Рекомендації з дисліпідемії-2026: що змінилося порівняно з 2025 роком

Про найважливіші зміни у підходах до профілактики та лікування дисліпідемій читачам ThePharmaMedia розповіла лікар-кардіолог, терапевт, д.мед. н., член Society of Cardiology (ESC), European Atherosclerosis Society (EAS), European Association of Cardiovascular Imaging (EACVI), завідувачка консультативно-діагностичного відділення ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П.Комісаренка НАМН України» Марія Сергіївна ЧЕРСЬКА.

Ключові відмінності від рекомендацій 2025 року та їх практичне значення

Розширення цілей терапії: не лише ЛПНЩ

Однією з найбільш принципових змін стало розширення спектра ліпідних мішеней у первинній профілактиці. Якщо у 2025 році основний акцент робився переважно на рівні ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), то у 2026 році:

• до цільових показників додано холестерин не-ЛПВЩ
• аполіпопротеїн B (ApoB)
• тригліцериди (ТГ)

Це відображає сучасне розуміння атерогенності як суми всіх ApoB-вмісних частинок. Практичний висновок очевидний: стандартна ліпідограма вже не є достатньою – потрібен ширший скринінг, особливо у пацієнтів з кардіометаболічними порушеннями.

Цільові показники ліпопротеїнів для зниження ризику АССЗ

Шкала PREVENT замість ASCVD: нова ера стратифікації ризику

У Рекомендаціях-2026 шкала PREVENT фактично витіснила традиційну ASCVD (оцінку атеросклеротичних кардіоваскулярних захворювань). Її ключова перевага – це інтеграція кардіоренометаболічного підходу. Окрім класичних факторів (вік, стать, АТ), PREVENT враховує:

• ІМТ
• наявність цукрового діабету
• прийом гіполіпідемічної терапії
• антигіпертензивне лікування
• HbA1c
• альбумінурію

Це робить оцінку ризику більш персоналізованою та клінічно релевантною, особливо в умовах зростання поширеності метаболічного синдрому.

Первинна профілактика: більш «консервативний» підхід до категорій ризику

На відміну від європейських рекомендацій, американські 2026 року для визначення первинного ризику:

• не виділяють дуже високий та екстремальний ризик у первинній профілактиці
•  залишають лише: низький, помірний і високий ризик.

Ще одна важлива відмінність – категорія «дуже високого ризику» відсутня або фактично резервується лише для пацієнтів з уже наявними атеросклеротичними подіями.

Це суттєво відрізняється від підходу 2025 року, де агресивна стратегія могла застосовуватись ще до клінічних подій. Такий зсув може призводити до менш інтенсивної первинної профілактики й ускладнити запобігання розвитку атеросклеротичної події.

Нові risk enhancers: ширший клінічний контекст

Перелік факторів, що підвищують ризик (risk enhancers) у 2026 році значно розширено.

До класичних: сімейний анамнез передчасних атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АССЗ) у батьків або братів/сестер (< 55 років у чоловіків та < 65 років у жінок; ↑ рівень холестерину ЛПНЩ (наприклад, первинна гіперхолестеринемія, ПГХ); ↑ рівень тригліцеридів (натще 1,7ммоль/л, ≥ 2 ммоль/л після їди); жіночий анамнез зі стресами та ожирінням.

Додано:

• кардіоренометаболічний синдром (у будь-якому його прояві у т.ч. навіть для людей з надлишковою вагою без ожиріння або ізольованим стеатозом печінки, ХХН ризик підвищується)
• хронічні запальні захворювання
• підвищені тригліцериди (натще >1,7 ммоль/л або після їди >2 ммоль/л)

Це означає, що навіть пацієнти з «проміжним» ризиком можуть бути перекласифіковані у вищу категорію та потребувати більш агресивного лікування.

Репродуктивні фактори ризику, асоційовані з подіями АССЗ

Небажані ускладнення вагітності, що володіють сильнішим зв’язком з АССЗ

Попри те, що вони незмінні вже багато років поспіль, їх все ж корисно повторити.

• Гіпертензивні розлади вагітності (прееклампсія, гестаційна гіпертензія)
• Гестаційний діабет
• Мала маса тіла для гестаційного віку
• Передчасні пологи (до 37 тижні гестації)
• Повторна спонтанна втрата вагітності

Інші репродуктивні фактори ризику: раннє менархе (< 10 років); рання й особливо передчасна менопауза (< 45 та < 40 років, відповідно); синдром полікістозних яєчників та нерегулярні менструації.

