Життя після трансплантації: діятиме новий порядок забезпечення імуносупресантами

Життя після трансплантації: діятиме новий порядок забезпечення імуносупресантами

В умовах війни ускладнився доступ пацієнтів до життєво необхідних ліків. Серед останніх – імуносупресанти для пацієнтів після трансплантації, яких в Україні стає дедалі більше.

Де їм отримати «ліки життя» сьогодні та що зміниться найближчим часом, розповідає в. о. начальника відділу органної трансплантації спеціалізованої державної установи «Український центр трансплант-координації» Валентин СМИРНОВ.

Валентин Смирнов
Валентин Смирнов

У кожній області – свої правила

Який механізм забезпечення трансплантованих пацієнтів імуносупресантами діяв до війни і чи витримав він випробування нею?

– Механізм забезпечення за системою збору Міністерством охорони здоров’я України заявок від регіонів історично не забезпечував усіх потреб пацієнтів після трансплантації. Окремою проблемою було недостатнє фінансування цього напрямку. Протягом багатьох років забезпечення трансплантованих пацієнтів імуносупресантами, які централізовано закуповувались за кошти Державного бюджету України, становило 40-60% залежно від регіону. Тому пацієнти отримували ці ліки по-різному: частина — за рахунок держбюджету, інші — з місцевих бюджетів, а декому доводилося купувати препарати в аптеках за власні кошти.

З розвитком трансплантології в Україні протягом 2020-2021 років з’явилась й інша проблема, яка пов’язана з тим, що до заявок не потрапляли пацієнти, які отримали донорський орган після збору заявок. Закупівельна процедура також досить тривала, а ліки потрібні пацієнтам одразу після трансплантації.

Коли почалася війна, ми зрозуміли, що такий підхід неправильний. Потрібна систематизація і стандартизація забезпечення імуносупресантами в зручний для пацієнтів спосіб – щоб кожен отримував ті ліки, які ефективно протидіють відторгненню донорського органу.

Щоб не було так, як зараз — десь пацієнт має звертатися до департаменту охорони здоров’я, десь – до обласного нефролога чи трансплант-координатора, а десь – до сімейного лікаря. Особливо заплутаним цей процес видався для пацієнтів, які стали вимушеними переселенцями під час війни. Вони знали, як діяти у їхній області, а на новому місці проживання все виявилося по-іншому і незрозуміло.

Як раніше вже не буде?

Є плани щось змінити?

— Наша мета — змінити механізм забезпечення імуносупресантами, який базуватиметься на системі реімбурсації, коли трансплантологи визначають план лікування, лікар на місці виписує електронний рецепт, а пацієнт приходить до аптеки і отримує потрібні ліки. Держава оплачуватиме їх на підставі завчасно зроблених розрахунків і оцінки можливостей фінансування. Якщо пацієнт потребує дорожчих ліків ,йому доведеться доплатити лише різницю. В такий спосіб ми плануємо забезпечити імуносупресантами всіх пацієнтів після трансплантацій, адже держава вже витратила на їх лікування великі кошти.

Ми хочемо спростити життя людям, які у разі впровадження такої моделі зможуть обирати зручний для них центр трансплантації, де контролюватимуть стан здоров’я, а отримувати імуносупресанти зможуть за місцем проживання — 100% таких ліків має забезпечувати держава.

Пацієнт не повинен декілька разів ходити з купою паперів за тими, хто керує розподілом ліків.

Це в майбутньому. А як бути зараз?

— Від початку активної фази війни виникли додаткові виклики, пов’язані з тим, що люди рятували своє життя у більш безпечних регіонах країни. Для вирішення цих викликів ми впроваджуємо «проміжний варіант» забезпечення життєво необхідними ліками, який змінює правила розподілу препаратів, закуплених за кошти держбюджету.

Нині вже розробляється відповідна постанова Кабміну, яка має затвердити новий і єдиний для всієї країни механізм розподілу імуносупресантів.

«Проміжний варіант» передбачає забезпечення такими ліками через трансплантаційний центр області, де пацієнтів і консультуватимуть, і спостерігатимуть. Якщо такого центру немає, в регіоні повинні визначитися з лікарнею, яка опікуватиметься такими пацієнтами, наприклад, обласну.

