Вже вранці відчуваєте себе втомленими від однієї думки, що потрібно йти на роботу. Або виразно починаєте відчувати свербіж у ступнях. Але все ж вам важко ухвалити остаточне рішення – так би мовити, сім раз відміряй…
Тож настав час діяти чи краще залишитися там, де ви є зараз? Все-таки нелегко передбачити, чи станете ви щасливіші, якщо поміняєте роботу.
Бажання звільнитися: залишитися або кинути?
Вибір, залишитися або піти, зробити завжди непросто, навіть людям, які живуть у країнах, де словосполучення «соціальний захист» не порожній звук.
Можливо, один великий «секрет» допоможе вам із цією дилемою: не потрібно змінювати роботу (у принципі стерпну), щоб змінити своє життя, – запамʼятайте це раз і назавжди.
Ми живемо в епоху, засновану на міфі про ефективність екстремумів, крайнощів. Покоління виросли на історіях із глянцевих журналів, які познайомили нас із тисячами успішних людей, які в один прекрасний день кардинально змінили своє життя. Викладені в глянці вони звучать так, що дійсно віриш: екстремальні рішення – єдиний спосіб змінити своє життя на краще і знайти щастя. Навіть якщо там написано: «Знайомтеся, Анастасія, у 19 років підкорила столицю своїм стартапом – органічними сосисками в кошерному лаваші» або «Ось Ілля, колишній банкір, який тепер розводить на фермі кіз і таким чином гармонізував своє існування». Але ж читач цих байок – не Настя і не Ілля, у нього немає їхнього досвіду, бажань, підтримки сімʼї, фінансової подушки, врешті-решт. Як і потреби в дауншифтингу або пристрасті до МАФів з шавермою.
Справжні зміни відбуваються, тільки-но людина наближається до золотої середини і розуміє: універсальних рішень не існує.
Тоді вона починає бачити (і розглядати) варіанти прямо там, де перебуває, — у своїй професії, зі своїм досвідом, у своєму місті і саме в цій економічній ситуації.
Тільки-но ви зрозумієте, що зміна роботи не змінить ні вас, ні ваше життя, – будете готові до реальних трансформацій, що дійсно мають значення для вашої особистості. А якщо вам просто потрібен ковток свіжого повітря, то ви можете отримати необхідне, не кидаючись під потяг і не спалюючи мости.
Тож чи звільнятися з роботи? Ключові моменти
Звичайно, внутрішній дискомфорт – це не єдина причина, що змушує вирушати на пошуки нової роботи (хоча дуже поширена і замаскована). Є ще питання грошей, карʼєри, обʼєктивного комфорту… До того ж багатьом роблять вигідні пропозиції, від яких практично неможливо відмовитися. Але зважитися все одно складно.
Однак, якщо під час розгляду цього питання розставити правильні акценти, ви зможете вибрати правильний напрям, який приведе вас до реалізації більшості карʼєрних очікувань.
Ось кілька моментів, які слід враховувати, перш ніж ухвалити остаточне рішення.
Чи готові ви до нових викликів? Озирніться назад: що ви робили кілька останніх років? Напевно робота здається рутиною, адже ви дієте за певними шаблонами. Звичайно, одним це може подобатися, але на інших це навіює нудьгу, послаблює ініціативність або ж повністю вбиває весь ентузіазм. У другому випадку зрозуміло: прийшов час підбирати нові варіанти. Щоправда, не обовʼязково робити це за межами вашої компанії. Просто почніть розглядати новий вектор карʼєрного розвитку. Краще розпочати пошуки на стороні, тільки якщо виявиться, що нові можливості недоступні там, де ви перебуваєте зараз.
Старанність і активність. Іноді спонукати шукати нову роботу можуть відсутність досягнень або просто недостатня продуктивність, а також відчуття невпевненості у власних силах на старій. Тут доведеться бути максимально чесним із самим собою. Якщо ви перебуваєте саме в такій ситуації, то спершу повинні спробувати прибрати з її аналізу емоції (як і розбір польотів «Хто правий, а хто винен?»). Просто подумайте, чи можете ви підвищити свою продуктивність, не кидаючи насидженого місця. Часто масштаб проблеми починає зменшуватися, тільки-но ви перемкнете увагу зі своїх палких почуттів на факти і сконцентруєтеся на пошуку варіантів вирішення проблеми.
