В Україні планують посилити скринінгові програми на рівні громад. За даними НСЗУ, різниця в охопленні пацієнтів між закладами часто пов’язана не з ресурсами, а з тим, як організований маршрут людини після створення направлення. Про це йшлося під час координаційної наради «Розширення скринінгових програм у громадах: від координації до дії», яка об’єднала представників МОЗ, НСЗУ, Центру громадського здоров’я, громад і міжнародних партнерів.
Що показав аналіз НСЗУ
Голова НСЗУ Наталія Гусак представила результати аналізу скринінгових програм на онкологічні захворювання та туберкульоз за даними ЕСОЗ.
За даними служби, станом на 1 червня 2026 року необхідні обстеження на туберкульоз пройшли 12,1% пацієнтів із груп ризику. Водночас окремі медзаклади досягають охоплення 36–42%, тобто більш ніж утричі перевищують середній показник по країні.
За словами Гусак, цих даних уже достатньо, щоб переходити від загальних пояснень до конкретних управлінських рішень. НСЗУ бачить заклади, де понад 40% пацієнтів із груп ризику проходять повний маршрут скринінгу, тоді як в інших цей показник залишається на рівні 10–12% — за однакових правил і фінансових інструментів Програми медичних гарантій.
Найбільші втрати, за її словами, фіксуються на етапі після створення направлення. Йдеться про ситуації, коли пацієнту вже сформували направлення на скринінг, зокрема раку молочної залози чи колоректального раку, але він так і не дійшов до обстеження. Це означає, що ключовий виклик зараз — не створювати нові механізми, а налагодити маршрут пацієнта без розривів.
«Саме тому наше спільне завдання не просто аналізувати показники, а знаходити успішні практики, масштабувати їх і допомагати тим медичним командам, де організація процесу поки не дає результату. Адже доступ до своєчасного скринінгу не повинен залежати від того, у якій громаді живе людина чи до якого закладу вона звернулася», — наголосила Наталія Гусак.
Що мають зробити громади
За підсумками наради громади мають відкоригувати місцеві плани дій з урахуванням власних проблем, ресурсів і бар’єрів для проходження скринінгу.
Такі плани мають містити:
- конкретні заходи;
- відповідальних виконавців;
- строки реалізації;
- показники для оцінки результату.
Проєкт PATH надаватиме громадам технічний супровід під час підготовки та впровадження планів. НСЗУ, зі свого боку, забезпечуватиме аналітичний супровід — з використанням даних ЕСОЗ для моніторингу виконання заходів, оцінки ефективності та підготовки управлінських рішень.
Редакторка стрічки новин
