Як працює ЕСОЗ: результати перевірки Рахункової палати

Як працює ЕСОЗ: результати перевірки Рахункової палати

Передбачалося, що ЕСОЗ має взаємодіяти з дев’ятьма інформаційними системами та державними інформаційними ресурсами.

Проте на момент останньої перевірки РП центральна база даних ЕСОЗ мала електронну взаємодію лише з трьома із дев’яти передбачених державних інформаційних ресурсів та систем: Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державним реєстром лікарських засобів та Державним реєстром актів цивільного стану громадян.

Відповідно, ЕСОЗ не взаємодіє (або співпрацює в режимі дослідної експлуатації програмного забезпечення) з шістьма інформаційними системами та державними інформаційними ресурсами:

  • Єдиним державним демографічним реєстром,
  • Державним реєстром фізичних осіб – платників податків,
  • інформаційними системами Мінсоцполітики,
  • Єдиною державною електронною базою з питань освіти,
  • Єдиним державним реєстром МВС,
  • інформаційно-аналітичною платформою електронної верифікації та моніторингу.

На думку ревізорів, це обмежує спроможність ЕСОЗ актуалізовувати дані реєстрів пацієнтів, декларацій про вибір лікаря, медичних працівників, медичних записів.

РП також зазначає, що у центральній базі даних ЕСОЗ ведуться сім реєстрів.

  1. Реєстр пацієнтів,
  2. Реєстр декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу,
  3. Реєстр суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я,
  4. Реєстр медичних спеціалістів,
  5. Реєстр медичних працівників,
  6. Реєстр медичних записів, записів про направлення та рецептів,
  7. Реєстр медичних висновків

Для забезпечення достовірності, актуальності та точності даних у цих реєстрах НСЗУ їх верифікує.

Дані Реєстру медичних спеціалістів і Реєстру медичних працівників (№№4,5 у переліку в цій публікації) дозволяють верифікувати за ID (індивідуальним ідентифікатором) медпрацівників і фахівців, задіяних у наданні послуг за ПМГ.

Медичні записи, які описують випадок надання медичних послуг, вносяться лікарями до ЕСОЗ та містяться у Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів (№6). Записи, що вносяться до цього реєстру, підписуються кваліфікованим електронним підписом (КЕП) лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою, медичних адміністраторів. З урахуванням таких записів ЕСОЗ генерує звіти про надані медичні послуги. Повнота і достовірність звітів забезпечують алгоритм (затверджений наказами НСЗУ від 10.08.2021 № 365 і від 19.07. 2022 № 315) і методика (затверджена наказом НСЗУ від 12.08.2022 № 385) для аналізу даних ЕСОЗ.

Як описує РП, у 2022 році НСЗУ провела верифікацію е-медзаписів, внесла відповідні коригування, з урахуванням яких сформовані звіти про надані медичні послуги, верифікувала дані Реєстру медичних працівників, Реєстру пацієнтів та Реєстру декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу (№№5,1, 2). НСЗУ деактивувала записи про лікарів, які були звільнені, померли, пацієнтів, ідентифікованих як померлих, і дублі декларацій.

Аудитори ознайомились з технологічною архітектурою ЕСОЗ, заходами безпеки, внутрішніми процесами надходження, зберігання та управління даними, провели технічне тестування роботи системи тощо. У процесі було згенеровано вибірку з усіх 3 227 звільнених у 2022 році лікарів та проведено тестування 3+ мільйонів укладених з ними декларацій. Перевірка встановила, що НСЗУ автоматично деактивувала всі декларацій звільнених лікарів відповідно до алгоритму.

«Підтверджено здатність ЕСОЗ генерувати надійні дані для оплати медичних послуг», — зазначила Рахункова палата.

РП надала НСЗУ рекомендації забезпечити технічну реалізацію взаємодії центральної бази даних ЕСОЗ з усіма визначеними законодавством інформаційними системами та державними інформаційними ресурсами.

Щодо висновків та рекомендацій, наданих РП, НСЗУ повідомила про підписання 29 листопада 2023 року договору з Мінфіном щодо обміну інформацією для проведення перевірки достовірності даних та документів, внесених до ЕСОЗ (крім інформації про стан здоров’я людини). На момент аудиту проводилося «налаштування каналу зв’язку». У грудні 2023 року мало бути проведено обмін довідниками, а перший обмін інформацією планується провести у січні-лютому 2024 року.

Зі свого боку МОЗ пообіцяло вжити заходів для посилення інституційної спроможності НСЗУ.