Михайло Радуцький: Маємо зробити все можливе, щоб Україну в Європі розглядали як повноцінного партнера

Старт фармреформи – знакова подія року

Серед основних процесів цього року в фармацевтичній галузі я виділив би початок реформи фармацевтичного ринку. Друге, і це головне, що вже триває не один рік, це продовження переходу на європейські стандарти і позитивна оцінка Єврокомісії, які отримала Україна в цьому році. Також хочу відзначити успіхи щодо участі України в постачанні ліків у країни Європейського Союзу.

Отож, про реформу. В цьому році стартувала реформа фармацевтичного ринку. Це відбулося з прийняттям рішення РНБО від 12 лютого 2025 року. Після цього парламент ухвалив закон, який запроваджує Національний каталог цін на ліки та механізм реферування цін.

Паралельно провідні вітчизняні виробники підписали Меморандум про взаємодію щодо зниження та стабілізації цін на лікарські засоби. Спочатку це було про топ–100 лікарських засобів, потім ще 200 препаратів. На сьогодні МОЗ завершило всі три етапи формування Національного каталогу цін — задекларовані ціни на препарати, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів, а також на інші рецептурні та безрецептурні препарати, які не включені до Нацпереліку.

За даними МОЗ, отриманими за запитом Комітету, з першого березня до 1 жовтня 2025 року в Україні придбано 87 мільйонів упаковок ліків на загальну суму приблизно 8 мільярдів гривень. При цьому завдяки зниженню цін на медичні препарати за цей період громадяни зекономили майже 1,5 мільярда гривень.

Я розумію, що в когось може виникнути певний скепсис щодо цих даних, але вони є офіційними. Також я розумію, що хотілося б, щоб сума економії була більш значною, щоб здешевшали й інші препарати, але на сьогодні маємо саме такі цифри статистичних звітів офіційних органів.

Тобто держава відмічає заощадження громадян у півтора мільярда гривень за вказаний період період. Зокрема, на мою думку, це стало можливим у тому числі завдяки підписанню виробниками Меморандуму щодо зниження цін.

Також у рішенні РНБО було передбачено й інші заходи для посилення конкуренції на ринку та зниження вартості медпрепаратів.

За ініціативою нашого Комітету Верховна Рада запровадила в українське законодавство «правило Болар» та скасувала обмеження патентів на ліки, яке діяло на час воєнного стану (прийняте у 2022 році). На сьогодні це обмеження зняте.

Я вважаю запровадження «правила Болар» великим досягненням для України. Адже в середньостроковий термін це має привести до зниження цін на генетичні ліки для українських пацієнтів.

Перехід ринку на європейські стандарти

Також дуже важливим кроком є перехід українського ринку на європейські стандарти. Це означає побудову суворої регуляторної системи, що є однією з головних умов для набуття Україною членства в Європейському Союзі. Наш Комітет та МОЗ працюють над розбудовою регуляторної системи, яка буде повністю відповідати європейським стандартам. Також Верховна Рада ухвалила Закон «Про лікарські засоби», розроблений нашим Комітетом, який вводить в Україні в європейські стандарти щодо обігу медичних препаратів, імплементує вимоги Директив та Регламентів Європейського Союзу. Зокрема, Закон передбачає створення єдиного органу державного контролю у фармгалузі (ОДК), який почне працювати з початку 2027 року.

З 1 січня 2028 року в Україні стане обовʼязковим і 2D декодування упаковок лікарських засобів.

Ми дуже вдячні Європейському Союзу і Європейській комісії, за Twinning-проєкт, запроваджений для України, який має допомогти створенню Національного фармацевтичного агентства. До Twinning-проєкту в Україні долучилися Німеччина, Польща та Литва.

Ще однією приємною подією року, що минає, було те, що у звіті Європейської комісії щодо євроінтеграції українська сфера охорони здоров’я отримала одну з найвищих оцінок серед інших галузей в Україні (4 з 5 можливих балів). Цей результат, на мою думку, став можливим завдяки послідовному ухваленню євроінтеграційних законів.

