Розслідування нещасних випадків в умовах воєнного стану

Як розслідуються такі випадки, які зміни в цій процедурі передбачено під час воєнного стану і на які компенсації можна розраховувати, розповідає завідувачка відділу охорони праці Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Анжела МАРТИНЮК.

Законодавча база

Сьогодні тема розслідування нещасних випадків особливо актуальна. Якими документами регулюється ця процедура?

— Так, на жаль, травмованих під час виконання своїх професійних обов’язків під час війни більшає. Посудіть самі – за даними МОЗ станом на серпень 2022 року внаслідок військових дій загинули близько 20 цивільних медиків, 56 медичних працівників отримали тяжкі поранення. Від початку повномасштабного вторгнення Росії було пошкоджено 884 обʼєкти закладів охорони здоровʼя, 123 − зруйновані повністю.

Він визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України ʼПро загальнообов’язкове державне соціальне страхуванняʼ.

Хто розслідує випадок поранення на робочому місці

Як проводиться розслідування, якщо медичний чи фармацевтичний працівник отримали поранення під час професійної діяльності?

— Ця процедура визначається Порядком 337, вона аналогічна для всіх нещасних випадків.

Комісія з проведення розслідування створюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок (поранення) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи.

До складу комісії входять:

• керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);
• представник робочого органу Фонду соціального страхування;
• представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
• інші представники підприємства (установи, організації), посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (за потреби та за відповідним погодженням).

Навіщо потрібна спеціальна комісія

Що передбачає спеціальне розслідування і коли воно проводиться?

— Спеціальне розслідування проводиться, якщо сталися:

• нещасні випадки зі смертельними наслідками;
• групові нещасні випадки (2 і більше осіб);
• випадки смерті працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків;
• нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливим настанням інвалідності потерпілого;
• випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків;
• нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність;
• нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Спеціальну комісію утворює територіальний орган Держпраці протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім’ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об’єднань профспілок).

Чи можна відкласти на «після війни»

Як довго може тривати розслідування нещасного випадку?

— Зазвичай, згідно з Порядком 337, комісія проводить розслідування протягом п’яти робочих днів з дня утворення комісії, а спеціальної комісії – 15 днів.

Однак у період воєнного стану не завжди є можливість провести розслідування в зазначений термін. Тому Держпраці рекомендує ухвалювати рішення щодо утворення комісії (спеціальної комісії) та проведення розслідування в кожному конкретному випадку, виходячи з міркувань безпеки для членів комісії (спеціальної комісії) та самої можливості проведення розслідування.

Тоді що робити, якщо немає змоги створити комісію?

— Якщо розслідування провести неможливо через загрозу здоров’ю та життю членів комісії, Держпраці рекомендує максимально повно фіксувати, збирати та документувати інформацію про нещасні випадки на виробництві, що надходить або стає відомою, — з метою подальшого розслідування відповідно до вимог Порядку після нормалізації ситуації.

Збирати та документувати таку інформацію можуть співробітники потерпілого, його родичі чи він сам.

Як визначити вид події, що призвела до нещасного випадку (поранення)?

— Існує Класифікатор видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (п. 42 Додатку 9 до Порядку 337).

В ньому передбачені, зокрема, такі події суспільного життя (страйк, оголошена та неоголошена війна, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, протиправні дії третіх осіб тощо).

А також наступні причини: соціальний конфлікт (страйк, оголошена та неоголошена війна, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб тощо).

Який термін давності для проведення розслідування нещасного випадку на виробництві?

— Три роки з дня настання нещасного випадку. У разі встановлення факту нещасного випадку рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати його настання.

Процедуру розслідування буде спрощено

Чи прийнято нормативні акти, які регулюють процедури таких розслідувань виключно в умовах воєнного часу?

— На жаль, на сьогодні таких документів немає.

В ньому передбачено удосконалення процедури розслідування нещасних випадків на виробництві, які трапилися з працівниками під час виконання трудових обов’язків внаслідок воєнних (бойових) дій, зокрема, бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей або руйнувань особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо.

У зв’язку з цим чинний Порядок 337 доповнено новим розділом «Процедура розслідування нещасних випадків в умовах дії режиму воєнного (надзвичайного) стану».

Також удосконалено структуру акта за формою Н-1, зменшено кількісний склад комісії зі спеціального розслідування нещасних випадків та її обов’язки, а також спрощено процес оформлення документів за результатами її роботи.

Крім того, запроваджено можливість дистанційного засідання комісії з розслідування з використанням засобів конференц-зв’язку, а також підписання протоколів та актів членами комісії й затвердження їх керівником органу, що утворив спеціальну комісію, шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису. Все це має спростити процедуру розслідування, що важливо для потерпілих.

Компенсації: кому і скільки

Хто здійснює виплати  цивільним працівникам внаслідок травмування під час виконання професійних обов’язків?

— Фонд соціального страхування України забезпечує їм і страхові виплати, і медико-соціальні послуги.

Потерпілих зі стійкою втратою працездатності Фонд забезпечує впродовж усього життя або до повного відновлення здоров’я, крім одноразових допомог, ще й щомісячними страховими виплатами, які у повному обсязі компенсують втрачений заробіток відповідно до ступеня втрати працездатності.

Також одноразові грошові допомоги і щомісячні страхові виплати призначаються  членам сімей загиблих працівників.

Так, для осіб, у яких право на страхові виплати від Фонду настало з 1 липня 2022 року, розмір допомоги становить:

• потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідно до ступеня втрати професійної працездатності - максимально 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, при 100% втрати працездатності (44 200 грн);
• сім’ї у разі смерті потерпілого - 100 розмірів прожиткового мінімуму (260 000 грн);
• утриманцю у разі смерті потерпілого - 20 розмірів прожиткового мінімуму (52 000 грн).

Що буде після ліквідації Фонду соцстрахування?

Чи поліпшиться соціальний захист потерпілих внаслідок нещасних випадків після останніх змін у законодавстві?

— Верховна Рада України 21 вересня 2022 року прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з новим Законом:

• ліквідовується Фонд соціального страхування України, а управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку покладено на Пенсійний фонд України;
• Законом не передбачено комісій із соціального страхування на підприємствах і в організаціях, а рішення про призначення страхової виплати прийматиметься страхувальником або уповноваженими ним особами;
• для застрахованих осіб скасовується оплата за рахунок коштів соціального страхування лікування у відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм;
• погіршуються умови соціального захисту потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві. Чинним законом чітко визначено їх право за рахунок коштів соціального страхування на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, реабілітацію у сфері охорони здоров’я, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК. Також передбачені конкретні розміри виплат та здійснення відповідних заходів.

Новим же Законом передбачено лише право потерпілих на послуги відповідно до інших законодавчих актів. Наприклад, зазначено, що вони:

• забезпечуються допоміжними засобами реабілітації, необхідними під час професійного навчання чи перекваліфікації, відповідно до законів України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» та «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»;
• мають право на лікування та реабілітацію у сфері охорони здоровʼя в закладах охорони здоров’я, що проводяться відповідно до вимог законів України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та «Про реабілітацію у сфері охорони здоровʼя»;
• мають право на забезпечення протезуванням, ортезуванням, допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами, що надаються відповідно до вимог законів України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» та «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».