Ліки є, головне – забезпечити логістику

Чи ж достатньо таких ліків в Україні, аби забезпечити всі потреби пацієнтів?

— Суттєвої проблеми з їх забезпеченням на сьогодні немає. Якщо запаси ліків у регіоні зменшуються, постачаються нові партії.

Держава закупила достатньо ліків за кошти держбюджету 2020 та 2021 років через міжнародні організації. Зараз відбувається планове забезпечення в межах цих закупівель. Був тимчасовий дефіцит ліків у лютому-березні нинішнього року, обумовлений вже згаданими недоліками чинного механізму забезпечення через збір заявок – на той час препарати з попередніх закупівель закінчились, а від нових ще не надійшли. Окремо в областях не були передбачені препарати для вимушено переміщених осіб.

Слід подякувати компанії «Новартіс», яка передала у вигляді гуманітарної допомоги майже весь об’єм ліків, які держава планувала закупити за кошти, зекономлені міжнародним закупником у 2019-2020 роках.

Отож, з кінця березня в Україні була майже вся номенклатура препаратів, а з квітня-травня в усі регіони почали надходити ліки за державними закупівлями 2020-2021 років.

На який період пацієнтів забезпечують імуносупресантами?

— У кожній області на сьогодні є ліки на кілька місяців, здебільшого на три-п’ять (якщо йдеться про постачання з держбюджету). У разі дотримання графіку постачання, пацієнти будуть забезпечені імуносупресантами не менше ніж до кінця року, не залежно від регіону України. Окремо створено резерв, оскільки ситуація нестабільна і важко спрогнозувати наперед, якими будуть потреби в тому чи іншому регіоні.

Кому розподіляють імуносупресанти з гуманітарної допомоги?

— Гуманітарна допомога «виправляє» недоліки чинного механізму забезпечення і дає можливість лікуватися вимушено переміщеним особам та пацієнтам, інформація про яких не потрапили до попередніх заявок, тобто яким трансплантацію проведено після листопада 2021 року.

Однак, гуманітарна допомога — це значно менша частка препаратів у порівнянні з обсягами, що надходять за держзакупівлями. Оскільки МОЗ не може бути отримувачем гуманітарної допомоги, такі ліки передають центрам трансплантації, де здійснюють спостереження за станом здоров’я трансплантованих пацієнтів.

Якщо пацієнта немає в реєстрі чи в Україні

Чи існує єдиний реєстр таких пацієнтів і скільки осіб він налічує?

— Чинне законодавство передбачає, що кожен регіон має свій реєстр, відповідно до якого подаються заявки на щорічну закупівлю препаратів.

Проте сьогодні вже існує відповідний реєстр у Єдиній державній інформаційній системі трансплантації (ЄДІСТ), хоча він ще наповнюється інформацію. На момент початку забезпечення пацієнтів імуносупресантами за системою реімбурсації цей реєстр буде завершено.

Зараз в Україні приблизно дві тисячі пацієнтів, які повинні приймати такі ліки.

Чи вдається доставити ліки пацієнтам, які мешкають на окупованих територіях?

— Найпроблемніший регіон – Херсонщина. Туди дуже важко передати ліки. Але завдяки взаємодії з небайдужими людьми нам вдалось забезпечити пацієнтів, які там залишились. Як саме – розкажемо після перемоги.

Як бути з пацієнтами, котрі виїхали за кордон?

– У країнах Європи таким пацієнтам обіцяють безоплатне забезпечення препаратами. Та наразі наша держава може забезпечити своїх громадян, де б вони не перебували, тим більше, що кошти на них уже виділено, ліки закуплено.

Єдине, що ми не організовуємо їхню доставку за кордон – ліки передають родичі пацієнтів, які залишилися в Україні. Ми робимо все від нас залежне, щоб ліки отримав кожен українець, який їх потребує.

Особливості державних закупівель

Нині закуповуються препарати ще за кошти 2019 -2020 років. Чи означає це, що держава надолужує згаяне?

– Кошти, зекономлені у 2019-2020 роках повернулися у державний бюджет і працюють на нашу перемогу, оскільки майже весь обсяг препаратів, запланований до закупівлі за ці кошти, надано нам у вигляді гуманітарної допомоги. Те, що нині на закупівлі імуносупресантів витрачаються кошти, виділені державою у попередні роки, зовсім не означає, що на той час їх не закупили і їх використано не за призначенням.

