Глава «Рош Україна» Мартін Вершлан: «Настав час перейти від закупівлі флакончиків і блістерів до оплати за результат − щоб лікувати такі хвороби як рак, лише ліків недостатньо»

Мартін ВЕРШЛАН, генеральний директор «Рош Україна», відповів на наші запитання про необхідні кроки для переходу від закупівель ліків до оплати за результат лікування, яке насправді допомагатиме пацієнтам з рідкісними та складними захворюваннями.

Україна завжди була складним ринком через стан системи охорони здоровʼя та ускладнений доступ пацієнтів до ефективного лікування. Які сьогодні головні сфери для покращення у цьому напрямку?

− Насамперед хочу зазначити, що на українському ринку є можливість досить швидко реєструвати нові молекули – для лікування та проведення клінічних досліджень, що важливо для залучення інновацій у країну. Тож тут точно є можливості оперативного доступу лікарів та пацієнтів до останніх розробок у охороні здоровʼя.

Серед ключових сфер для покращень в Україні – виділення рекомендованих ВООЗ та МВФ 5% ВВП на фінансування сфери охорони здоровʼя, особливо з огляду на те, що розмір реального ВВП країни суттєво недооцінений.

Ще одна сфера, яка потребує уваги, це своєчасне використання виділених на охорону здоровʼя бюджетів. Наприкінці року ми бачимо, що значна частина цих коштів не витрачена, отже, пацієнти не отримали потрібного їм лікування.

В Україні дуже освічені люди, тож підтримання їхнього здоровʼя на належному рівні – розумне та вигідне, адже здорова людина – продуктивна, вона піклується про сімʼю, працює та створює робочі місця, сплачує податки та рухає економіку вперед.

Договори керованого доступу – значний крок уперед

Чи було щось зроблено в Україні для вирішення озвучених проблем? З якого боку ви підійшли б до їх вирішення, особливо коли йдеться про пацієнтів з рідкісними та тяжкими захворюваннями, які дуже складно та дорого лікувати?

− У цій історії два види викликів: у частині державного та приватного фінансування. Спочатку поговоримо про державне – що можна зробити на рівні системи охорони здоровʼя в країні. У 2021 році ми спостерігали значний прогрес у розвитку механізмів фінансування медицини – було прийнято нове законодавство, що дало змогу укладати більш гнучкі договори на закупівлю таргетного лікування та інших клінічно ефективних терапій. Маю на увазі договори керованого доступу (ДКД).

До лікування складних захворювань потрібно підходити одразу з кількох боків, тільки мультидисциплінарний підхід допоможе забезпечити пацієнтам результативне лікування, і ліки – лише один із необхідних компонентів. Для прикладу розглянемо онкологію. Щоб лікувати рак, однозначно потрібні ліки, але ще й спеціальний догляд, обладнані лікувальні заклади, регулярні операції, радіаційне лікування, а також своєчасний та якісний скринінг і молекулярна діагностика, щоб точно визначити вид раку у пацієнта.

Ми можемо структурувати «пакети лікувальних послуг» та домовлятися з державою про їх актуальне наповнення, щоб запропонувати пацієнтам результативну терапію. Наприклад, на додаток до препарату ми можемо забезпечити необхідні аналізи та інші послуги й цифрові рішення, які уможливило нове законодавство.

Іншими словами: щоб результативно лікувати рак – недостатньо закупити препарати, потрібен всебічний підхід, у якому кожна необхідна пацієнтові складова буде на своєму місці. 

Однак у чинній «тендерній» системі всі перераховані компоненти лікування раку закуповуються окремо та не в повному комплекті.

Система тендерів містить обмеження щодо закупівлі складних таргетних терапій, оскільки вони складаються з безлічі частин, для успішного підбору яких потрібен діалог між державою та провайдером.

У такому діалозі зʼясовуються потреби пацієнтів у лікуванні, аналізах та інших складових терапії, які визначаються під конкретну потребу. Більше того, такі складові закуповуються циклічно кілька разів.

Звичайно, існують ситуації, коли «тендерна система» є ефективною. Наприклад, під час будівництва інфраструктурних обʼєктів – скажімо, аеропорту. Такий обʼєкт будується раз на десятки років. Ви запрошуєте кілька компаній, вони пропонують свої лоти як одноразову транзакцію, адже аеропорт не будується щотижня. Аналогічно, якщо ви купуєте стандартизований продукт, який працює без додаткових компонентів, наприклад, олівці. Думаю, ви погодитеся, що такі хвороби, як рак, гемофілія або спінальна мʼязова атрофія (СМА), зовсім не схожі на описані «обʼєкти».

