Травмування на роботі та профзахворювання розслідуватимуть по-новому

Травмування на роботі та профзахворювання розслідуватимуть по-новому /freepik

З початку війни збільшилася кількість травмувань працівників на робочому місці, зокрема, медиків та фармацевтів. Тож розслідування таких випадків потребує «де бюрократизації», яку не пройшло в мирний час. Уряд вніс зміни у Порядок розслідування.

Чи зможуть вони спростити і пришвидшити процедуру та як отримати виплати постраждалим, — розповідає завідувачка відділу охорони праці Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Анжела МАРТИНЮК.

Анжела Мартинюк. /Фото з особистого архіву
Анжела Мартинюк. Фото з особистого архіву

Усі зміни – заради спрощення

Яким документом регулюється новий Порядок і коли він почне діяти?

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 59 внесено зміни до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві №337 від 17.04.2019 р. (далі – Порядок 337). Постанова опублікована 26.01.2023 р. та набрала чинності з дня публікації.

Назвіть ключові зміни в цьому документі.

Передусім:

  • визначено спрощену процедуру розслідування нещасних випадків, що трапилися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів під час виконання трудових обов’язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо);
  • удосконалено структуру акту за формою Н-1;
  • зменшено кількісний склад комісії з розслідування нещасних випадків та її обов’язки — якщо у мирний час передбачалося 7 членів комісії, то нині тільки 3;
  • спрощено процес оформлення документів за результатами роботи комісії розслідування нещасного випадку, зокрема, протокол огляду складається не за встановленою формою, а на підставі акта, сформованого у довільній формі;
  • зменшено кількість документів, що належать до матеріалів спеціального розслідування з 26 до 11;
  • передбачається форма запиту та відповіді на запит стосовно наявності ознак збройної агресії, ведення бойових (воєнних) дій та/або їх наслідків, які призвели до травмування (поранення) та/або загибелі громадян України, іноземців та осіб без громадянства під час виконання ними трудових (посадових) обов’язків;
  • запроваджується можливість дистанційного засідання комісії з розслідування нещасного випадку з використанням конференц-зв’язку (раніше вона мала працювати виключно на місці події);
  • скасовується обов’язковість проведення досліджень для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних засобів і ступеню його сп’яніння;
  • розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться комісією підприємства (установи, організації) без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці.

Які нововведення мають позитивно позначитися на пришвидшенні процедури розслідування?

По перше, посилено відповідальність за ненадання вчасної інформації з боку закладів судово-медичної експертизи, експертно-технічних центрів, органів досудового розслідування, інших органів та установ.

Як і раніше на запит роботодавця, голови комісії (спеціальної комісії), потерпілого (членів його сім’ї чи уповноваженої ними особи) вони повинні безоплатно надавати у найкоротший термін матеріали та висновки щодо нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), а у разі, коли необхідні висновки судово-гістологічної та судово-токсикологічної експертизи, — після проведення цих досліджень.

Однак на разі до пункту, де прописані такі вимоги, внесено доповнення про те, що ненадання такої інформації тягне за собою відповідальність, встановлену частиною шостою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення..

По-друге, дуже важливою на період дії воєнного стану є можливість підписання протоколів та актів членами спеціальної комісії та затвердження їх керівником органу, що утворив спеціальну комісію, шляхом накладання електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису такої особи.

Окрім того, повідомлення про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) тепер надається: в Територіальне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці та у територіальний орган Пенсійного фонду України, а також в інші установи передбачені Порядком.

Правила поширюються на всі форми власності

Фармацевти працюють переважно в приватних закладах. Тому їх непокоїть, чи розповсюджуються правила проведення розслідування нещасних випадків на підприємства усіх форм власності?

Так. Новим розділом Порядку № 337, зокрема передбачено, спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я) підлягають нещасні випадки, які сталися під час виконання трудових обов’язків внаслідок воєнних (бойових) дій з:

  • працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів,
  • особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом,
  • ФОП,
  • особами, які провадять незалежну професійну діяльність, або які фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору.

Хто здійснює громадський контроль за станом охорони праці на підприємстві, а хто – на державному рівні?

Державний нагляд за дотриманням законодавства, правил і норм з охорони праці здійснює Державна служба з питань праці. Громадський контроль — це прерогатива професійних спілок.

Однак, якщо на підприємстві немає профспілки, громадський контроль за станом охорони праці здійснюють уповноважена найманими працівниками особа або комісія з питань охорони праці на підприємстві (стаття 41 Закону України «Про охорону праці»).

