У програмі реімбурсації за напрямком імуносупресії – понад 2000 пацієнтів і 8000 аптек

Чи усі пацієнти зможуть отримати такі ліки безоплатно, коли рецепти на них виписуватимуть на первинці, та що потрібно врахувати аптекам, щоб не виникло проблем з наявністю та відпуском імуносупресантів, — розповідає начальник відділу розвитку програми реімбурсації Департаменту стратегії універсального охоплення населення медичними послугами НСЗУ Наталя ГНАТЮК.

Реімбурсації підлягатиме комплексна терапія

Багато хто сумнівався в тому, що держава буде готова до реімбурсації імуносупресії, оскільки це дуже дорого вартісні препарати. Однак це сталося.

Так, і хочу відзначити, що цим можуть похвалитися не так вже й багато країн світу. Але Україна змогла. І в такий складний час! До Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, включено 21 торгове найменування препаратів для пацієнтів у посттрансплантаційному періоді, 15 з них — повністю безоплатні, 6 — з доплатою. Тобто основні лікарські засоби пацієнти можуть отримувати безоплатно. Найбільша сума доплати на один з препаратів — приблизно 2 тис. грн, але при цьому розмір реімбурсації на нього становить понад 24 тис. грн, доплати за інші п’ять препаратів — від 140 до 420 грн. Інформація про це знаходиться у відкритому доступі, тож кожен пацієнт може ознайомитися з нею на сайті МОЗ, де оприлюднено відповідний наказ.

Також хочу зазначити, що до програми включено не тільки імуносупресивні засоби, а й, наприклад, протигрибкові та інші, які входять у комплексну терапію пацієнтів після трансплантації. Важливо, що для кожної МНН, включеної до програми реімбурсації цього напрямку, доступна щонайменше одна торгова назва ЛЗ для безоплатного придбання. Тож у пацієнта завжди є можливість вибрати необхідний йому безоплатний лікарський засіб, або ж той, за який він згоден доплатити.

Перелік засобів переглядатимуть і розширять

Чи всі без винятку препарати, які застосовують українські пацієнти після трансплантації, увійшли в перелік для реімбурсації?

На жаль, два імуносупресанти не увійшли до переліку, і цього можна було очікувати на старті реімбурсації за новим напрямком. Адже участь фармкомпаній у таких програмах завжди добровільна. Ми не можемо примусити того чи іншого виробника до цього. Держава лише заявляє, яку вартість препарату готова оплатити. Два виробники з різних причин не змогли подати заявки на участь у програмі реімбурсації наприкінці минулого року, тож їхні препарати не потрапили до реєстру. Але ми тримаємо це питання на контролі й очікуємо, що вони будуть включені до оновленого реєстру, який переглядатиметься з липня 2023 року.

Старий алгоритм ще діятиме, але недовго

Тоді як бути пацієнтам, котрі використовують саме ці ліки?

Вони не залишаться без призначеної їм терапії. Річ у тому, що паралельно із запровадженням програми реімбурсації за напрямком імуносупресії деякий час ще триватимуть поставки таких ліків за торішніми централізованими закупівлями.

Ми моніторили ситуацію і знаємо, що в залишках за напрямом централізованих закупівель достатньо згаданих лікарських засобів, які не ввійшли до програми реімбурсації. Вони, як і раніше, розподілятимуться в регіони. Тож пацієнтам, котрі їх потребують, достатньо звернутися до своїх трансплантаційних центрів і отримати необхідні їм ліки безоплатно. Тобто й рецепт на них виписувати не потрібно. Тож у жодному разі ми не передбачаємо зниження доступу до лікування. А НСЗУ, МОЗ і Український центр трансплант-координації роблять все, щоб у наступному реєстрі був увесь перелік згаданих лікарських засобів. Тоді їх розподілу на регіони вже не буде. Всі пацієнти отримають рівний доступ до імуносупресії.

До кого й коли звертатися за рецептом

Коли стартує виписування рецептів за цим напрямком?

Програма вже працює — реєстр лікарських засобів опублікований, ціни на них сформовані, трансплант- координаторам відкрито доступ до виписування рецептів. Єдина умова – заклади повинні зареєструвати цих фахівців у ЕСОЗ, щоб вони могли зайти в систему і виписати е-рецепт. Тож уже зараз пацієнти можуть звертатися до своїх трансплант-координаторів, отримати електронні рецепти й ліки — за стандартним алгоритмом програми «Доступні ліки». Тобто після виписування е- рецепта, пацієнту надійде смс з номером рецепта, який він має надати фармацевту.

Чому рецепти виписують трансплант-координатори, а не, скажімо, трансплантологи, імунологи чи й сімейні лікарі?

