Військовий облік за оновленими вимогами – чи будуть жінки «невиїзними»?

Військовий облік за оновленими вимогами – чи будуть жінки «невиїзними»?

Взяття жінок на військовий в облік в Україні викликало чимало дискусій навколо переліку професій, які було визнано «потрібними для армії». Після чого його було скорочено. Останнім часом не менший резонанс викликала норма про заборону виїзду військовозобов’язаних за межі місця проживання. Що маємо на сьогодні і чого жінкам чекати найближчим часом?

Про останні зміни в законодавстві розповідає заступник голови з правової роботи Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоровʼя України, адвокат Сергій МАЛОВИЧКО.

Сергій Маловичко
Сергій Маловичко

Які «військові обов’язки» для жінок передбачає чинне законодавство?

— Згідно з Конституцією України захист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності є обовʼязком всіх без винятку громадян. Закон України «Про військовий обовʼязок і військову службу» (далі — Закон), відносить до військового обовʼязку, окрім іншого, дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1).

Згідно із Законом, жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (крім випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що передбачає:

  • прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу,
  • проходження військової служби,
  • служба у військовому резерві,
  • виконання військового обов’язку в запасі
  • дотримання правил військового обліку.

Перелік спеціальностей для військовозобов’язаних жінок суттєво скорочено

Чому тоді останній наказ з приводу взяття на облік жінок спричинив такий резонанс?

— Дійсно, взяття на військовий облік жінок, придатних до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, має відбуватися згідно з Переліком спеціальностей та/або професій, затвердженим Міністерством оборони України (ч. 11 ст. 1 Закону).

Але наказ МО України № 313 від 10.11.2021 р. (далі Наказ № 313) ,який суттєво розширив чинний на той час Перелік спеціальностей, за якими жінок брали на військовий облік (затверджений постановою КМУ від 14.10. 1994 р. № 711).

Це й спричинило суспільний резонанс. Тому Наказ № 313 був доопрацьований, зміни до нього внесли новим наказом МО України від 07.02.2022 р № 35 (далі Наказ № 35).

Ним було затверджено два таких переліки. Один з них є загальним і по суті відтворює той, що був затверджений Наказом № 313. Другий містить спеціальності, за якими на військовий облік беруть жінок (далі Оновлений Перелік), який значно звузив їх коло. Його застосування відтерміновано до 1 жовтня 2022 року.

Які професії увійшли до Оновленого Переліку та чи залишилися там фармацевти і медики?

— Оновленим Переліком затверджено 7 груп назв споріднених професій, наявність яких у жінок, поряд з дотриманням інших вимог, зобовʼязуватиме їх стати на військовий облік.

  1. Професіонали в галузі наук про життя та медичних наук, професіонали в галузі медицини (крім медичних сестер), професіонали в галузі лікувальної справи, професіонали в галузі стоматології, наукові співробітники (стоматологія), стоматологи, професіонали в галузі фармації, провізори, професіонали в галузі медико-профілактичної справи, наукові співробітники в галузі медико-профілактичної справи, інші професіонали в галузі медицини (крім сестринської справи та акушерства), допоміжний персонал у галузі сучасної медицини, фізіотерапії, фармації (крім медичних сестер), медичні асистенти, дантисти-асистенти, фізіотерапевти та масажисти, фармацевти, інші асистенти професіоналів в галузі сучасної медицини (крім медичних сестер);
  2. Професіонали в галузі патології, токсикології, фармакології, фізіології та епідеміології, патологи, токсикологи, фармакологи, фізіологи та епідеміологи, наукові співробітники (лікувальна справа), лікарі, фахівці в галузі медико-профілактичної справи, професійні медичні сестри та акушерки, професіонали в галузі сестринської справи та акушерства, медичні сестри та акушерки, гігієністи, окулісти та оптики, медичні сестри та акушерки, що асистують професіоналам, помічники професіоналів-акушерів;
  3. Оператори медичного устаткування, робітники, що обслуговують устаткування з виробництва фармацевтичних продуктів та косметичних засобів, керівники підрозділів в охороні здоров’я;
  4. Професіонали в галузі ветеринарної медицини, ветеринари, асистенти ветеринарів, допоміжний персонал у галузі ветеринарії;
  5. Менеджери (управителі) на пошті та зв’язку, службовці, що зайняті на пошті та подібними роботами;
  6. Кухарі;
  7. Перекладачі та усні перекладачі.

Щодо споріднених спеціальностей за Оновленим Переліком, то він містить 14 груп, до яких, поміж інших, входять наступні:

  • біологія;
  • фізична терапія, ерготерапія, медична та психологічна реабілітація, громадське здоров’я, фізична реабілітація, промислова фармація, санітарія і експертиза;
  • стоматологія, медицина, медсестринство, фармація, технології медичної діагностики та лікування;
  • біомедична інженерія, біотехнології та біоінженерія
  • ветеринарна медицина, ветеринарна гігієна.

Таким чином, і фармацевти, і медичні працівники в Оновленому Переліку залишилися.

Орієнтир – на вік та стан здоров’я

Хто з жінок не підлягає взяттю на облік навіть якщо їх спеціальність/професія визначені Оновленим Переліком?

— Тут потрібно враховувати вік та придатність до проходження військової служби за станом здоровʼя жінки.

Стосовно віку — за Оновленим Переліком не візьмуть на військовий облік жінок до 18 та після 60 років (ст.28 Закону).