Просування. Подумайте, які шанси на прогрес у нинішній організації? Якщо розвиток карʼєри є найбільш пріоритетним, то ви повинні ретельно продумати, як йтимуть справи на новому місці, адже ніхто не шукає собі «керманичів» – здебільшого всім потрібні працьовиті виконавці. Крім того, нова робота, як правило, не вирішує питання з просуванням, тому що здобувач продовжує діяти стереотипно й на новому місці.
Запитайте себе, чого конкретно ви хочете/чекаєте від нової роботи. Можливо, це саме може дати вам стара. З таких моментів і починається побудова карʼєрного плану, який допомагає побачити ваше просування в довгостроковій перспективі й опинитися саме там, де ви хотіли.
Компенсація. Часто ми любимо свою роботу, добре її виконуємо, ладнаємо з колегами і начальством, проте відчуваємо, що «тигру не додають мʼяса». Що ж, доведеться просканувати ситуацію із зарплатами на ринку праці.
Порівняйте свою зарплату з пропозиціями в аналогічних компаніях. Якщо «мʼяса» таки не додають – підготуйтеся до розмови з начальником про підвищення зарплати (тепер-то ви можете прикинути, скільки коштуєте). Завжди намагайтеся реалізувати цю можливість, перш ніж ухвалити остаточне рішення про звільнення. Звичайно, якщо прохання проігнорують, і ви не бачите ніяких варіантів для розвитку, швидше за все, прийшов час шукати себе в іншому місці.
Подумайте про те, чого ви хочете від своєї наступної роботи, а не про те, що погано в нинішній. Так буде набагато легше зробити правильний крок.
Чек-лист: пора в дорогу?
Ось кілька питань, які допоможуть швидше вирішити, чи підходить вам нинішнє місце роботи.
- Я хочу займатися цією самою справою наступні пʼять років?
- Коли розглядаю свої потенційні можливості на роботі, я приємно схвильований?
- Чи є інші ролі, можливості, проєкти, якими я міг би тут займатися і які мені цікаві?
- Тримаюся за цю роботу тільки тому, що це те, до чого я звик і чим дорожу?
- Залучає ця посада мої кращі навички, розвиває нові вміння або дає нові знання?
- Чи сприяє нинішній керівник моєму зростанню/навчанню?
- Чи узгоджується робота з моїми цінностями, інтересами і життєвими цілями?
Якщо на більшість питань ви відповіли ствердно, вам варто сім разів відміряти, перш ніж писати заяву про звільнення.
Бажання звільнитися: коли гірше нікуди
Начальник стає все прискіпливішим. Кожного робочого дня вичавлює всі соки. Від колег чекаєш тільки підступу і ніякої підтримки. Зарплати ледь вистачає до кінця місяця.
Важко любити таку роботу. Ще складніше прикидатися на співбесіді, ніби вона прекрасна, а ви просто шукаєте «кращі можливості для розвитку» і «нові виклики». Дійсно, як бути із запитанням на інтервʼю: «Чому хочете залишити свою роботу?», адже його не уникнути.
І не хочеться відверто брехати, але й гірка правда (про те, що ви розумніші та талановитіші, ніж вважає нинішній бос), напевно, перешкодить отримати нове місце.
Є щонайменше три варіанти відповіді на це слизьке питання.
- Я багато дізнався і багато чому навчився на своїй роботі в перший рік, але потім процес розвитку почав сповільнюватися. Я хочу продовжувати еволюціонувати і пробувати нові речі, тому спілкуюся з іншими компаніями, такими як ваша.
- Що більше я розмірковую про свої навички, здібності та цілі, то виразніше бачу: мені потрібно працювати в галузі X, де я можу досягти грандіозних результатів. Ось чому мою увагу привернуло ваше оголошення про вакансію.
- У мене накопичився величезний багаж досвіду та ідей на попередній роботі, які там неможливо реалізувати в повній мірі з різних причин. А мені хотілося б зробити це просто зараз, тож віднедавна я почав думати про пошук нової посади. Чи можу я поставити вам кілька запитань про вашу вакансію?
Так ви вийдете із ситуації, не очорнивши свого шефа або всю компанію, але й не розповівши при цьому нічого такого, що не відповідає дійсності. (Звичайно, потрібно екстраполювати відповіді на свою ситуацію та вакансію, яку хочете зайняти.)