Тому із впровадженням ДКД ми вбачаємо більше можливостей пропонувати інноваційне, таргетне та дороговартісне лікування, результативне для пацієнтів, як інвестицію, а не витрати для державного бюджету. Ми сподіваємося довести державі та громадянам, що охорона здоровʼя – не витрата, а інвестиція, за яку ви отримуєте віддачу.

Фармацевтика та діагностика – можливості альянсу

Під впливом пандемії минулий рік видався складним – для всіх індустрій у всіх країнах світу. Яким чином пандемія вплинула на роботу «Рош» в Україні?

− 2021 рік дійсно був складним, але й продуктивним для «Рош» в Україні. У «Рош» є два бізнес-напрямки: фармацевтика та діагностика. Наш діагностичний напрямок – серед лідерів в Україні щодо рішень для тестування на COVID-19 у лабораторіях та в домашніх умовах. Водночас наш фармацевтичний напрямок пропонує препарати, які використовуються у лікуванні COVID-19, зокрема, у тяжких випадках, які потребують госпіталізації пацієнта. 2021 рік показав необхідність тіснішої співпраці цих двох напрямків, яка й відбулася – і не тільки у сфері COVID-19, а й за профільними для «Рош» рідкісними захворюваннями, такими як СМА, гемофілія, а також онкологія та гематологія.

З впровадженням договорів керованого доступу ми маємо можливість вести перемовини з державою щодо надання доступу до нового лікування пацієнтам, які його потребують. Я переконаний, що перемовини, які тривають в рамках ДКД в Україні, будуть продуктивними і засвідчать результативність цього механізму для пацієнтів, як це сталося в багатьох країнах Європи, де люди отримали доступ до інноваційного лікування, яке було їм не по кишені.

Своєчасний доступ до ефективної терапії вирішує все

Але лікування пацієнта зі складним захворюванням дуже тривале.

− В Україні є усталена потужна база для клінічних досліджень, що забезпечує лікарям і пацієнтам ранній доступ до нових лікувальних можливостей. Але шлях цих можливостей до широкого кола пацієнтів в Україні дійсно непростий, через специфіку механізмів фінансування – державного та приватного.

Пацієнт повинен мати право залишатися застрахованим, поки він сплачує страхові внески, а страхові компанії не повинні мати право відмовляти у страховому покритті лише тому, що рік закінчився.

При цьому я бачу й обнадійливі ознаки прийняття нових підходів до лікування в Україні. Імунотерапія в онкології – один із революційних прикладів, коли наука знайшла спосіб стимулювати імунну відповідь організму на боротьбу з раковими клітинами, і ми бачимо довгостроковий ефект такого лікування. Безумовно, починати його потрібно якомога раніше – адже за тривалого терміну лікування ранній його початок – ключ до успіху, і дані досліджень це підтверджують. 

Аналогічна ситуація й зі СМА – ранній та своєчасний доступ до ефективної терапії багато чого вирішує. Існує три варіанти лікування цього захворювання. Найбільш технологічно просунутий – це генна терапія, технологія, в яку «Рош» також активно інвестує, і ще два види терапії, що підвищують у пацієнтів рівень білка, якого їм не вистачає через генетичний дефект. Один з препаратів, що підвищує рівень білка, якого бракує, приймається перорально, а інший — це інʼєкція в спинний мозок.

Безперечно, генна терапія працює з першопричиною захворювання і є революцією у медичній науці. Зрозуміло, що такі революційні терапії коштують дорого, та й технологія ще має зарекомендувати себе й показати значну тривалість лікувального ефекту. Погодьтеся, що цінність довічного порятунку від недуги і тимчасового позбавлення від неї – на кілька років, суттєво відрізняється. І саме це нам ще належить зрозуміти у частині застосування генної терапії. Відрадно було спостерігати, як краудфандингові кампанії на користь генної терапії допомогли підвищити рівень поінформованості громадян про СМА. «Рош» також працює з державою над наданням українським пацієнтам доступу до лікування нашим препаратом із пероральною формою прийому.

Якими є наступні кроки для отримання доступу пацієнтів зі СМА до лікування препаратом «Рош»?

− Насправді, в Україні вже 56 пацієнтів мають доступ до наших препаратів у рамках програми «дореєстраційного доступу», яку ми розпочали у липні 2020 року. Препарат пройшов перший етап – оцінку медичних технологій (ОМТ), необхідний для проведення переговорів щодо ДКД. У висновку оцінки Державний експертний центр МОЗ рекомендував розглянути таку можливість і тепер ми можемо проводити перемовини з державою щодо укладання договору керованого доступу на наш препарат для лікування СМА, чим ми й займаємося. Тому я переконаний, що у рамках цих договорів пацієнти будуть забезпечені лікуванням надовго й зі стабільним фінансуванням.

Затримки із фінансуванням перевищують … 10 років

Як просувається ваш діалог із державою щодо доступу пацієнтів до результативного актуального лікування?

