Визначено чинники прогресування захворювань дрібних судин головного мозку при діабеті 1 типу

Визначено чинники прогресування захворювань дрібних судин головного мозку при діабеті 1 типу

Захворювання дрібних судин головного мозку дуже поширені серед осіб середнього віку з цукровим діабетом 1 типу й часто прогресують без видимих неврологічних симптомів.

Поширеність захворювань дрібних судин головного мозку (ЗДСГМ) майже подвоїлася за 7,5 років у неврологічно безсимптомних пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу.

Нове дослідження визначало ймовірну швидкість прогресування ЗДСГМ у когорті зі 172 пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу (середній вік — 40,6; 55 жінок; середня тривалість діабету — 21,8 року). На момент включення у випробування учасники не мали ознак неврологічних або серцево-судинних захворювань, а також протипоказань до проведення МРТ. На вихідному рівні в них оцінювали антропометричні дані, анамнез, спосіб життя, систолічний артеріальний тиск, рівень глікованого гемоглобіну (A1c), альбумінурію і діабетичну ретинопатію.

Після проведення обстежень на початковому етапі (2011-2017) і на етапі подальшого спостереження (2019-2022) учасники пройшли МРТ головного мозку. Знімки оцінювалися на предмет церебральних мікрокровотеч, гіперінтенсивності білої речовини та інфарктів.

За період до 7,5 років поширеність будь-якого маркера захворювань дрібних судин головного мозку збільшилася з 36% до 70%, як і поширеність ЗДСГМ (з 17% до 33 %).

Зі збільшенням числа церебральних мікрокровотеч – одного з ключових проявів захворювань дрібних судин головного мозку – були повʼязані A1c, систолічний артеріальний тиск і кількість церебральних мікрокровотеч на вихідному рівні.

Вік був повʼязаний зі збільшенням церебральних мікрогеморрагій лише у пацієнтів, у яких був діагностований СД1 у віці менше ніж 18 років.

 Прогресування церебральних мікрокровотеч частіше спостерігалося у пацієнтів із діабетичною ретинопатією та проліферативною діабетичною ретинопатією, діагностованих на вихідному рівні, ніж у пацієнтів без цих станів (P = 0,004 і P = 0,01 відповідно).

Й, зрештою, єдиним чинником, повʼязаним з прогресуванням гіперінтенсивності білої речовини у пацієнтів з діабетом 1 типу, був вік.

Схожі матеріали