Дані у «хмарі» за кордоном, єдиний Реєстр та персональний е-кабінет: нові зміни військового обліку

Про основні зміни, які чекають на військовозобовʼязаних, розповіла адвокат Ірина КИРИЧЕНКО.  

Воюй або працюй на перемогу

За два роки війни поняття «мобілізація» повинно сприйматися суспільством ширше ніж призов до лав ВСУ: кожному українцю потрібно мобілізуватися на боротьбу та перемогу — на полі бою, або на робочому місці, примножуючи економічні ресурси для перемоги. Саме на цьому наголошував Президент України Володимир Зеленський, сказавши «або працюй, або воюй». І кожен має зробити свій власний відповідальний вибір (як працівник, так і його роботодавець).

Ціна броні – чи всім посильна

У зв’язку з цим у Верховній Раді розглядають ініціативу, згідно з якою бронь від призову до лав ЗСУ можна буде отримати незалежно від посади та спеціальності, але за умови щомісячної сплати за працівника на додаток до військового збору 1,5%.

Наразі народні обранці не визначилися з остаточною сумою. Наприклад, ФОПам пропонується зробити ставку за бронь від 6 до 50 тис. грн, за аналогією з працівниками великих компаній. Своєю чергою бізнес, що ледь виживає в воєнних умовах, скаржиться, що планку в 6 тис. грн не подолає.

Водночас представники найрентабельнішої ІТ-сфери, які продовжують залучати в Україну іноземні інвестиції, погоджуються прийняти найвищу ставку і засуджують своїх колег з інших сфер економіки за їх спротив такій ініціативі.

На сьогодні в Україні заброньовано приблизно 540 тис. чоловіків, включно з держслужбовцями та працівниками військових адміністрацій, і, як свідчить хроніка новин, багато чоловіків різними шляхами намагаються добути собі відстрочку від мобілізації.

Що чекає на «ухилянтів»

Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в період воєнного стану є кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 336 КК України. Цей злочин карається позбавленням волі на термін від 3 до 5 років. Однак на практиці реальне покарання можуть замінити «умовним» (від 6 місяців до 3 років), але найчастіше — від 1 до 2 років.

Суд при виборі покарання враховує ступінь тяжкості правопорушення, характеристики особи-злочинця, щирість каяття тощо. Втім, наразі почастішали випадки, коли суд визначає «ухилянту» реальний термін ув′язнення, мотивуючи це тим, що він фактично ставить свої інтереси вище за інтереси інших мобілізованих осіб, нехтуючи їхню самопожертву та готовність боронити державу, що свідчить про суттєво підвищений ступінь суспільної небезпечності як вчиненого обвинуваченим діяння, так і самого винуватця. До того ж суд зазначає, що таке покарання є справедливим і ефективним в плані превенції вчинення аналогічних злочинів. іншими особами, а звільнення від відбування покарання обвинуваченим сформує негативну думку інших військовослужбовців щодо своєї діяльності, матиме вплив на їх бойовий дух та мотивацію.

Незаконний перетин кордону — караються і порушники, і організатори

Бажанню деяких чоловіків уникнути мобілізації кореспондує бажання певних уповноважених осіб заробити на цьому.

Як приклад, 12.12. 2023 року Глибоцький районний суд Чернівецької області виніс вирок двом обвинуваченим особам, які організували незаконне переправлення осіб через державний кордон України до Республіки Румунія за грошову винагороду в розмірі 4 500 євро.

Проте, під час перетину кордону всі троє чоловіків були затримані прикордонниками.

В ході слідства з′ясувалося, що таких епізодів було декілька, а коло осіб, що так чи інакше брали участь в організації та здійсненні незаконного перетину кордону України, було досить широким.

Суд зазначив, що особи вчинили злочин з метою особистого збагачення у важкий для держави та суспільства час, а саме переправляли за межі України осіб призовного віку, які можливо потенційно могли б стати на захист країни, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого.

На підставі викладеного, суд ухвалив визнати обвинувачених винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та призначити їм покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі на 3 роки з конфіскацією всього майна належного на праві приватної власності, за виключенням житла, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

«Хмарний» облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів

16 січня Верховна Рада України ухвалила в цілому як закон (законопроєкт №10062) «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану», згідно з яким оформлення документів військового обліку громадян України здійснюватиметься з використанням засобів Реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Реєстр).

Законопроєкт змінює основний функціонал Реєстру, запроваджений законом №1951-VIII у 2017 році.

Відтепер серед основних завдань Реєстру є обов’язковість та своєчасність внесення передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, повнота та актуалізація таких даних.

Визначається, що тримачем (адміністратором) Реєстру є Міністерство оборони, яке, зокрема:

• організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (в тому числі публічними), базами (банками) щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону «Про публічні електронні реєстри»
• надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру тощо.

