Левотироксин не підвищує ризик серцево-судинних захворювань у жінок

У першому дослідженні автори оцінили кардіоваскулярні ризики, пов’язані з ймовірними непередбачуваними коливаннями рівнів тиреоїдних гормонів, пов’язаних із застосуванням LT4, у жінок у пременопаузі. Для цього вони використали результати багатоцентрового багатоетнічного тривалого дослідження SWAN, відібравши дані 2647 жінок середнього та старшого віку, з яких 421 (15,9%) мали гіпотиреоз і приймали LT4, решта — контрольними особами без захворювань щитоподібної залози.

В цілому, дослідники не спостерігали різниці в частоті серцево-судинних подій між учасницями з гіпотеріозом, які приймали левотироксин, і жінками без тиреоїдного захворювання.

У другому аналізі ті ж автори перевірили, чи підвищує застосування LT4 кардіоваскулярні ризики при субклінічному гіпотиреозі. Цього разу вони використовували базу даних TriNetX Global Collaborative Network та визначили, що застосування леворироксину асоціювалося з дещо підвищеним ризиком переломів, зниженим ризиком діабету, дисліпідемії та гіпертензії. Переваги LT4 були краще помітні серед молодших жінок.

Коментуючи ці результати для Medscape Medical News, професор Медичної школи Університету Джонса Хопкінса доктор Девід С. Купер визнав, що вони «заспокоюють відносно того, що терапія LT4 може бути корисною і не завдає значної шкоди». Втім, на його думку, для підтвердження цих даних потрібно провести якісніші випробування.

«Моя особиста думка — потрібно лікувати осіб із субклінічним гіпотиреозом молодше 65 років, особливо тих, у кого рівень сироваткового ТТГ вище 7 або 8 мМО/л, але ретельно стежити за функцією щитоподібної залози, щоб запобігти ятрогенному гіпертиреозу. Чи слід припиняти терапію LT4 у цих пацієнтів після 65 або 70 років — це відкрите питання», — вважає фахівець.