Пробіотики — ідеальний вибір для лікування диспепсії

Серед іншого заявляється, що при лікуванні функціональної диспепсії — порушенні нормальної діяльності шлунка, утрудненого і хворобливого травлення — ефективні лактобактерії Bacillus coagulans і Bacillus subtilis.

«Терапія першої лінії при функціональній диспепсії — пригнічення утворення соляної кислоти інгібіторами протонної помпи (ІПП). Попередні дослідження показали ефективність пробіотиків стосовно побічних ефектів, повʼязаних з ІПП, і недосліджених симптомів диспепсії, які можуть бути викликані зміненим мікробіому тонкого кишечника. Дослідження «в пробірці» підтвердили позитивний вплив штамів Bacillus coagulans і Bacillus subtilis на проникність кишечника і рівень запалення, та інші випробування з оцінки впливу спороутворюючих пробіотиків відсутні», — повідомили фахівці Університетської клініки Льовена (Бельгія), які вирішили заповнити цю прогалину.

Вони провели рандомізоване подвійне сліпе пілотне дослідження за участю 68 пацієнтів з функціональною диспепсією, половина з яких брали ІПП. Прибуток (ендоспори Bacillus coagulans, Bacillus subtilis) оцінювалися і в самостійному застосуванні, і як додаткова терапія до довгострокового лікування ІПП. Курс терапії склав 8 тижнів, за яким настала 8-тижнева фаза спостереження.

Згідно з отриманими результатами, в групі пробіотиків частка пацієнтів, які відповіли на лікування, була вище в порівнянні з плацебо (48% проти 20%). При цьому відповідь на пробіотики не була значно вищою при застосуванні ІПП в порівнянні з відсутністю ІПП в схемі терапії. Втім, автори все ж рекомендують розглядати пробіотики як складову комбінованого лікування, а не монотерапію.