Україна стає повноцінним партнером ЄС

Також для нас дуже важливо, що в цьому році Європарламент має ухвалити Акт про критичні ліки. Важливо в плані того, що ця ініціатива передбачає створення механізмів для зміцнення ланцюгів постачання та розвитку стратегічних партнерств.

У Європарламенті вже зареєстровано низку поправок до цього документа, і це відбувається завдяки плідній співпраці між нашим Комітетом, МОЗ України і Комітетом Європарламенту (SANT). Щоб Україна, навіть ще не набувши членства в ЄС, мала можливість долучатись до Акту критичних ліків, тобто стала повноправним стратегічним партнером Європейського Союзу саме у забезпеченні ЄС критичними ліками.

На конференції в Литві, яка відбулася 9 грудня, відбулося обговорення з депутатами Європарламенту, представниками Єврокомісії в тому числі питання локалізації фармвиробництва в Україні та страхування військових ризиків. На мою думку, Європі логічніше та безпечніше закуповувати препарати в Україні, ніж, наприклад, в країнах Азії. Для України це наповнення бюджету країни, яка воює, створення робочих місць, зміцнення нашої захищеності на випадок пандемії, інших критичних ситуацій.

Плани на 2026 рік

У наступному році Комітет та МОЗ продовжать роботу над переходом галузі до європейських стандартів. Вже затверджено порядок євроінтеграційних законопроєктів. Анонсую пріоритетні. Серед них:

• зміни до закону про лікарські засоби відповідно до вимог Європейського Союзу,
• розробка та ухвалення законів про регулювання речовин людського походження в рамках програми SOHO.

Також на стадії підготовки закони про транскордонну медицину; про психоактивні речовини; щодо використання біоцидних продуктів.

Вимогу щодо запровадження в Україні 2D-кодування також ніхто скасовувати не планує, тому я дуже прошу учасників ринку зважити на те, що з 1 січня 2028 це буде обовʼязковою вимогою для доступу будь-яких ліків будь-якого виробника на український ринок.

У 2026 році МОЗ продовжить фармацевтичну реформу відповідно до вимог закону, який ухвалив парламент. Тому я також звертаюся до всіх гравців ринку з проханням долучитися до цих кроків.

Локалізація фармвиробництва для імпортерів – у пріоритетах

Нам дуже важливо, щоб в Україні відбулась локалізація виробництва для імпортерів. Прямих і безумовних вимог щодо повної локалізації виробництва для всіх імпортерів у наступному році, особливо в медичній сфері, очікувати не варто. Але створити всі умови, щоб імпортери були зацікавлені локалізувати виробництво в Україні, ми повинні. Тут є дуже багато програм, зокрема, кредитування, яким можна користуватись. Тому закликаю всіх учасників ринку, які мають партнерів у Європейському Союзі чи за його межами, долучатися до цієї ініціативи. Для нас дуже важлива локалізація виробництва, бо нам треба наповнювати бюджет, фінансувати ЗСУ, захист України, нам потрібні робочі місця. Це важливо для країни, для всіх гравців фармацевтичного ринку, зрештою, для кожного з нас, адже ми всі є пацієнтами, і доступність до якісних недорогих ліків має бути пріоритетом для всіх.

У 2026 році ми очікуємо зростання мінімального відсотка локалізації, яка вимагається для участі та перемоги у державних тендерах. Це не заборона на імпорт, а обмеження доступу до бюджетних коштів для нелокалізованих продукцій. Ми розуміємо, що це спірна норма, що виникне дуже багато сперечань, але нам би дуже хотілося, щоб наші поважні західні партнери розглядали Україну як партнера і щоб вони максимально розташовували своє виробництво не в Азії, а в Україні. Бо кваліфікація наших кадрів дуже висока й Україна вже не один раз довела і Європейському Союзу, й іншим країнам, що може бути надійним партнером.