Завдяки міжнародним організаціям кошти вдалося частково зекономити, і зекономлена частка перейшла на закупівлі у наступні роки. Така економія може бути через те, що виробник знизив ціну на ліки, або й передав частину з них безоплатно. Ліки, закуплені за кошти 2021 року, повністю поставлені в Україну і потрапили у регіони.

Темпи трансплантації в Україні прискорюються, чи враховується це при закупівлях імуносупресантів?

– Заявка на наступний рік формується приблизно у листопаді, на той час є певний запас ліків «наперед». До того ж ми формуємо заявку з додатковим запасом, зокрема, розраховували, що цього року буде ще приблизно 600 трансплантованих пацієнтів.

Єдине, що ніхто точно не може передбачити, який саме препарат буде потрібен тому чи іншому потенційному пацієнту і в якому дозуванні. Адже їх призначення потребує індивідуального підходу.

І призначення, і вартість – індивідуальні

Кілька років тому держава не зважала на такий підхід і закуповувала імуносупресанти, намагаючись зекономити і змушуючи пацієнтів переходити на інші препарати, що, на думку фахівців, вкрай небажано.

– Правильний підхід – забезпечення пацієнтів тими препаратами, які найбільш ефективні та безпечні для них. Існує залежність стану здоров’я та якості життя пацієнта саме від того препарату, який було підібрано трансплантологами. Це передбачає забезпечення ліками з урахування торговельної назви. Сьогодні міністерство та уряд зробили для того все необхідне.

У скільки в середньому обходиться імуносупресивна терапія одного пацієнта на рік?

– На 2022 рік для 1800 пацієнтів було закуплено імуносупресантів на суму до 200 млн грн, тобто в середньому трохи більше ніж100 тис. грн на одну особу.

Коли планується включення таких препаратів у програму «Доступні ліки»?

– Це передбачається з квітня-липня 2023 року. Фахівці нашої установи долучені до спільної роботи МОЗ та НСЗУ з розробки дизайну механізму забезпечення імуносупресантами за системою реімбурсації. Адже існує декілька його моделей, і потрібно обрати таку, яка спростить життя пацієнтам і буде можливою для забезпечення державою.

Ліки з аптеки можуть врятувати, а можуть зашкодити

Чи відомі фармацевтам особливості вживання інших ліків після трансплантації? Чи зможуть вони забезпечити кваліфіковану фармопіку таким пацієнтам?

– В Україні режим імуносупресивної терапії визначається виключно лікарем-трансплантологом. Але у пацієнтів, які його отримують, можуть виникати інші захворювання, лікування яких передбачає призначення різних лікарських засобів.

Тому при будь-якій додатковій проблемі зі здоров’ям (візит до стоматолога, гострий біль тощо) вони мають радитися не з фармацевтом, а зі своїм консультантом. Таким пацієнтам важко призначити лікування – деякі ліки їм взагалі протипоказані, деякі слід вживати з обережністю.

Наприклад, протигрибкові препарати можуть спровокувати відторгнення трансплантату, а антибіотики збільшують концентрацію імуносупресантів у крові, тому їх дозу слід коригувати.

Саме тому в нашій установі створюється служба супроводу пацієнтів.

Чи реально сьогодні знайти трансплантолога для кожної консультації з такого приводу?

– Кожен центр трансплантації, якій здійснює спостереження за станом здоров’я пацієнта з трансплантованим анатомічним матеріалом, повинен забезпечити наявність фахівця, який знається на нюансах імуносупресивної терапії та лікуванні супутніх захворювань. Водночас держава дала можливість кожному пацієнту обрати будь-який центр трансплантації, тож люди обирають той заклад охорони здоров’я, в якому їм приділяють найбільше уваги.

Та ви абсолютно праві, коли ставите таке запитання. Під час до- та післядипломної освіти має приділятись більше уваги питанням, які стосуються трансплантології, не залежно від спеціалізації лікаря. Якщо, з якихось причин, пацієнт не може отримати потрібної інформації, йому допоможуть співробітники нашої установи.

Схожі матеріали