяця, в якому було подані документи про вказані зміни.

Хто відповідальний за персональний ВО?

Персональний облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів за місцем їх роботи або навчання покладається на керівників підприємств незалежно від підпорядкування і форм власності (ч. 5 ст. 34 Закону № 2232, п. 1 Порядку № 1487). Відповідний службовий документ, який підприємство отримало або створило, зокрема, для внутрішнього користування, вважають унесеним до документаційного фонду з моменту його реєстрації.

Сама реєстрація полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою підприємством реєстраційною формою, яким фіксують факт створення, відправлення або одержання документа. 

Облік ведуть держоргани, посадові особи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування й форм власності, тобто — юридичні особи. На фізичних осіб-підприємців і незалежних професіоналів, як і на представництва іноземних компаній законодавством такий обов’язок не покладено. Також не ведеться ВО для громадян, з якими укладений договір ЦПХ (лист Міноборони №321/7065).

У ФОПів зобовʼязань менше?

Водночас Міністерство оборони України, посилаючись на ч. 5 ст. 34 Закону №2232, вважає, що реалізація персонального обліку осіб-військовозобов’язаних за їх робочим місцем покладена і на підприємців. Однак законодавством не передбачена адміністративна відповідальність ФОПів за:

  • ненадання у ТЦК персональних списків працівників, що підлягають приписці до призовної дільниці;
  • приймання на роботу працівників, які не перебувають на ВО;
  • несповіщення щодо виклику співробітника у ТЦК.

Тобто, ведення ФОПом військового обліку віддано на його розсуд. Однак відсутність ВО на його підприємстві навряд чи сприятиме позитивному розгляду його заявки на бронювання своїх працівників.

Предусмотрены ли доплаты за ведение воинского учета?

Количество лиц, ответственных за ведение ВУ в госорганах, определяется в зависимости от количества учтенных призывников и военнообязанных:

  • на 500-1000 – один ответственный;
  • на 1000-2000 – два (на каждую следующую 1000 – одно дополнительное лицо).

На предприятиях и в учебных заведениях число ответственных за ведение ВУ зависит от количества учтенных военнообязанных:

  • 500-2000 – один ответственный;
  • 2000-4000 – два ответственных;
  • 4000-7000 – трое ответственных (на каждые дополнительные 3000 – плюс одно лицо).

Если в госучреждениях и на предприятиях работает менее 500 человек, обязанности по ведению ВУ возлагаются на должностное лицо отдела кадрового учета. Ему устанавливается доплата в размере до 50% оклада. Однако ее можно установить только при условии, что соответствующие дополнительные обязанности кадровика не предусмотрены его должностной инструкцией. 

Как правильно организовать ВУ на предприятии?

  1. Взятие граждан на персональный воинский учет, а также их исключение из такого учета осуществляется только после их взятия на военный учет (снятие с военного учета) в соответствующих ТЦК, органах СБУ, подразделениях Службы внешней разведки.
  2. В случае принятия на работу (обучение) призывников, военнообязанных или резервистов, информация о них в пятидневный срок вносится в списки персонального ВУ и сведения оперативного учета. При заключении трудового договора гражданин обязан подать кроме других документов соответствующий военно-учетный документ.
  3. На предприятии должен быть Журнал учета результата проверок состояния ВУ, куда вносятся записи по проверкам и сверке данных. Журнал хранится в течение семи лет после полного заполнения.
  4. В конце каждого года предприятие должно составлять план мероприятий по ВУ на следующий год с конкретизацией мероприятий и сроков их выполнения. Эти документы подлежат проверкам.
  5. Предприятия должны периодически сверять списки персонального ВУ с записями в военно-учетных документах.
  6. Не реже одного раза в год проводится сверка данных списков персонального воинского учета с учетными документами соответствующих районных (городских) ТЦК, органов СБУ, подразделений Службы внешней разведки.

Какие гарантии предоставляются тем, кто состоит на воинском учете?

Ведение воинского учета на предприятии предусматривает предоставление гарантий его сотрудникам:

  • резервистам – на сохранение рабочего места и зарплаты по главному месту работы, если их призвали в особый период (по ст. 119 КЗоТ);
  • работникам, призванным на службу в особый период – на сохранение рабочего места при увольнении сотрудников из-за изменений в компании. Такие права сохраняются в течение 2 лет со дня увольнения со службы (по ст. 42 КЗоТ);
  • лицам, уволенным с воинской службы, установлены дополнительные квоты в содействии при устройстве на работу. В эту категорию входит молодежь, а именно резервисты, которые в течение 6 месяцев после завершения службы впервые принимаются на рабочее место (п. 4 ч. 1 ст. 14 Закона №5067-VI «О занятости населения»).

Откуда ждать проверок?

Генштаб ВСУ предоставляет в штабы оперативных командований информацию по планам проверок состояния ВУ на предприятиях и учреждениях. Проверка государственных органов и предприятий, находящихся на подведомственной территории, проводится ТЦК в соответствии с утвержденными планами.

Проверяются:

  • приказы руководства по назначению ответственных за ведение ВУ и их должностных инструкций;
  • журналы ВУ и соответствующая документация;
  • штатные расписания;
  • приказы руководства о приеме на работу или увольнении военнообязанных лиц;
  • распорядительная документация;
  • картотека личных карт рабочих и госслужащих;
  • служебная переписка с ТЦК;
  • планы и отчеты;
  • документы по обработке предложений по должностям, подлежащим бронированию;
  • должностной список лиц, подлежащих бронированию во время мобилизации;
  • свидетельство об отсрочке службы в период объявленной мобилизации;
  • данные о количестве забронированных военнообязанных (специальный перечень);
  • учетный журнал результата проверки состояния ВУ и сверки данных;
  • расписки о получении документов ВУ;
  • общий перечень призывников и военнообязанных;
  • другая документация.

Какая ответственность предусмотрена за нарушения?

Территориальные центры комплектования рассматривают дела о следующих административных правонарушениях:

  • нарушение призывниками, военнообязанными, резервистами правил воинского учета,
  • нарушение законодательства об обороне, мобилизационной подготовке и мобилизации,
  • о порче военно-учетных документов или потере их по неосторожности.

Кодекс Украины об административных нарушениях не предусматривает специального штрафа за неведение воинского учета. Однако его отсутствие на предприятии или ведение его с ошибками может рассматриваться как нарушение законодательства об обороне, мобилизационной подготовке и мобилизации (ст. 210-1 КУоАП), что влечет за собой штраф в размере от 200 до 300 НМДГ (от 3400 до 5100 грн) на должностное лицо, ответственное за ВУ.

Повторное в течение года совершение нарушения, за которое лицо уже было подвергнуто административному взысканию, а также совершение такого нарушения в особый период предусматривает штраф от 300 до 500 НМДГ (от 5100 до 8500 грн).

От имени ТЦК рассматривать дела об административных правонарушениях и налагать административные взыскания вправе руководители центров.

В итоге отмечу, что согласно абзацам 13, 14 ч. 1 ст. 21 Закона № 3543-XII предприятия, учреждения и организации обязаны вести ВУ призывников, военнообязанных и резервистов из числа работающих, осуществлять мероприятия по бронированию военнообязанных на период мобилизации и в особый период, предоставлять соответствующим органам отчеты по этим вопросам, а также информацию, необходимую для планирования и осуществления мобилизационных мероприятий.