діагностика

Ноу-хау має покращити результати діагностики та лікування людей з хронічними захворюваннями печінки.

Дослідження, проведене у дев’яти лікарнях невідкладної допомоги США, виявило серйозні виклики у впровадженні алгоритмів штучного інтелекту при визначенні та прогнозуванні перебігу сепсису.

Як стверджують австралійські науковці, показник ширини розподілу моноцитів, який відображає ступінь неоднорідності (обʼєму) моноцитів у загальному аналізі крові, дозволяє диференціювати гострий важкий виразковий коліт від бактеріального ентероколіту при зверненні до відділення невідкладної допомоги.

Критерії Бавено VI дозволять пацієнтам із цирозом печінки безризиково уникати рутинних ендоскопічних досліджень.

Через десять років після запуску італійська ініціатива з діагностики важких генетичних розладів у дітей демонструє результати, які фахівці називають трансформаційними.

Нещодавнє дослідження італійських спеціалістів пропонує змінити підхід до діагностики прихованих хвороб серця.

Науковці з Віденського медичного університету довели, що аналіз крові на специфічні антитіла до вірусу Епштейна-Барр допомагають з високою точністю розрізняти розсіяний склероз (РС) від подібних аутоімунних захворювань.

Аналіз крові, розроблений за підтримки Національних інститутів здоровʼя (NIH), може кардинально змінити ситуацію з діагностикою протокової аденокарциноми підшлункової залози — одного з найнебезпечніших типів пухлин.

Щоразу, коли ми видихаємо, разом з повітрям виходить невидима хмара летких органічних сполук — мікроскопічних молекул, що утворюються в процесах обміну речовин. Деякі з них відображають стан запалення в організмі.

Дослідники з Японії розробили систему, яка виявляє акромегалію — рідкісне ендокринне захворювання — просто за фотографією тильної сторони руки та стиснутого кулака.

Співробітники Науково-дослідницького інституту охорони здоровʼя у Мадриді спробували зʼясувати, чи допомагає визначення рівня білка p-tau217 у сироватці крові покращити діагностику в пацієнтів із когнітивними дисфункціями.

Попри те, що захворюваність на паркінсонізм стрімко зростає у всьому світі, для його лікування й досі не схвалено жодного з варіантів хворобомодифікуючих препаратів.