- Категорія
- Новини
Госпіталізація з холедохолітіазом: затримка холецистектомії пов’язана зі значно вищим ризиком ускладнень
- Дата публікації
Пацієнти з холедохолітіазом, яким не провели видалення жовчного міхура в тій самій госпіталізації, що й ендоскопічну ретроградну панкреатографію, наражаються на надто високий ризик ускладнень.
Холедохолітіаз виникає приблизно у 20% випадків симптоматичної жовчно-кам’яної хвороби, і хоча настанови рекомендують проводити холецистектомію одночасно з ендоскопічною ретроградною панкреатографією (ЕРХПГ), затримки видалення жовчного міхура дуже поширені, частково тому, що дані щодо оптимального часу втручання є неузгодженими.
Наприклад, одне велике дослідження, PONCHO, проведене в 23 лікарнях Нідерландів, показало, що біліарні ускладнення значно нижчі після холецистектомії, проведеної в тій самій госпіталізації, порівняно з відкладеною (4,7% проти 16,9%). Проте інші дослідження припускали, що відтермінована холецистектомія буде кращим підходом, оскільки втручання проводиться після зменшення запалення.
Реальні дані показують, що, попри рекомендації, холецистектомії у пацієнтів з ускладненою жовчно-кам’яною хворобою проводяться одночасно з ЕРХПГ лише в близько 41% випадків.
Щоб уточнити результати, пов’язані з цими затримками, фахівці з лікарні Джона Хопкінса (США) провели ретроспективне дослідження за участю 507 пацієнтів, госпіталізованих з холедохолітіазом у 2005-2023 роках, з подальшим спостереженням 12 місяців або більше. Середній вік пацієнтів становив 59 років, 59,4% були жінками. З них 265 (52,3%) провели ранню холецистектомію, 242 (47,7%) — відтерміновану (визначену як холецистектомію після виписки або не проведену взагалі).
Загалом біліарні ускладнення виникли приблизно в 23% пацієнтів, яким провели відтерміновану холецистектомію, порівняно з менше ніж 1% у тих, хто переніс ранню холецистектомію. Ні сфінктеротомія, ні стентування під час ЕРХПГ не зменшували цей ризик
Серед пацієнтів з відтермінованою холецистектомією, в яких розвинулася ускладнення, у 15,5% вони виникли протягом 3 місяців, у 6,5% — до 6 місяців і 1% — до 12 місяців.
Основні причини відтермінування холецистектомії: високий хірургічний ризик (27,3%), супутня біліарна патологія (19,2%) та уподобання лікаря (14%).
«Рання холецистектомія під час первинної госпіталізації з приводу холедохолітіазу залишається найбільш надійною стратегією для зменшення рецидивів», — підсумували автори.