Щодо придатності за станом здоровʼя, то її мають визначати військово-лікарські комісії — відповідне Положення затверджене наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 р.) (далі — Положення).

Наприклад, додатком 1 до Положення визначений Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі — Розклад). Компетенцією у цьому питанні наділені військово-лікарські комісії, які проводять військово-лікарську експертизу. Якщо, наприклад, у людини буде виявлений активний, прогресуючий туберкульоз органів позалегеневої локалізації, її буде визнано непридатною до військової служби із виключенням з військового обліку. Якщо такий самий туберкульоз органів дихання, підтверджений або непідтверджений бактеріологічно та гістологічно, буде клінічно вилікуваний, тоді під час приписки до призовної дільниці такі громадяни будуть визнані непридатними до військової служби в мирний час і обмежено придатними у воєнний час (Пункти «а» і «г» ст. 2 Розкладу).

Пільг не буде, винятки – можливі

Чи всі, хто стоїть на обліку, підлягатимуть призову, чи для когось передбачено пільги?

— Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. Тобто, якщо воєнний стан буде скасовано або його термін закінчиться, чинне законодавство не дозволить призвати жінок на військову службу.

Адже згідно із Законом, у мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки добровільно (за контрактом).

Щодо пільг для жінок, таких не існує. Тобто може йтися не про пільги, а про випадки відтермінування призову на строкову військову службу, яке надається призовникам (незалежно від статі) за рішенням районної (міської) призовної комісії — за сімейними обставинами, станом здоровʼя, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності. Це питання нині регулюється ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон про мобілізацію)

Згідно з цією статтею під час мобілізації не підлягають призову на військову службу військовозобов’язані:

  • заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років або які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
  • жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років або дитину з тяжкими перинатальними ураженнями нервової системи чи тяжкими вродженими вадами розвитку, рідкісними орфанними хворобами, онкологічними, онкогематологічними захворюваннями, ДЦП, тяжкими психічними розладами, цукровим діабетом I типу (інсулінозалежним), гострими або хронічними захворюваннями нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, або паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
  • усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
  • зайняті постійним доглядом за хворим чоловіком (дружиною), дитиною, а також батьками своїми чи чоловіка (дружини), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
  • особи, які мають чоловіка (дружину), із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків чоловіка (дружини) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
  • опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служб, тощо.

Також призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, наприклад:

  • здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
  • наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Деякі із зазначених вище категорій осіб можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.

Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Не став на облік – заплати штраф

Які заходи покарання передбачені для тих, хто повинен був стати на військовий облік, але не зробив цього?

— За це передбачена відповідальність у Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП).

Так, за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку у особливий період, передбачено накладення штрафу від 850 до 1700 грн (ч.2 ст. 210 КУпАП). Така сама відповідальність у особливий період передбачена і за псування військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), яке спричинило їх втрату (ч. 2 ст. 211 КУпАП)

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у особливий період на громадян може бути накладений штраф від 3400 до 5100 грн., а на посадових осіб — від 5100 до 8500 грн (ч. 2 ст. 210-1 КУпАП).

Якщо ж ухилення військовозобов’язаного від військового обліку станеться після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати) (далі — ТЦК та СП) або керівниками відповідних органів СБУ чи відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, — передбачене кримінальне покарання за ч.1 ст. 337 Кримінального кодексу України.

За такий злочин може бути присуджено або штраф від 5100 до 8500 грн., або виправні роботи на термін до одного року.

«Правила переміщення» однакові для всіх

Чи заборонять військовозобовʼязаним жінкам виїзд за кордон та за межі місця проживання, як це ініціюється нині для чоловіків?

— Виїзд за кордон регулюється Правилами перетинання державного кордону України (затверджені постановою КМУ від 27.01. 1995 р. № 57 у редакції постанови КМУ від 25.08. 2010 р. N 724).

Обмеження, запроваджені під час дії воєнного стану, повʼязані не зі статтю особи, яка має намір перетнути державний кордон, а зі статусом військовозобовʼязаного, терміну дії оголошеної мобілізації та чи підлягає така особа призову. Згідно з Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 від 24.02.2022 р. (зі змінами) термін оголошеної мобілізації прирівняли до терміну дії ВС.

Варто звернути увагу на те, що виїзд за кордон заборонений не всім чоловікам. На сайті Державної прикордонної служби України у відповідному розʼясненні надано перелік виключень та умов, які дозволяють виїжджати чоловікам за межі України.

Щодо отримання попередніх дозволів у ТЦК та СП для виїзду військовозобов’язаних за межі міста проживання під час дії ВС, така вимога зʼявилася 05.07.2022 від Генерального штабу ЗС України. Не зважаючи на те, що чинне законодавство дозволяє під час дії ВС застосовувати такі обмеження, — ця вимога спричинила значний суспільний резонанс. Після відповідного доручення Президента України вже 06.07.2022 було прийнято рішення про скасування дії Порядку про надання зазначеного дозволу — документ було відправлено на доопрацювання.

Тож на момент застосування оновленого Переліку та у разі продовження дії воєнного стану, у військовозобов’язаних жінок також можуть виникнути обмеження щодо перетину державного кордону та виїзду за межі місця проживання. Однак вони не будуть абсолютними і швидше за все передбачатимуть чимало винятків.

Схожі матеріали