Майстер-клас з релаксації для фармацевта

Журналіст, редактор The PharmaMedia

Дзен-вмотивований фармацевт. Ілюстративне фото freepik

Як «вичавити» з себе посмішку замість обурення, коли відвідувач аптеки відверто провокує тебе саме на негативну емоцію? Як справлятися зі щоденним стресом, аби він не призвів до вигорання? Чи існують якісь ефективні прості техніки, що можна застосовувати просто за «першим столом»?

Лайфхаками, перевіреними на власному досвіді з колегами в рамках науково-практичного семінару «Мистецтво фармації: вікові аспекти рекомендацій» поділилися фармацевти Данило МИХАЙЛІВ та Ілля МЕЛЕТИЧ.

Не фармацевтична хімія, звісно, але без цього теж в аптеку – зась!

Це про особливу рису фармацевта – виняткову стресостійкість. Йдеться про вміння розв’язувати конфліктні ситуації, бути терплячим, виявляти співчуття, але при цьому зберігати професійну розважливість тощо. І це все в умовах:

  • емоційно насиченого ділового спілкування,
  • великої кількості службових контактів,
  • високої відповідальності за професійні дії та інших людей,
  • необхідності швидко адаптуватися до людей (нерідко емоційно нестабільних через стан здоров’я) та службових ситуацій.

Тому працівники аптеки завжди були у зоні підвищеного ризику щодо емоційного вигорання. Не дивно, що час від часу, у хвилини слабкості й втоми, фармацевт загадується над питанням: чи має він від суспільства та роботодавця гідну винагороду? Це питання – пастка, бо навряд чи хтось з нас вважає, що не заслуговує більшого й кращого. І це, як стверджують психологи, абсолютно нормально, якщо…Якщо у цьому не застрягти!

А для цього треба докласти зусиль. Не забуваймо, що йдеться про звичайних людей, а не про навчених спецпризначенців.

Синдром емоційного вигоряння – це фізичне, емоційне або мотиваційне виснаження. Причиною такого стану є передусім особистісні характеристики людини та те, наскільки добре організовано її професійну діяльність. Недоліки організації люди компенсують високою платою – своїм психічним здоров’ям.

Перевірено: працює!

Спосіб життя – це його якість

  1. Необхідно збалансувати роботу та особисте життя таким чином, щоби якісно відновлюватися, а ще краще – не дати собі виснажуватись. Зробити це не так вже й складно – спробуйте отримувати задоволення від усього, щоб ви не робили. Вивчаючи довгожителів вчені виявили у них спільну рису – вони радіють найпростішим речам, бо цінують життя як таке. Зрештою, робота це, чи ваше особисте життя – все це ваше життя. Одне єдине й неподільне! Безумовно, серед справ, що вам слід виконати за день є приємні й не дуже. Оберіть декілька приємних (приготування кави, прогулянка з собакою, урок з іноземної мови тощо) й виконуйте їх щодня обов’язково. З думкою про ці «обов’язкові» справи, все решта виглядатиме простіше.
  2. Підтримуйте гарну фізичну форму. Фізична втома від проведеної на ногах робочої зміни може зіпсувати не лише настрій, а й здоров’я. Тренування не лише зміцнюють тіло, роблячи вас витривалішим, а й допомагають відчути себе щасливим. І це абсолютно фізіологічний процес: під час фізичних вправ інтенсивно виробляються «гормони щастя» — дофамін, ендорфін, серотонін та окситоцин. Але заняття мають бути максимально комфортними для вас, обирайте те, що вам насправді до вподоби – велосипед, плавання, фітнес, танці тощо.
  3. Подбайте про здорове харчування:
  4. на «здоровій тарілці»: ¾ рослинних продуктів, ¼ тваринних продуктів (м’ясо, риба, молочні продукти тощо);
  5. харчування має бути різноманітним (це підтримує баланс мікробіому кишківника);
  6. не зловживайте сіллю (до 5 г/добу), цукром (25-50 г/добу цукрози та фруктози разом), жирними продуктами, трансжири потрібно виключити максимально (це всі продукти з довгим терміном зберігання);
  7. їжте регулярно, повільно, за столом, а не «на ходу», тричі на день + 2 перекуси (якщо є зайва вага, від перекусів краще відмовитися);
  8. пийте достатньо рідини — 4% від загальної маси тіла. Віддайте перевагу воді, каві та чаю. Солодкі газовані, соковмісні напої та соки краще обмежити.

Творчі паузи

Отже, які конкретні дії допоможуть зберегти здоров’я та здоровий глузд – знизити рівень стресу? Деякі з них можна застосовувати просто під час роботи в аптеці.

Учені вже довели, що люди, які мають хобі, живуть довше. Тож, якщо поки не маєте такого, є сенс надолужити.