− Попри суттєвий обсяг інвестицій у клінічні дослідження в Україні, дані, що надходять від таких досліджень, часто не беруться до уваги державою під час затвердження бюджетів на закупівлю відповідних препаратів. Наприклад, умови для лікування однієї з форм раку грудей на ранніх етапах такі, що затримка із фінансуванням профільних медикаментів перевищує 10 років. Україна залишається єдиною країною у Європі, яка не фінансує таке лікування з державного бюджету. Враховуючи можливість повного одужання пацієнта з цим видом раку при своєчасному втручанні, мені складно прийняти таку ситуацію, а також пояснити її пацієнтам.

Аналогічно у разі імунотерапії для лікування раку ми розуміємо, що повинні не лише надати державі інноваційну терапію, а й оговорити та закріпити її своєчасне фінансування, щоб затримки, які мають місце з лікуванням раку грудей, не повторилися.

Перспективи персоналізованої медицини

Поговорімо про персоналізовану медицину і про те, чи доступна вона пацієнтам в Україні.

− Найбільш суттєва ініціатива «Рош» у сфері персоналізованої медицини в Україні – це співпраця з Національним інститутом раку. У майбутньому цей формат стане ще затребуванішим – адже якщо ми поглянемо на генну терапію та вакцини від раку, то очевидно, що наука наближається до створення медикаментів під потреби конкретних пацієнтів.

Така можливість підібрати кожному пацієнтові правильне лікування з використанням діагностичних інструментів та технологій є ключем до успіху лікування, і саме тут наша співпраця з Національним інститутом раку є ключовою для просування концепції таргетного лікування та демонстрації його ефективності.

Незабаром ми побачимо більше діагностичної інфраструктури, особливо актуальної для раку легені, де ми продовжуємо пропонувати рішення для лікування та очікуємо провести більше інноваційних клінічних випробувань. Наше співробітництво також було розширено до взаємодії з OncoHub, ми провели декілька освітніх вебінарів і вже працюємо на майбутнє, коли використовуватимемо більш значущі дані, які можуть дати більше клінічних переваг. Я маю на увазі, що сьогодні ми можемо створювати реєстри даних, які визначать майбутнє онкології в Україні. Все це надважливо з огляду на значне відставання України в плані доступу онкологічних пацієнтів до сучасних методів лікування.

У фокусі – рідкісні та складні захворювання

Які актуальні розробки «Рош» є релевантними для України сьогодні?

− «Рош» – лідер в онкології (солідні пухлини та рак крові), що актуально в Україні, оскільки потреби в лікуванні та рівень смертності тут дуже високі. Також ми сфокусовані на неврологічних та дегенеративних захворюваннях – таких як СМА, у їх лікуванні тут також висока потреба. У нас сильні позиції в імунології, а саме в лікуванні розсіяного склерозу, в Україні на нього значний «незакритий» попит та велика кількість пацієнтів. Ми активно інвестуємо в офтальмологію. Окрім лікування захворювань, ми ще інвестуємо у вакцини від раку та генну терапію. «Рош» має унікальний портфель препаратів для всіх країн світу, де ми пропонуємо єдиний підхід до лікування, заснований на медичній потребі.

Ми не дискримінуємо жодної країни і пропонуємо однаково ефективні препарати скрізь, де є присутніми.

Наш фокус – рідкісні та складні захворювання, для яких ми постійно розробляємо актуальне лікування та домовляємося про «пакети лікувальних послуг» з державою, щоб доступ пацієнтів до терапії був швидким, а саме лікування – результативним. У таке лікування держава буде готова впевнено інвестувати.

Як ви ставитеся до інформування пацієнтів про рідкісні та складні захворювання – чи є шанс за його допомогою поліпшити результати лікування?

− Я абсолютно переконаний, що інформованість пацієнта – ключ до розуміння попиту на ранню діагностику та своєчасне лікування складних і рідкісних захворювань. Коли я приїхав в Україну понад два роки тому, я був шокований тим, що побачив у сфері лікування раку грудей. Пацієнтів залишили без необхідних препаратів − фактично, без лікування. І що мене особливо вразило – ніхто не говорив про це вголос, ні в пресі, ні серед пацієнтської спільноти. Ніхто не скаржився.

Якщо пацієнти не мають голосу, політикам зручно «не помічати» проблему. Тому тема охорони здоровʼя має постійно бути присутньою у ЗМІ. Ми бачимо з наших кампаній на теми СМА та раку легені у ЗМІ та соцмережах, що інформування працює. Воно фокусує увагу політиків і пацієнтських організацій на наданні пацієнтам доступу до ефективного лікування, яке їм потрібне і на яке вони заслуговують. 

