Новий антибіотик змінить парадигму лікування мультирезистентних інфекцій

Новий антибіотик змінить парадигму лікування мультирезистентних інфекцій

Розробники антибіотика під назвою кловібактин сподіваються, що він вирішить проблему боротьби з бактеріями із множинною лікарською стійкістю.

Кловібактін виявила та дослідила команда співробітників Утрехтського університету (Нідерланди), Бонського університету (Німеччина), Німецького центру досліджень інфекцій, Північно-Східного університету в Бостоні (США) та американської компанії NovoBiotic Pharmaceuticals.

Цей препарат, виділений за допомогою пристрою iCHip з маловідомих мікроорганізмів, отриманих з піщаного грунту Північної Кароліни, ефективно винищує супербактерії завдяки нестандартному механізму дії та своєї етіології.

iCHip
iCHip

Так, оскільки його було отримано з бактерій, які раніше не культивувалися, патогени раніше з ним не зустрічалися, тому не мали часу для вироблення резистентності.

Крім цього, кловібактин впливає не на одну, а на три молекули, які потрібні бактеріям для біосинтезу клітинної стінки: C55PP, ліпід II та ліпід IIIWTA. Звʼязуючи молекули-мішені, він самоорганізується у великі фібрили лежить на поверхні бактеріальних мембран. Ці фібрили залишаються стабільними протягом тривалого часу, що гарантує, що таргетні молекули залишаться ізольованими стільки часу, скільки необхідно для знищення патогену.

Експерименти показали, що кловібактин активний проти низки грампозитивних бактерій, таких як:

  • метицилінрезистентний золотистий стафілокок (MRSA),
  • даптоміцинрезистентний з проміжною резистентністю до ванкоміцину Staphylococcus aureus,
  • а також стійкі до ванкоміцину Enterococcus faecalis та Enterococcus faecium.

Проте він не так ефективно справлявся з Escherichia coli. Натомість кловібактин, схоже, не несе серйозного ризику побічних ефектів: через специфічне таргетування він не виявляв цитотоксичної дії проти клітин ссавців навіть при використанні у високих дозах. Також не вдалося отримати резистентних до нього мутантних мікроорганізмів, тому розробники оцінили частоту виникнення стійкості до кловібактину як вкрай низьку.