Розпорядниками Реєстру є Генштаб ЗСУ, СБУ, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони.

Розпорядник, зокрема:

• має доступ (у межах своїх повноважень) до відповідної інформації, що міститься в Реєстрі
• забезпечує контроль за повнотою, актуальністю, своєчасністю та достовірністю внесених до Реєстру відомостей.

Які дані міститиме Реєстр

До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються у базі даних персональні та службові дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Зокрема, крім прізвища, ім′я та по батькові, дати народження, внесуть наступні персональні дані:

• про місце проживання та місце перебування
• номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти
• про батьків, опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей – за згодою
• реквізити паспорта
• про освіту та спеціальність, досвід роботи
• про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, місце роботи, посада, стаж роботи)
• реєстраційний номер облікової картки платника податків
• зацифроване зображення обличчя
• інформацію про переміщення особи на тимчасово окуповану територію
• про володіння іноземними мовами
• про встановлення, зміну групи інвалідності
• про наявність права на відстрочку від призову під час мобілізації
• про дозвіл на зберігання та носіння зброї
• про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання або залишення на постійне проживання за кордоном чи повернення на проживання в Україну
• реквізити посвідчення водія та інше.

У разі відсутності окремих відомостей до Реєстру вноситься відмітка про їх відсутність.

До службових даних, які вносяться до Реєстру, належать відомості про:

• виконання військового обов’язку
• результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи)
• проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону «Про альтернативну (невійськову) службу»
• участь у бойових діях.

Отримати інформацію про внесення себе до Реєстру можна буде через системи Мінцифри. Також діятиме відповідна норма щодо технічного захисту та безпеки даних Реєстру в процесі їх зберігання, обробки та передачі електронними комунікаційними мережами: ці заходи здійснюватиме Міноборони.

Хто наповнює Реєстр

Чинний закон у ст. 13 визначає, що для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія (ЦВК) одноразово подає володільцю Реєстру відомості, передбачені ст. 7 цього Закону, щодо всіх громадян України віком від 18 до 60 років.

Також до Реєстру вносяться персональні та службові відомості, визначені ст. 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов’язаних, резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, тримачами (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Перелік останніх визначений ч. 3 ст. 14 Закону, зокрема, це Адміністрація Державної прикордонної служби України, Державна міграційна служба, Міністерство освіти та науки.

Також відповідні персональні дані до Реєстру передаватимуть ЦОВВ у сфері соціального захисту ветеранів війни, постраждалих учасників Революції Гідності, морського і внутрішнього водного транспорту, цивільної авіації, соціальної політики, загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, агропромислового комплексу, а також централізована система державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття.

Загалом персональні та службові дані можуть передавати «інші державні органи-тримачі (розпорядники, адміністратори) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних», тож зрозуміло, що вказаний перелік не є вичерпним.

Електронний кабінет – обов’язковий

Електронний кабінет – це персональний кабінет (захищений відокремлений вебсервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов’язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Порядок ідентифікації в е-кабінеті, перелік відомостей, які відображаються в ньому, а також послуг, які надаються призовнику військовозобов’язаному, резервісту через е-кабінет, визначається Порядком ведення Реєстру та/або Положенням про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, затвердженими КМУ.

Громадяни зможуть вносити зміни щодо своїх персональних даних. Наприклад, доповнити інформацію про освіту чи знання іноземних мов.

«Хмара» Реєстру зберігатиметься за кордоном

Дані Реєстру військовозобов’язаних зберігатимуться у «хмарному» сховищі на серверах за кордоном — у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО. На це іноземні партнери виділять 100 млн доларів США.

Відповідно у Закон «Про хмарні послуги» від 17.02. 2022 р. № 2075-IX вноситься виняток з правила про необхідність дотримання вимог законодавства про захист персональних даних і про заборону обробки інформації, що становить державну таємницю, за допомогою хмарних ресурсів та/або центрів обробки даних, що розміщені за кордоном – виняток встановлюється на час дії правового режиму воєнного стану.

Обробка такої інформації може здійснюватися виключно на території країн НАТО на підставі спільного рішення Міністра оборони України та Генштабу ЗСУ з невідкладним повідомленням Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Також Україна зможе розміщувати свої ІТ-системи у «хмарах» країн-членів НАТО. Це посилить кіберзахист, відкриє доступ до розвідданих партнерів та зменшить кількість об’єктів критичної інфраструктури, захист яких потребує додаткової ППО.

Відповідні зміни, спрямовані на регулювання питань співробітництва в цьому питанні також вносяться до законів «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», «Про оборону України», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».

Наразі згаданий Закон знаходиться на підписі у спікера Парламенту.