Україні не вистачає якісних медичних страхових продуктів

Чи могло б медичне страхування потенційно стати рішенням щодо покращення доступу пацієнтів до складного лікування?

− Чого насправді не вистачає Україні – це якісних медичних страхових продуктів, обовʼязкових та добровільних.

Насамперед медичне страхування відіграє важливу роль у формуванні сприйняття охорони здоровʼя як сфери інвестицій, а не витрат. Коли українці приймуть, що інвестувати у своє здоровʼя потрібно починати, коли ти ще здоровий, а не коли вже хворий, зміняться й очікування громадськості щодо якості охорони здоровʼя. Адже те, що начебто «безкоштовно» −як часто сприймають медицину з посиланням на Конституцію України – не цінується. Коли люди погодяться віддавати невелику частину своєї зарплати до фонду обовʼязкового медичного страхування, вони вимагатимуть відповідної якості та озвучуватимуть свої побажання політикам.

Безумовно, в Україні не вистачає «доказової бази» із медичного страхування у вигляді історій успіху. Я не зовсім задоволений тими страховими продуктами, які «Рош» оплачує для своїх працівників в Україні – через те, як працює страхова система. Ми повинні перепідписувати страховий договір щорічно – це означає, що ніхто не має права залишатися застрахованим, навіть якщо сплачує страхові внески. Страхова компанія, по суті, може «звільнити» будь-якого клієнта наприкінці року, і якщо ти захворів, просто не продовжить договір.

Занадто багато людей в Україні не розуміють фундаментальної вади страхової системи: ти навряд чи зможеш отримати страхове покриття в період, коли воно тобі найпотрібніше – наприклад, якщо ти старше 65 років.

Дивлячись у 2022 рік, які пріоритети та виклики для «Рош» ви бачите?

− «Рош» пройшла суттєві внутрішні трансформації в Україні – щоб надавати пацієнтам всебічне результативне лікування, яке виходить за межі продажу препаратів. Ми впровадили нову організаційну структуру з новими ролями, щоб розширити коло людей та організацій, з якими нам потрібно працювати, аби пацієнти результативно лікувалися. Безумовно, ми працюємо з професіоналами у сфері охорони здоровʼя, але лікарі – лише одна з багатьох груп впливу на ефективність лікування пацієнта за мультидисциплінарного підходу, про який ми говорили. Наприклад, медсестри, адміністративні працівники лікувальних закладів та постачальники не менш важливі для досягнення клінічно ефективного результату. Також ми багато працювали над підтримкою культури та продуктивності наших команд усередині компанії – зворотного звʼязку, довіри, співпраці. Ми переїхали до нового офісу, адаптованого під гібридний формат роботи, з можливістю відкритої колаборації між співробітниками. Наша мета – фокусувати увагу всієї компанії на результаті для пацієнта, ефективному лікуванні та терапії, наданні доступу до них.

Безкоштовна медицина зрештою стає дуже дорогою

Якщо узагальнити вплив COVID-19 на українську систему охорони здоровʼя, які висновки можна зробити?

− COVID-19 допоміг зміцнити усвідомлення того, що немає «безкоштовної медицини». Дешева медицина має властивість ставати дуже дорогою. Падіння економіки через колапс медичної системи обходиться дорого всім – державі, громадянам. Аналогічно, коли люди не здорові – суспільство втрачає економічну продуктивність. І чим освіченіше суспільство, тим більше відчуваються ці втрати. Я переконаний, що пандемія допомогла багатьом людям в Україні зрозуміти, що здоровʼя – це інвестиція, а не витрати. Я також вважаю, що пандемія показала, наскільки важливими є цифрові рішення в охороні здоровʼя. Нині «Рош» випробовує декілька цифрових рішень з фокусом на зборі та аналізі даних діагностики COVID-19. Можливість організувати та системно аналізувати дані, скажімо, за результатами тестування на COVID-19 – дуже цінна. Наприклад, якщо ваш результат такого тесту негативний – це позитивна інформація, яку можна аналізувати. Якщо ви не хворі на коронавірус і можете це довести, ви можете ходити на роботу і створювати економічну цінність.

В Україні потужний ІТ-сектор, тому ми експериментуємо з технологією блокчейн для пацієнтських регістрів – наприклад, для договорів керованого доступу з «оплатою за результат».

Це може допомогти державі передбачати ефект лікування, про що можна домовлятися під час підписання ДКД, за умовами якого держава платить за ефективно пролікованого пацієнта, а не за флакончик або блістер з ліками.

Продаж результатів, а не препаратів – це зовсім інший підхід, який може бути одним із компонентів складного лікувального процесу. Ця сфера ще є експериментальною, але ми переконані, що в ній — величезний потенціал підвищення ефективності системи охорони здоровʼя та передбачуваності інвестицій у неї.