Українці витрачають мільярди гривень на БАДи, гомеопатію та рослинні препарати

Українці витрачають мільярди гривень на БАДи, гомеопатію та рослинні препарати

Аналіз ринку споживання ліків за минулі 2018, 2019 та 2020 роки показав, що українці витрачають мільярди гривень на препарати, ефективність яких не доведена, а також – на біологічно активні добавки, гомеопатію та рослині засоби. 

Відповідний звіт на своїй фейсбук-сторінці оприлюднив Центр громадського здоров’я. Експерти, що взяли участь у дослідженні, серед яких інфекціоніст, голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федір Лапій і провізор відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю ЦГЗ, лікар анестезіолог Назарій Лавровський, дійшли висновку – 4 з 10 куплених найпопулярніших засобів – неефективні та відсутні в сучасних стандартах лікування.

Так, у минулому 2020 році українці виклали зі свого гаманця на ліки без доведеної ефективності 6,5 млрд грн, на біодобавки та допоміжні засоби – понад 4,2 млрд грн, на рослинні препарати – 2,24 млрд грн, на гомеопатію – 632,5 млн грн.

Серед рослинних препаратів найбільше до душі українцям Канефрон, Протефлазід, Сінупрет, Уролесан, Валеріана, Глоду настоянка, Квітки ромашки, Ісла-МООС, Простамол-УНО.

З гомеопатичних препаратів найчастіше торік українці витрачалися на Траумель S, Ергоферон, Лімфоміозот, Афлубін, Вібуркол, Мастодинон, Енгістол, Оцилококцінум, Циннабсин.

Серед біологічно активних добавок найпопулярніші: Атоксіл, Бетаргін, Сертобек ПРО, РЕО, Віта-Супрадин-Актив, Лактіале, Олідетрим, Аква Маріс, Декрістол D3.

Серед найпопулярніших серед українців лікарських засобів з посиланням на діючу речовину з недоведеною ефективністю торік були: мікронізована очищена флавоноїдна фракція (діосмін + геспередин), S-аденозин-L-метіонін, інозіну пранобекс, тілорон, фенібут, депротеїнізований гемодериват із крові телят, Arginine, розчин ментолу в ментоловому ефірі кислоти ізовалеріанової, метилетилпіридинолу сукцинат.

Лідерами продажів серед ліків з недоведеною ефективністю експерти назвали капіляростабілізуючи, противірусні препарати, індуктори інтерферонів і імуномодулятори, метаболічні засоби та гепатопротектори.

У звіті йдеться, що в інструкціях багатьох засобів, які експерти віднесли до препаратів без доведеної ефективності, міститься інформація про їх ефективність і навіть показання до медичного застосування.

Крім того, повідомляється, що минулого року українці під час своєї останньої госпіталізації придбали 79,6% призначень, що значно менше за попередні роки: у 2018 – 94,5%, у 2017 – 85%. Основною причиною придбання не повного списку ліків у звіті називають брак коштів у населення.