Нові схеми терапії покращать результати лікування раку шийки матки

Нові схеми терапії покращать результати лікування раку шийки матки

Близько половини жінок із раком шийки матки мають місцево-поширений рак, 15% – метастатичний; у 40% пацієнток із місцево-поширеними пухлинами виникають рецидиви.

Лікування поширеного, рецидивуючого та метастатичного раку шийки матки (РШМ) за останні 15 років суттєво покращилося. І оновлені дані про нові комбінації та методи лікування дають надію на подальший прогрес у цій галузі, як і ретроспективний погляд на успіхи, досягнуті за останні 10-15 років.

КД 3 фази GOG-204, опубліковане у 2009 році, визначило терапію вибору прогресуючого та рецидивуючого РШМ: платинова хіміотерапія плюс таксан. Наступне випробування 3 фази, GOG-240, показало, що додавання бевацизумабу до хіміотерапії збільшило медіану загальної виживаності таких пацієнтів з 13,3 до 17 місяців.

Результати КІ 3 фази KEYNOTE-826, в якому оцінювався інгібітор PD-1 пембролізумаб на додаток до паклітакселу і цисплатину або карбоплатину, з або без бевацизумабом, продемонстрували явне поліпшення у PD-L1-позитивних пацієнтів. Зазначається, що і пембролізумаб, і бевацизумаб продемонстрували адитивний ефект, який слід враховувати при виборі терапії.

Загалом, нові схеми лікування РШМ дозволили збільшити медіану загальної виживаності приблизно з 17 місяців до 24 місяців.

Пропонуються варіанти для жінок, у яких хвороба прогресує на терапії платиновим дублетом. Інгібітори PD-L1, що застосовуються в умовах другої лінії, показали стабільну частоту обʼєктивної відповіді близько 15% у загальній популяції та близько 18% у PD-L1-позитивній.

Комбінації двох типів антитіл, проти PD-1 і CTLA-4, забезпечували більш високу частоту обʼєктивної відповіді, як і біспецифічне антитіло бінтрафусп альфа (подвійний інгібітор PD-L1 і TGF-β) та комбінація конʼюгату тисотумаб ведотину + пембролізум.

Також тисотумаб ведотин забезпечив у дослідженні 2 фази innovaTV 204 частоту обʼєктивної відповіді 24% у вибірці 101 жінки з раніше лікованим рецидивуючим та/або метастатичним РШМ; у 79% спостерігалася регресія захворювання.

Зараз цей конʼюгат вивчається порівняно з хіміотерапією на вибір дослідників в РКД 3 фази в групі жінок з рецидивуючим РШМ в режимі другої або третьої лінії. Його також досліджували у поєднанні з іншими ліками, у т.ч. пембролізумабом.

Зʼявляються й ефективніші антитіла проти PD-1. Наприклад, кандидат Agenus балстилімаб відмінно проявив себе в РКД 2 фази без привʼязки до статусу експресії PD-L1, де він зіставлявся не тільки проти плацебо, а й проти комбінації інгібіторів PD-1 та CTLA-4.

Новим варіантом може стати адоптивна клітинна терапія, що базується на пухлинно-інфільтруючих лімфоцитах, або TIL – у дослідженні 2019 року вона забезпечила частоту обʼєктивної відповіді 44,4%. Клініцисти очікують, що TIL-препарат від РШМ стане доступним у найближчі рік-два (такий засіб, Lifileucel, розробляє Iovance Biotherapys).