Затверджено новий порядок постконтактної профілактики ВІЛ для медпрацівників

Документ визначає порядок дій для тих, хто проводить тестування на ВІЛ, надає медичну допомогу людям, які живуть із ВІЛ, або контактують з кровʼю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами.

Відповідний Наказ МОЗ України від 16 грудня 2024 року № 2103 набув чинності. Водночас втратив чинність Наказ № 955 від 05 листопада 2013 року.

Дія Порядку поширюється на:

• на ЗОЗ усіх форм власності та підпорядкування;
• фізичних осіб-підприємців, які мають ліцензію на медичну практику та чий персонал працює з пацієнтами, що живуть із ВІЛ, тестує на вірус або контактує з потенційно небезпечними біоматеріалами.

Порядком унормовано:

• надання першої медичної допомоги особі, яка мала контакт із джерелом потенційного інфікування ВІЛ;
• оцінку ризику інфікування ВІЛ та обстеження на ВІЛ особи, з кровʼю чи біологічними матеріалами якої відбувся випадок контакту;
• проведення тестування на ВІЛ працівника, який мав випадок контакту;
• призначення та проведення ПКП;
• проведення медичного нагляду за працівником, який мав випадок контакту.

Повідомляється, що за новим Порядком надавати ПКП, дотримуючись визначених умов, може не лише лікар-інфекціоніст, як було раніше, а й відповідальний за постконтактну профілактику лікар, який отримав другий (магістерський) рівень вищої освіти за спеціальностями «Медицина» або «Педіатрія», пройшов інтернатуру за однією із лікарських спеціальностей (крім спеціальностей лабораторного, реабілітаційного та медико-профілактичного профілю), отримав кваліфікацію лікаря-спеціаліста та пройшов навчання з питань діагностики та ведення випадків ВІЛ-інфекції на циклах тематичного удосконалення або професійного медичного стажування за межами закладу, де працює такий лікар. 

Відповідальна особа організовує надання першої допомоги; проведення консультування і тестування на ВІЛ після отримання від працівника, який мав випадок контакту, інформованої згоди; здійснює оцінку ризику інфікування ВІЛ; визначає наявність показань до призначення ПКП; заповнює форму первинної облікової документації № 108-2/о.

Обстеження на ВІЛ особи, з кровʼю чи біологічними матеріалами якої відбувся контакт, та працівника, який мав такий контакт, проводиться відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я і Порядку тестування на ВІЛ-інфекцію та забезпечення якості досліджень.

ПКП призначається лікуючим лікарем після того, як працівник, який мав випадок контакту з потенційно небезпечним біоматеріалом, заповнює інформовану згоду на проведення медикаментозної постконтактної профілактики інфікування ВІЛ.