Читайте книги! Цікаво, що сьогодні доведеним фактом є наступне: вже за кілька хвилин читання (не інструкцій, звичайно, йдеться про книги, написані у найрізноманітніших літературних жанрах) у людини нормалізується пульс, розслаблюються м’язи. Крім того, читання розширює словниковий запас, розвиває мислення й пам’ять, що, по суті, дуже допомагає у професійній діяльності фармацевта.

Музика – це взагалі тренажер для інтелекту людини! Не буде нічого поганого, якщо ви, займаючись рутинними справами в аптеці, послухаєте хвилину-другу улюблений трек. Це покращить не лише ваш психоемоційний, а й фізичний стан.

Творчість надихає, підіймає нас над буденністю, розвиває креативність, стимулює увагу, витримку і ще багато якостей, без яких життя перетворюється на просте існування. Спробуйте, наприклад, взяти простий аркуш паперу й почніть розмальовувати його (пензлем, ручкою чи маркером – не має значення), ви майже відразу відчуєте полегшення, позитивні емоції.

Гумор і сміх. З точки зору нейропсихології, почуття гумору – доволі складно влаштована здатність людини. Вчені дотепер продовжують досліджувати фізіологічні, гендерні та психологічні відмінності почуття гумору. Але нас цікавить головна його функція – терапевтична. У цьому контексті вивчено й описано цілу низку разючих біохімічних змін у мозку, вегетативній нервовій та ендокринній системах стосовно медіаторів, гормонів, опіоїдів та нейропептидів. Тому сміх й використовують як лікувальний засіб. Сміхотерапія (або гелотерапія, від грец. «gelos» — сміх) сьогодні визнана дієвим засобом для боротьби зі стресом. Одним зі свідчень ефективності цього методу є приклад засновника науки про сміх – гелотології – Нормана Казиса, відомого як «людина, яка розсмішила смерть». Н.Казис страждав на рідкісну хворобу суглобів. Коли традиційні методи лікування виявилися безсильними, він зачинився й годинами сміявся, дивлячись комедійні фільми. Біль минув вже за тиждень, а за місяць Норман зміг рухатись й невдовзі повернутися до роботи. Тож нині сміх «прописують» при артриті (для зниження больового синдрому), при астмі (для зменшення частоти нападів). Нам всім необхідно сміятися щонайменше 10 хвилин щодня.

«Релакс-день» – день, який ви повинні присвятити собі. Робіть, що заманеться (spa-, beauty процедури тощо) або взагалі нічого не робіть – це ж ваш день!

«Швидкодопоміжні» вправи

«Релаксація на контрасті»:

  • наскільки можете сильно напружуйте м’язи ніг (по черзі: стопи, гомілки, коліна, стегна, сідничні м’язи), а потім розслабляйте їх;
  • напружте, а потім розслабте живіт;
  • напружте й розслабте плечі;
  • напружте й розслабте передпліччя;
  • розслабте шию та м’язи обличчя.

Тепер просто посидьте кілька хвилин. Відчуйте насолоду від повного розслаблення.

«Піджак на вішалці»: цю вправу можна виконувати навіть стоячі або під час руху. Уявіть, що не маєте кісток, наче ваше тіло – це піджак, що висить на вішалці. Вішалка – це ваш хребет, порухайтесь вільно з цим відчуттям: вільно рухайте руками, плечима, хребтом. Головна мета – розслабити тіло. Бо, коли тіло скуте, ми неправильно дихаємо, порушуються метаболічні процеси, людина більше втомлюється, меншає й сил на захист від стресу.

«Ворона на шафі». Коли людина викликає у вас негативні емоції, а взаємодії з нею уникнути не можна, зменшити напруження можна. Увімкніть свою уяву й подумки перемістіть цю людину, наприклад, у шафу або на гілку дерева в образі ворони. Або надягніть подумки їй на голову замість капелюха – каструлю або пательню. У такому кумедному вигляді, ця людина стає незначущою для вас, вона більше не дратує, а, швидше, смішить вас. Головне, дотримуйтесь пристойності, присніть сміхом просто в обличчя «вороні», яка хотіла вкрасти ваш гарний настрій.

«Стирання інформації». Подумки намалюйте олівцем на аркуші ситуацію, яку хотілося б забути (у вигляді асоціації або реальної картини). Потім (подумки) візьміть гумку й поступово витирайте «намальоване». Тепер знову заплющте очі й уявіть той самий аркуш, але вже чистим.

Резюме

Не відкладайте турботу про себе, своє психічне здоров’я на завтра. Пригадайте, коли ви в останнє читали книгу, танцювали, чи ви сміялися вчора хоча б 10 хвилин? А сьогодні?