- Категорія
- Новини
Київські біологи описали схему терапії, здатну подолати фатальний сепсис
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
388
Фахівці з Інституту молекулярної біології і генетики НАН України розробили потужну схему лікування госпітальних інфекцій, стійких до антибіотикотерапії.
Варіант боротьби з антибіотикорезистентними інфекціями, розроблений вченими ІМБГ на чолі з кандидаткою біологічних наук Оленою Мошинець, описується на сторінці закладу у Facebook.
Автори описали один клінічний випадок, при якому вдалося успішно застосувати їхнє ноу-хау та врятувати «важкого, майже безнадійного пацієнта».
32-річний військовий з проникаючим пораненням в живіт отримав полірезистентну інфекцію протягом стабілізаційних заходів, які проводилися у лікарні у Дніпрі. Через 8 днів його транспортували до Києва, і він вже мав пневмонію, що потребувала ШВЛ плюс інфіковані рани живота та сепсис. На думку фахівців, ускладнення було викликано полірезистентними бактеріями, зокрема, клебсієлою, оскільки пацієнт не відповідав на емпіричну антибіотикотерапію (АБ). Надалі в його зразках виявили наявність мультирезистентних штамів Escherichia coli та Klebsiella pneumoniae. Також було виділено стійкі штами E. coli, K. pneumoniae, Acinetobacter baumannii і P. aeruginosa.
Лікування важкого пацієнта новою схемою АБ зайняло трохи більше двох тижнів, а покращення стану, за словами київських фахівців, відзначалося вже протягом першої доби лікування.
Як можна зʼясувати у публікації, що наводять автори, їхнє терапевтичне втручання передбачає застосування чотирьох антибіотиків, зокрема, макроліда азитроміцина та карбапенема меропенема.
Зазначеного пацієнта лікували за наступною схемою:
- колістин по 2 МО в/в кожні 8 годин – з 1 по 16 добу
- тайгециклін по 50 мг в/в кожні 12 годин – з 1 по 19 добу та з 32 по 31 добу.
- азитроміцин по 500 мг в/в кожні 8 годин – з 10 по 37 добу.
- меропенем по 2 г в/в кожні 8 годин – з 17 по 37 добу.
«Ми можемо зберегти здоров’я та навіть життя хворим із неблагонадійним прогнозом, адже наша терапія може бути застосована на будь-якому етапі хвороби, не є токсичною (добре переноситься) та є бактеріцидною, тобто швидко викликає загибель бактерій-збудників без тенденції до рецидивів інфекції», — вважає Олена Мошинець.
Її команда працювала над цим проєктом з 2020 року, і наразі схему лікування вже перевірили в українських лікарнях, зокрема військових госпіталях.
