- Категорія
- Бізнес
Військовий облік для жінок: «шикуйтеся всі» чи передбачені винятки?
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
659
«Жіночий» військовий облік став, безумовно, сенсацією року, яка попри «фактор несподіванки» викликала чимало питань: «Для чого?», «Що – всіх?», «Яким чином?», «А що, коли проігнорувати?»…
Відповісти на найбільш гострі та злободенні питання ми попросили адвоката, заступника голови з правової роботи Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоровʼя України Сергія МАЛОВИЧКА.
Все заплановано заздалегідь
Військовий облік жінок на сьогодні став однією з найбільш обговорюваних тем – частково, через значне розширення вікового цензу та переліку професій, представниць яких зарахували до військовозобов’язаних.
Що найбільше збурило суспільство – розширений перелік професій чи несподіваність такого кроку?
– Видання Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобовʼязаних (далі Перелік) було запланованим.
Підставою для його затвердження став Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку» від 30.03. 2021 р. №1357-IX (далі Закон 1357) та виданий на його виконання наказ Міністерства оборони України від 11.10.2021 року № 313 (далі Наказ 313), який і затвердив Перелік. Закон 1357 набув чинності 22.04.2021р. та надавав шість місяців для розробки Переліку.
Закон змінювали неодноразово
Чи вніс цей документ принципові зміни щодо дотримання правил військового обліку?
– Закон України «Про військовий обовʼязок і військову службу» (далі — Закон), який поряд з іншим регулює і порядок приписки до призовних дільниць та дотримання правил військового обліку зазнавав низки змін. Зокрема, перша редакція Закону від 25.03.1992 р. закріплювала не обовʼязок, а можливість взяття на військовий облік жінок, які за фахом мали медичну підготовку або споріднену з відповідною військовою спеціальністю за переліком, визначеним Кабміном.
Наступна редакція Закону набула чинності 20.07.1999 р. і передбачала для таких жінок не просто можливість, а припис щодо взяття на військовий облік у разі придатності до проходження військової служби за станом здоровʼя і віком.
01.01.2007 р. Закон набув чергового оновлення, згідно з яким взяттю на військовий облік підлягали жінки, які мали фах, визначений в переліку, затвердженому Урядом, а також були придатні до проходження військової служби за станом здоровʼя, віком та сімейним станом. Вказаний перелік був розроблений постановою КМУ від 14.10.1994 р. № 711 (далі Постанова КМУ 711).
Останні ж зміни, внесені Законом 1357 поклали обовʼязок розробити такий Перелік безпосередньо на Міністерство оборони України.
Також із Закону вилучили вимогу щодо врахування сімейного стану жінки, як одну з обовʼязкових умов взяття (не взяття) на військовий облік.
Парад колізій
Постанова КМУ 711 містить лише перелік спеціальностей, яких у рази менш ніж у Наказі 313 та не містить переліку професій, за якими жінок (у разі дотримання інших вимог) мають брати на військовий облік.
Також Постанова КМУ 711 містить примітку, відповідно до якої «жінки, придатні до військової служби, можуть бути взяті на військовий облік за віком: до 50 років — за офіцерськими званнями, до 45 років — за іншими військовими званнями». Це породжує колізію стосовно відповідних вікових вимог у Законі, який є нормативно-правовим актом вищої юридичної сили.
Хоча застосування Постанови КМУ 711 вже не передбачене Законом (з 22.04.2021 р.), однак до сьогодні її не скасовано, тож вона діє і має вищу юридичну силу, ніж Наказ 313.
Відтак до її скасування на практиці виникатиме колізія, яка може призвести до помилок правозастосування.
Питання часу і статусу
Наказ ще не набув чинності?
– Це цікаве питання. Згідно з ч. 7 ст. 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (далі Закон про ЦОВВ), накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування. Також МОУ було зобовʼязане оприлюднити проєкт Наказу 313 на своєму сайті не пізніше як за 10 робочих днів до дати його розгляду з метою прийняття (ч. 6 ст. 15 Закону про ЦОВВ, ч. 4 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Державна реєстрація Наказу 313 була здійснена Мінюстом 03.12.2021 р. за реєстраційним номером 1566/37188. У Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів (далі Реєстр НПА) йдеться про його опублікування у Офіційному віснику України 17.12.2021 № 96 і статус Наказу вказано як «чинний». Але навіть електронна версія Офіційного вісника наразі доступна лише за 30.11. 2021 р., а його друковані видання ще більше запізнюються. До того ж на відміну від Реєстру НПА на офіційному сайті Верховної Ради України станом на сьогодні Наказ 313 має статус «не набрав чинності».
Тож до оприлюднення Наказу у офіційному друкованому виданні де-юре його не можна вважати таким, що набув чинності.
Як буде на практиці – невідомо
Який алгоритм взяття на облік у зв’язку з новим Наказом?
– Про конкретний алгоритм говорити зарано. На пресконференції Командування Сухопутних військ, яка відбулася 23 грудня 2021 року було заявлено, що алгоритми втілення Наказу 313 на практиці ще напрацьовуються та мають бути завершені до кінця 2022 року, і що протягом цього періоду не будуть застосовувати штрафні санкції ні до жінок, ні до роботодавців.
Також було висловлене припущення про те, що в результаті опрацювання цього питання термін взяття жінок на військовий облік може бути продовжено.
26 грудня Головнокомандувач ЗСУ також запевнив у тому, що додатково напрацьовуються зручні процедури для постановки жінок на військовий облік.
