Як повідомляють фахівці з Центру клінічних досліджень HRB в Університеті Голуея (Ірландія), психосоціальний стрес – значний, але модифікований фактор ризику розвитку інсульту.
Зіставивши дані пацієнтів з інсультом і людей з контрольної групи в 32 країнах, група вчених зʼясувала, що високий рівень стресу значно підвищує ризик як ішемічного, так і геморагічного інсульту.
Для дослідження «випадок-контроль» відібрали 13 350 пацієнтів з інсультом та зіставили їх із контрольною групою з 13 462 учасників. В основну групу увійшли пацієнти з ішемічним або геморагічним інсультом, що вперше виник. За допомогою анкетування визначали рівень стресу на роботі та вдома, рівень фінансового стресу та нещодавні стресові життєві події.
Високий рівень стресу на роботі збільшував ризик будь-якого інсульту у 2,7 раза, домашнього — в 1,95 раза. Звʼязок між рівнем стресу та частотою інсульту залишався значущим навіть при аналізі з урахуванням факторів ризику кардіоваскулярних захворювань.
Значно менший ризик розвитку інсульту виявлено серед учасників з високим рівнем стресу, які краще контролювали події, що відбуваються на роботі та вдома (тобто з високим локусом контролю локалізацією контролю вольового зусилля). Наприклад, високий локус контролю за домашнім стресом знижував ризик інсульту на 27%.
Локус контролю — поняття у психології, що характеризує властивість особистості приписувати свої успіхи чи невдачі лише внутрішнім чи зовнішнім чинникам. ʼЛокус контролюʼ називають також ʼлокалізацією контролю вольового зусилляʼ.