Трансплантологи підбирають препарати та курс лікування, коли пацієнт перебуває у стаціонарі. Трансплант- координатор у співпраці з трансплантологами та імунологами систематизує всю інформацію про пацієнта і на підставі медичних записів та призначень колег створює план лікування, виписує е-рецепт. Щодо виписування рецептів сімейними лікарями, на таку перспективу ми розраховуємо. Але лише після того, як буде повністю врегульовано маршрут пацієнта, коли всі чітко зрозуміють, як це працює. Передбачаємо, що це буде як нині з інсулінами.

На який термін виписуватимуть рецепт? І чи потрібно пацієнту особисто звертатися до трансплант-координатора, якщо він вже приймає ліки кілька років поспіль?

Е-рецепт можна виписати щонайбільше на тримісячний курс лікування, але його дія не перевищує 30 днів з дати виписування, тобто в цей термін пацієнт має піти до аптеки й погасити свій рецепт. Бо через 30 днів його буде анульовано. І щодо необхідності візиту — у будь-якому разі, за будь-кого терміну посттрансплантаційного лікування, щоб отримати перший електронний рецепт, пацієнту потрібно з’явитися до свого трансплант-координатора й отримати призначення. Далі таке спілкування може відбуватися телекомунікаційними засобами зв’язку, якщо того бажає пацієнт і лікар не вважає за потрібне щось змінити чи відкоригувати. Перший візит потрібен, щоб створити план лікування й внести всі дані про пацієнта. Адже декому робили пересадку органів не в Україні, а за кордоном, тож для ідентифікації в системі потрібно з’явитися в трансплантаційні центри.

Договори з аптеками вже укладено

Чи всі аптеки зможуть відпускати такі препарати?

Усі, які уклали договір з НСЗУ за цим напрямком. Тобто договір укладається один, але там має бути вказано і цей напрям. Щоб знати, яка аптека уклала такий договір, потрібно або зайти на сайт НСЗУ і на дашбордах знайти конкретну аптеку, або зателефонувати на гарячу лінію НСЗУ за номером 16-77, де оператори підкажуть найближчий до вас аптечний заклад, де наявні такі ліки.

Аптеки тільки зараз почнуть укладати договори за цим напрямком?

Ні, договори уже укладені, тож до таких аптек вже можна звертатися з рецептами хоч сьогодні. На разі понад 8 тисяч аптек по всій країні уклали такі договори, тож можна вважати таке покриття достатнім.

Чи існують якісь особливості відпуску імуносупресантів за е-рецептом і що робити, якщо пацієнту потрібен інший препарат ніж той, що є в аптеці?

Погашення рецепта відбувається за стандартною як для програми «Доступні ліки» процедурою. А щодо необхідності забезпечення асортименту, маємо врахувати, що це дорого вартісні лікарські засоби. Тож згідно з договором, в аптеці має бути в наявності хоча б один безплатний препарат.

Потрібен певний час, щоб новий процес як то кажуть увійшов у колію, тож якщо у когось з читачів виникнуть труднощі з виписуванням рецепта, його погашенням чи в аптеці відмовили у відпуску необхідного препарату, просимо звертатись на гарячу лінію НСЗУ або подавати письмове звернення на нашу адресу, щоб ми могли оперативно реагувати на подібні інциденти й налагоджувати чіткий процес для всіх.

У скільки обійдеться державі цей напрямок реімбурсації?

Ми очікуємо, що впродовж року в програмі візьме участь приблизно 2, 5 тис. пацієнтів. На повне їх забезпечення імуносупресією та супутніми ЛЗ виділено понад 340 млн грн, відповідні кошти закладено в бюджеті. Їх вистачить і в разі розширення реєстру двома препаратами, які поки що не ввійшли в програму.

Чи розраховуєте на розширення кількості аптек, які долучаться до програми за цим напрямком?

Поки що складно щось стверджувати. Але динаміка позитивна. Якщо 8 тис. з 12 тис. аптек, які беруть участь у програмі «Доступні ліки», подали заявки за цим напрямом, то сподіваюся, що з його розвитком і з набуттям досвіду, інші заклади також долучатимуться. Ринок сам себе врегулює, буде попит, з’явиться й пропозиція.

Також багато чого залежить від територіального розміщення пацієнтів відносно тих чи інших аптечних закладів. Можливо, у певних регіонах поки що пацієнтів після трансплантації немає, але з часом вони з’являться, нині цей напрямок в Україні стрімко розвивається. Пацієнти знайдуть свої аптеки, і ті відгукнуться, щоб задовольнити попит, забезпечуватимуть відповідну логістику для постійних відвідувачів. НСЗУ в цей процес не втручається, програма реімбурсації лише дає чіткі правила, за якими ринок самоврегулюється й задовольнить потреби пацієнтів. Адже аптечний бізнес теж зацікавлений в таких програмах, бо держава відшкодовує кошти. З 2019 року, відколи діє програма «Доступні ліки», ми робимо це вчасно.