Жінки й чоловіки – на рівних?
Як регулює питання військового обов’язку жінок чинне законодавство?
– Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі).
Це передбачає їх прийняття на військову службу на добровільній основі (за контрактом), призов, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов’язку в запасі та дотримання правил військового обліку (ч. 12 ст. 1 Закону).
Згідно з Наказом 313, якщо жінка у віці з 18 до 60 років має спеціальність або професію, зазначену у Переліку, вона зобов’язана звернутися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦКСП) за місцем реєстрації.
Орієнтир – на диплом?
Які спеціальності та професії в галузі фармації входять до нового Переліку?
– На сьогодні Перелік налічує десятки спеціальностей, наявність будь-якої з них буде підставою стати на військовий облік (серед них є промислова фармація, фармація). Найменувань професій за Переліком у рази більше, і серед них:
- професіонали в галузі фармації, наукові співробітники (фармація), провізори, допоміжний персонал у галузі фармації (крім медичних сестер), фармацевти;
- професіонали в галузі фармакології, наукові співробітники (в т. ч. фармакологія), фармакологи;
- професії з виробництва фармацевтичних продуктів та косметичних засобів, керівники підрозділів в охороні здоровʼя;
- робітники, що обслуговують устаткування з виробництва фармацевтичних продуктів та косметичних засобів, керівники підрозділів в охороні здоровʼя.
Керівник – пильнуй!
Кожна жінка має стати на облік самостійно? Чи це обов’язок роботодавця?
– Жінка встановленого віку, яка має визначену у Переліку професію та/або спеціальність, має звернутися до ТЦКСП за місцем реєстрації самостійно.
Згідно з п. 16 Порядку організації та ведення військового обліку і військовозобов’язаних (затверджений постановою КМУ № 921 від 07.12.2016 р.), військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України. Доцільно також буде мати з собою (за наявністю):
- ідентифікаційний код (рахунковий номер обліку картки платника податків),
- документ про освіту,
- свідоцтва про шлюб та про народження дітей.
Втім, звернення для взяття на військовий облік ще не означає, що це відбудеться за станом здоров’я, який обов’язково має визначити військово-лікарська комісія напередодні взяття на облік.
Щодо обовʼязків роботодавців, то відповідно до ч. 5 ст. 34 Закону, персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
Закон 1357 вніс зміни і до Кодексу законів про працю України, відповідно до яких при укладенні трудового договору громадянин зобовʼязаний подати відповідний військово-обліковий документ.
Хто визначає медвідводи
Який стан здоров’я може стати підставою для відмови у взятті на облік?
– Додатком 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України № 402 від 14.08.2008 р. визначено Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Компетенцією у цьому питанні наділені військово-лікарські комісії, які проводять військово-лікарську експертизу.
Облік – ще не призов
Чи всі, хто стоїть на військовому обліку можуть бути призвані до військової служби чи існують обмеження для певних категорій?
– Поняття «взяття на військовий облік» не тотожне призову на військову службу.
Жінки, які перебувають на обліку військовозобовʼязаних, у воєнний час можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
У мирний час вони можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки добровільно, тобто за контрактом (ч. 12 ст. 1 Закону).
Водночас існує перелік підстав для відстрочки від призову на строкову військову службу, яка надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії — за сімейними обставинами, станом здоровʼя, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.
Штрафи – по висхідній
Яке покарання передбачене за ухилення від взяття на військовий облік?
– Закон 1357 запровадив адміністративну відповідальність за вказані порушення та наділив територіальні центри комплектування та соціальної підтримки правом притягнення до такої відповідальності.
Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) передбачена відповідальність за:
- порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку — штраф від 510 до 850 грн;
- повторне вчинення такого порушення протягом року (якщо особу вже було піддано адміністративному стягненню за нього), а також його вчинення в особливий період — штраф від 850 до 1700 грн;
- порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію — штраф на громадян від 1700 до 3400 грн і на посадових осіб — від 3400 до 5300 грн;
- повторне порушення, вчинене протягом року, а також в особливий період — штраф на громадян від 3400 до 5300 грн, на посадових осіб — від 5300 до 8500 грн.
А що як скасують?
Останнім часом з’явилися заяви щодо можливостей перегляду Переліку, також пропозиції взагалі скасувати згадані зміни. Чи це реально?
— Виявилося, що перша редакція проєкту Закону 1357 (реєстраційний номер № 3553 від 28.05.2020 р.) не містила змін до ч. 11 ст. 1 Закону, які й викликали нині такий резонанс.
Тобто вона дозволяла й надалі застосовувати Перелік, визначений Постановою 711. Законопроєкт отримав усі необхідні експертні висновки без вказаних змін, однак вже до другого його читання з’явилася оновлена редакція ч.11 ст.1 Закону (зі згаданими змінами). Оскільки внаслідок виконання нових приписів Закону і Наказу 313 на військовий облік буде зобов’язане стати значно ширше коло громадян, вбачається звуження обсягу їх прав, що заборонено Конституцією України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних.
Компетенцією щодо юридичного визначення цього питання наділений лише Конституційний Суд України.
Самі ж громадяни не наділені правом звертатися до нього з поданням щодо конституційності зазначених змін.
Таке право є лише у Президента України, щонайменше у 45 народних депутатів України, Верховного Суду, Верховної Ради АР Крим, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Хто першим проявить таку ініціативу.