Рік медицини під час війни: Радуцький розповів про ключові рішення парламенту та бюджетні пріоритети

Рік медицини під час війни: Радуцький розповів про ключові рішення парламенту та бюджетні пріоритети /Михайло Радуцький/Facebook

Попри війну та системні атаки РФ на медичну інфраструктуру, українська система охорони здоров’я у 2025 році зберегла стабільність і отримала потужний імпульс розвитку. Голова парламентського Комітету з питань здоров’я нації підбив підсумки року у своєму блозі на порталі LB.ua — від ключових законів і євроінтеграції до рекордного бюджету на 2026 рік та впровадження штучного інтелекту.

«Лише за 2025 рік зафіксовано десятки атак на лікарні, удари дронами по автомобілях екстреної медичної допомоги. Загалом від початку війни пошкоджено понад 2,5 тисячі медичних об’єктів, з яких 327 не підлягають відновленню», — повідомив голова Комітету.

Ключові рішення парламенту

Водночас парламент ухвалив низку системних рішень у сфері охорони здоров’я. Ключовим став закон про систему охорони психічного здоров’я, розроблений з урахуванням підходів ВООЗ та ЄС і принципу «психічне здоров’я в усіх політиках». Документ закладає основу для формування сучасної мережі послуг у цій сфері.

Продовжено розвиток трансплантації: ухвалені зміни зняли законодавчі бар’єри та дозволили збільшити кількість операцій навіть в умовах війни. Окремий блок рішень стосувався доступу до ліків — парламент додатково спрямував 3,2 млрд грн на закупівлі препаратів для пацієнтів із серцево-судинними, онкологічними та орфанними захворюваннями, а також дозволив закупівлю інноваційних ліків за договорами керованого доступу коштом місцевих бюджетів. Запровадження «правила Болар» і скасування продовження патентного захисту на час воєнного стану відкрили шлях до зниження цін на генерики.

«Серед інших ухвалених рішень — повернення обов’язкової військової підготовки для студентів-медиків та вдосконалення законодавства у сфері безперервного професійного розвитку медичних працівників», — розповів Радуцький.

Він також зазначив, що одним із ключових результатів року стало ухвалення бюджету на 2026 рік із рекордним фінансуванням медицини — видатки зростають на 38 млрд грн. Передбачено підвищення зарплат лікарів первинки та екстреної допомоги, збільшення фінансування програми «Доступні ліки» до 8,7 млрд грн і запуск нової профілактичної програми «Чекап 40+» із бюджетом 10 млрд грн. Також заплановано реалізацію 14 інвестиційних проєктів у медицині майже на 10 млрд грн із посиленими вимогами до прозорості.

Євроінтеграція та фармбезпека ЄС

У сфері євроінтеграції охорона здоров’я отримала найвищу оцінку під час скринінгу Єврокомісії у своєму кластері. Триває підготовка до переходу фармринку на європейські стандарти, зокрема запуск фармацевтичної агенції та 2D-кодування упаковок з 2027 року. Водночас у Європарламенті просуваються правки, які закріплюють стратегічну роль України у фармацевтичній безпеці ЄС.

«Цього року Європарламент розпочав розгляд Акту про критичні лікарські засоби. Завдяки спільній роботі Комітету та МОЗ було зареєстровано правки, які закріплюють стратегічну роль України у формуванні фармацевтичної безпеки ЄС. 15 грудня профільний комітет Європарламенту SANT схвалив свою позицію, фінальне голосування очікується у січні», — додав голова Комітету.

Відмова від МСЕК, впровадження ШІ та модернізація лікарень

Також зазначено, що у 2025 році запрацювала нова система оцінювання функціонування людини, яка замінила МСЕК. За рік медичні команди розглянули близько 520 тис. справ. 

Паралельно держава масштабувала використання ШІ в медицині — від аналізу КТ і рентгенів до телемедицини та хірургічних рішень з AR.

«Держава продовжує оновлювати матеріально-технічну базу лікарень. За останні роки закуплено 21 лінійний прискорювач, понад 200 КТ, 60 ангіографів та інше обладнання. У 2025 році вперше придбано обладнання для центрів ядерної медицини, які забезпечуватимуть виробництво радіофармпрепаратів для ПЕТ-КТ діагностики онкологічних захворювань», — розповів Радуцький.

Інтеграція інститутів НАМНУ

Окремим напрямом стала інтеграція інститутів НАМНУ в єдиний медичний простір. Після зміни керівництва академії Комітет супроводжує цей процес через окрему робочу групу, наголошуючи на необхідності ефективної роботи науково-клінічних установ у системі медичних гарантій.

«Після обрання нового президента НАМНУ Василя Лазоришинця ми бачимо більше конструктиву та готовності до змін. Комітет створив окрему робочу групу для супроводу інтеграції інститутів. Держава зацікавлена у потужних науково-клінічних установах, які надають високоспеціалізовану допомогу, зокрема нашим захисникам», — пояснив голова Комітету з питань здоров’я нації.

Схожі матеріали