Рідка біопсія — варіант діагностики, який підходить не всім

Рідка біопсія — варіант діагностики, який підходить не всім

Рідка біопсія позиціонується як мінімально інвазивний метод діагностики, розроблений для раннього виявлення злоякісних перетворень.

Цей тест дозволяє визначати молекулярні біомаркери раку в рідинах організму, насамперед у крові. Але сьогодні рідка біопсія використовується лише як додатковий метод діагностики, який не замінює гістологічне дослідження.

Розробка та використання неінвазивних тестів т.зв. рідкої біопсії може дати медичним працівникам більше можливостей для раннього виявлення та лікування раку. Але важливо розуміти, які пацієнти схильні до більшого ризику розвитку раку і можуть отримати найбільшу користь від використання цього методу діагностики, враховуючи досить високу ймовірність хибнопозитивних результатів.

Випробування, проведене за підтримки Національного інституту дослідження геному людини та кількох інших академічних установ США, виявило осіб, які можуть скористатися перевагами цього діагностичного методу.

Отже, хто може отримати найбільшу користь від скринінгу на рак за допомогою рідкої біопсії? На це запитання спробували відповісти вчені зі Сполучених Штатів, які використали два такі тести — Galleri від Grail та DETECT-A від Thrive.

Щоб оцінити ймовірність розвитку раку в різних групах населення, автори використовували дані UK Biobank, а також статистику онкозахворювань в США і визнач 10 типів раку, що найчастіше зустрічаються. До остаточного аналізу увійшли дані 160 586 жінок та 144 718 чоловіків віком від 40 до 73 років, у тому числі 7 115 жінок та 7 571 чоловік з онкозахворюванням. Ризики розраховувалися для РМЗ, раку сечового міхура, яєчників, товстої кишки, ендометрію, нирок, легені, підшлункової залози та простати, неходжкінської лімфоми та меланоми. Автори також врахували два ключові фактори способу життя, повʼязані з канцерогенезом: куріння та ІМТ.

Потім, використовуючи стандартизоване ставлення ризиків та площу під кривою залежності концентрації від часу (AUC), автори оцінили ефективність показників ризику панрака (множинного раку).

Показники ризику панрака були повʼязані з ризиком розвитку мінімум одного виду пухлини протягом періоду спостереження у жінок (відношення ризиків = 1,39) та чоловіків (ОР = 1,41). Дослідники виявили високий рівень стратифікації множинного раку за кількома типами пухлин при поєднанні впливу віку, показників полігенного ризику та звичайних факторів ризику. Прогностична цінність тестів варіювалася залежно від індивідуального показника ризику панрака, і навіть від діагностичної точності конкретного тесту.