Цінові трансформації на фармринку у 2025 році

Нові правила гри для всіх учасників

Відправною точкою посилення державного регулювання фармринку стало ухвалення в лютому 2025 року Закону України №4239-IX. Центральний елемент закону – Національний каталог цін, перелік ЛЗ з референтним ціноутворенням, який має переглядатися щороку до 1 грудня. Виробників та імпортерів зобов’язали декларувати граничну оптово-відпускну ціну на кожен препарат.

Для препаратів, які підлягають реферуванню, Постанова КМУ №439 визначає механiзм розрахунку референтних цін на основі даних 8 країн: Польща, Словаччина, Чехiя, Латвiя, Угорщина, Молдова, Румунiя, Болгарiя.

У різі відсутності відповідного ЛЗ у референтних країнах, його вартість в Україні «не може перевищувати ціну, розраховану як середнє значення трьох найнижчих цін лікарського засобу відповідного МНН у референтних країнах».

Нацкаталог переглядають один раз на пів року, й ціни в ньому можна змінити тільки при значному коливанні курсу гривні (понад 5% від офіційного курсу Нацбанку). Згідно з позицією влади, така система підтримуватиме вартість ЛЗ на стабільному рівні, що покращить пацієнтам доступ до лікування.

Закон також містить норму, згідно з якою виробник\ імпортер може відпустити одному гуртовику не більш ніж 20% річного обсягу продажів конкретного продукту (але якщо інші дистрибʼютори не забезпечили закупівлю, продавець може реалізувати більше).

Щодо аптек, то їх зобов’язали тримати в добовому запасі дешеві дженерики, щоб пацієнт мав змогу придбати призначений препарат (МНН) за однією з трьох найнижчих цін з Нацкаталога – інакше це трактується як порушення ліцензійних умов.

Ще елемент нового регулювання – заборона маркетингових контрактів, покликаний знизити роздрібну ціну лікарських засобів шляхом вилучення з формули ціноутворення так званої маркетингової націнки. Це розглядалося від початку як тимчасовий захід. 4 квітня було оприлюднено проєкт постанови КМУ, де пропонується повернути маркетингові послуги з певними обмеженнями.

Одночасно з прийняттям закону №4239-IX РНБО ухвалила рішення «Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців», яке Президент Зеленський уже наступного дня вів у дію указом №82/2025.

На виконання цього рішення з 1 березня Кабмін встановив граничні торговельні надбавки для опту та роздробу. Максимальна націнка, яку дозволено встановити дистриб’ютору становить 10%. Аптеки мають встановлювати регресивні граничні роздрібні надбавки для Rx-препаратів (чим продукт дорожчий, тим менші на нього % націнки), і не більш ніж 35% для ОТС, «які придбаваються за рахунок джерел, не заборонених законодавством України, крім коштів державного та/або місцевого бюджетів».

Реакція ринку

Виробники, які взяли на себе зобовʼязання знизити ціни (переважно на затребувані препарати, що застосовуються здебільшого для лікування неінфекційних хронічних захворювань), виконали вимоги. Оптова вартість зафіксованих регуляторами позицій дійсно знизилися на 15-20%.

Щодо роздробу, аптеки відреагували підвищенням цін на незарегульовані категорії. Як показує трекінг референсних препаратів на сервісі tabletki.ua, в середньому на третину зросла вартість дієтичних добавок, косметики й певних ОТС.

Особлива ставка робилася на контроль рецептурних ліків. На них ціни в цілому стабілізувалися або зросли мінімально (в межах 2-3%). Щодо «безрецептурки», тут відзначається компенсаторний стрибок: щоб перекрити збитки, аптеки підвищили ціни на окремі популярні знеболювальні та протизастудні засоби, вітаміні комплекси тощо.

За підсумками трьох кварталів 2025 року фармацевтичний ринок України зазнав суттєвих структурних змін:

• Ціни на певні регульовані препарати знизилися в середньому на 28,5% порівняно з початком року.
• Загальна фармацевтична інфляція сповільнилася до 9-11% річних проти 18-19% на початку року.
• Ціни на нерегульовані категорії (дієтичні добавки, косметика, частина ОТС) зросли на 15-20%;

Ліки на тлі їжі

За даними Держстату, інфляція в Україні за 9 місяців 2025 року прискорилася до 14,1%.

Зокрема:

• Продукти харчування: +10-12%.
• Електроенергія/ЖКГ: +15-20%.
• Одяг/Взуття: +2-3%.

Супутні причини сповільнення росту цін на ліки

Зниження загальної інфляції в Україні з 18–19% на початку року до 6–10% восени 2025 року сформувало сприятливе середовище для охолодження цінової динаміки у фармацевтичному секторі.

Стабілізація курсу гривні зменшила тиск на імпортні складові собівартості, які формують значну частку витрат галузі, та стримувала ціни на імпортні ліки.

Скорочення платоспроможного попиту – падіння натурального споживання на 6–10% відображає кумулятивний ефект трьох років війни на домогосподарства. Українці дедалі частіше відкладають «несуттєві» медичні витрати, переходять на дешевші аналоги та скорочують «профілактичні закупівлі». Листопад 2025 року вперше з початку 2022 року зафіксував падіння ринку навіть у грошовому вираженні (−2%), що сигналізує про вичерпання платоспроможності населення.

Для учасників ринку пріоритетом має стати диверсифікація портфеля між регульованими та вільними сегментами, оптимізація логістичних витрат та фокус на препаратах з високою доданою вартістю.

Регуляторам же варто моніторити ризики дефіциту регульованих препаратів та розглянути компенсаційні механізми для виробників, які дотримуються цінових обмежень.

 Очікування на IV квартал 2025 – II квартал 2026: три варіанти розвитку подій від моделей Штучного інтелекту

1. Базовий сценарій (ймовірність ~60%). Варто очікувати продовження тренду на помірне зростання ринку у грошовому вираженні (+3–7%) на фоні подальшого скорочення натуральних обсягів (−5–8%). За Держстатом, фармацевтична інфляція знизиться до 8–10% до кінця I кварталу 2026. Ефект від регуляторних переліків поступово нівелюватиметься через адаптацію виробників: оптимізацію портфелів, виведення низькомаржинальних позицій, переорієнтацію на нерегульовані сегменти.
2. Оптимістичний сценарій (ймовірність ~25%). За умови успішного завершення програми «Доступні ліки» та розширення реімбурсації, натуральний попит може стабілізуватися на рівні −2–3%. Цей сценарій передбачає також відсутність ескалації бойових дій та збереження стабільності курсу гривні.
3. Песимістичний сценарій (ймовірність ~15%). Загострення воєнних дій, нова хвиля девальвації гривні або енергетична криза можуть призвести до відновлення двозначної інфляції (+15–20%) і подальшого обвалу натурального попиту (−12–15%). У цьому сценарії виробники зіткнуться з критичним тиском на маржинальність, що може спричинити скорочення асортименту окремих лікарських засобів.