Ревізія ролі терапії у первинній профілактиці

NB! Одне з найважливіших практичних оновлень:

гіполіпідемічна терапія тепер розглядається і для пацієнтів з низьким/помірним ризиком, якщо не досягнуті цільові рівні ApoB, ЛПНЩ або не-ЛПВЩ-холестерин. Тож орієнтувати слід на ці три показники.

Це фактично руйнує попередню парадигму «лікувати лише високий ризик» і відкриває можливість раннього втручання.

Щодо людей з ЦД без АССЗ поділено на три категорії відповідно до ризику, який детермінується віком: 1) 20-39 років, 2) 40-75 та 75 +.

Все інше – як у первинній профілактиці: якщо немає атеросклерозу, відповідно до віку, використовуємо шкалу PREVENT та діємо відповідно до ризику, знижуючи фракції ліпідів.

Субклінічний атеросклероз: чіткий алгоритм (CAC score)

Уперше (!) представлено деталізований підхід до ведення пацієнтів залежно від коронарного кальцію (CAC):

• CAC 1–99 → терапія як при помірному ризику (цільовий рівень ЛПНЩ <2,6 ммоль/л)
• CAC 100–299 → як високий ризик (<1,8 ммоль/л)
• CAC ≥300 → ще агресивніше зниження + контроль ApoB (< 70 мг/дл)
• CAC ≥1000 → ApoB <55 мг/дл

Це робить КТ-кальцій скринінг реальним інструментом для прийняття терапевтичних рішень.

Ліпопротеїн(a): новий рівень уваги

Підхід до Лп(a) загалом не змінився щодо порогових значень, але:

• наголошено на мультиплікативному впливі на ризик
• запропоновано корекцію загального ризику залежно від рівня Лп(a)

Цікаво, що в рекомендаціях з’являються дані щодо:

• потенційної користі аспірину у пацієнтів із високим Лп(a)
• особливо при CAC ≥100

Це новий і дискусійний аспект, що потребує подальших РКД.

Комбінована терапія: зміщення парадигми

Підтверджено тенденцію до більш раннього застосування комбінацій:

• статин + езетиміб
• навіть при помірній інтенсивності

Дані дослідження RACING демонструють:

• кращий контроль ліпідів
• більший відсоток досягнення цілей порівняно з високоінтенсивною монотерапією статином.

Особливі групи: більше конкретики

Педіатрія

• статини – з 8 років
• езетиміб – з 10 років

Хронічна хвороба нирок

• рекомендовано помірно інтенсивну терапію статинами або статини ± езетиміб (для зниження ризику ССЗ
• без чіткої переваги конкретного статину.

NB! У разі виникнення питань щодо підбору статину або сумнівів: чи потрібно призначати статини взагалі, будь ласка, направляйте пацієнта до спеціалістів, які глибше займаються ліпідами. У європейських країнах та в Америці – це ліпідологи, у нас – кардіологи та ендокринологи спеціалізованих центрів. Як, наприклад, наш Інститут імені В.П.Комісаренка НАМН України.

Гіпертригліцеридемія: акцент на вторинні причини

У рекомендаціях розширено перелік препаратів, що можуть викликати підвищення ТГ.

Ключовий меседж: спочатку усунути причину, а не одразу додавати терапію.

Дієтичні добавки: остаточне «ні»

Збережено позицію:

• no benefit (Class III)
• відсутність впливу на ліпіди та ССЗ-ризик.

Підсумовуючи:

Терапевтичні цілі за категорією ССЗ-ризику

Резюме

Отже, рекомендації 2026 року хоч і не демонструють принципово революційних нововведень, та все ж мають кілька важливих зрушень – новий мультипараметричний підхід щодо ліпідів, інтегрована оцінка ризику за шкалою PREVENT, розширення показань до раннього початку лікування, активне використання САС для персоналізації терапії та переважання комбінованої терапії.

Водночас американський підхід залишається обережнішим у первинній профілактиці порівняно з європейським, що може викликати дискусії серед клініцистів.

Основний тренд – комплексне управління кардіометаболічним ризиком, з більш ранніми та персоналізованими втручаннями.