Обережне поступове скорочення дози кортикостероїдів не збільшує ризик загострення вовчаку

На думку італійських фахівців, якщо повільно та обережно зменшувати дозу глюкокортикоїдів у пацієнтів із системним червоним вовчаком (СЧВ) у стабільній ремісії, можна уникнути підвищення ризику загострення.

У презентаціях на щорічній зустрічі Європейського альянсу ревматологічних асоціацій (EULAR) 2024 доповідачі, які особливо цікавилися цим аспектом терапії вовчаку, представили нові дані про переваги та ризики припинення лікування глюкокортикоїдами при СЧВ.

Доповідачі з Університету Падуї представили поступове скорочення дози кортикостероїдів як «вирішальний аспект» стратегії, відомої як «Лікування до досягнення цілі» — концепції терапії ревматоїдного артриту, спрямованої на досягнення ремісії, запобігання ушкодженню органів та збереження їх функції.

Вони навели ретроспективний аналіз даних, які порівнювали ризик загострення (визначається як будь-яке підвищення Індексу активності захворювання SLE-2K > 0 або потреба в заміні препаратів) під час ремісії з припиненням прийому глюкокортикоїдів порівняно з низькими підтримуючими дозами глюкокортикоїдів ≤ 5 мг/добу.

З 484 пацієнтів, які досягли ремісії, 360 припинили прийом глюкокортикоїдів у середньому протягом 25,2 місяців, а 124 продовжили прийом низьких доз глюкокортикоїдів. Протягом середнього періоду спостереження 7+ років у перших спостерігалося 48 загострень захворювання — проти 37 серед тих, хто продовжував приймати глюкокортикоїди. Остання ремісія у тих, хто не приймав глюкокортикоїди, тривала в середньому 103 місяці проти 42 місяців у тих, хто продовжив застосування ліків цього класу.

«У пацієнтів із СЧВ, які перебувають у стабільній ремісії протягом щонайменше 2 років, особливо тих, хто має нормальний рівень білків комплементу та приймає гідроксихлорохін, відміна глюкокортикоїдів після поступового зниження доцільна і здається безпечною», — цитує італійських фахівців Medscape Medical News.