І знову ж таки повернемося до приватних структур – хто там контролює ці питання?

За стан охорони праці на підприємстві не залежно від форми власності (державна, приватна тощо) відповідає його керівник. Він забезпечує функціонування системи управління охороною праці. Для цього, зокрема, створює відповідні служби та призначає посадових осіб, відповідальних за розвʼязання конкретних питань охорони праці. Про це йдеться у статті 13 Закону України «Про охорону праці».

Як оформити заяву на виплати й отримати їх

Чи змінилася процедура отримання відшкодування та які суми виплат за шкоду, заподіяну внаслідок нещасного випадку на виробництві?

З 1 січня 2023 року уповноваженим органом в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування є Пенсійний Фонд України.

Тож для вирішення питань з призначення, перерахування та здійснення страхових виплат з відшкодування шкоди, заподіяної потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання або особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, з 1 січня 2023 року необхідно звертатися до територіальних органів Пенсійного фонду України (ПФУ).

Органи Пенсійного фонду призначатимуть та виплачуватимуть наступні види страхових виплат внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання:

  • допомога по тимчасовій непрацездатності – виплачується у розмірі 100 % середньої заробітної плати (перші 17 днів за рахунок коштів страхувальника, починаючи з 18-го дня – за рахунок коштів соціального страхування);
  • одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності — призначається на підставі довідки МСЕК; її розмір визначається залежно від ступеня втрати професійної працездатності, із розрахунку 7 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на день настання права на страхову виплату потерпілому (з 01.10.2022 р. розмір мінімальної заробітної плати – 6 700 грн);
  • щомісячні страхові виплати – встановлюються відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку; мінімальний розмір призначеної щомісячної виплати потерпілому в перерахунку на 100% втрати працездатності не може бути меншим мінімальної заробітної плати, максимальний – не повинен перевищувати чотири мінімальні заробітні плати;
  • виплати у разі переведення на легшу, нижчеоплачувану роботу – за потерпілим зберігається його середньомісячна заробітна плата на строк визначений ЛКК або МСЕК (перші 14 днів доплата здійснюється за рахунок коштів страхувальника, починаючи з 15 дня – за рахунок коштів соціального страхування);
  • щомісячні виплати дитині, яка народилася з інвалідністю, внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, здійснюються до досягнення дитиною 18 років, або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення 23 років;
  • страхові виплати непрацездатним членам сім’ї у разі смерті потерпілого: 
  • одноразова допомога сім’ї — в розмірі 40 мінімальних заробітних плат (40 х 6700 грн = 268 000 грн); 
  • одноразова виплата кожній особі, яка була на його утриманні — в розмірі 8 мінімальних заробітних плат (8 х 6700 грн = 53 600 грн); 
  • щомісячні страхові виплати (визначаються із середньомісячної заробітної плати потерпілого; сума виплат кожній особі, яка має на них право, визначаються шляхом ділення частини заробітної плати потерпілого, що припадає на цих осіб, на їх кількість). 

Як можна подати документи в Пенсійний фонд для отримання вказаних виплат в умовах війни?

Заява, разом із документами, необхідними для призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат і соціальних послуг, подається:

  • у паперовому вигляді особисто, або через уповноваженого представника, до територіального органу Пенсійного фонду України (сервісний центр);
  • в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису чи електронної системи BankID, або через Портал Дія. 

У які терміни мають розглянути подані документи та прийняти відповідне рішення про страхові виплати?

Рішення про призначення, перерахування, продовження та здійснення страхових виплат і соціальних послуг приймається протягом 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними документами, з урахуванням отриманої органом Пенсійного фонду інформації із відповідних державних електронних інформаційних реєстрів та баз даних.

Рішення за результатами розгляду заяви оформлюється постановою за підписом керівника органу, що призначає страхову виплату, та зберігається в електронній справі отримувача такої виплати.

Як можна отримати такі виплати?

Нарахована сума страхових виплат включається у документи для виплати не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про її призначення, перерахування, продовження.

Щомісячні страхові виплати виплачуються через установи уповноважених банків або національним оператором поштового зв’язку АТ ʼУкрпоштаʼ, за місцем фактичного проживання отримувача, зазначеного у заяві. Одноразові виплати здійснюються уповноваженими банками. 

Ті особи, які отримували відповідні виплати у Фонді соціального страхування України, продовжать їх отримувати на раніше зазначені у заявах рахунки.