Індукована ліками фотосенсибілізація: керуємо ризиками

Побічні реакції ліків. Ілюстративне фото: /freepik
Побічні реакції ліків. Ілюстративне фото: freepik

Медикаментозно-індукована фотосенсибілізація – доволі поширена побічна реакція, що виникає у відповідь на прийом чималої кількості ліків. Вона супроводжується висипкою на шкірі, що з’являється після впливу ультрафіолетового випромінювання.

За деякими даними, з медикаментозно-індукованою фотогіперчутливістю стикається 8-10% людей, причому цей побічний ефект не корелює з віком або статтю. Причина цього явища – наявність у структурі лікарської молекули хімічних сполук, що можуть трансформуватися в потенційно небезпечні метаболіти, здатних реагувати на ультрафіолетове випромінювання.

Фотосенсибілізація на тлі фармакотерапії: два типи реакцій

В одних випадках ці метаболіти здатні вивільняти енергію, що призводить до виникнення активних форм кисню, що викликають пряме руйнування ліпідів, білків і ДНК, викликаючи справжній фотодерматит (на кшталт борщівника). В інших випадках метаболіти ліків розпізнаються організмом як антигени з відповідними для нього наслідками.

При першому сценарії виникає істина (неімуноопосредкована) реакція фототоксичності (вона більш поширена), при другому – фотоалергічна реакція, імуноопосередкована реакція гіперчутливості уповільненої форми IV типу.

Перша гостро проявляється протягом декількох хвилин або годин і обмежена сонячним опіком шкіри, яка піддавалася впливу сонця після прийому фотосенсибілізуючих препаратів. А от при фотоалергії початковий період сенсибілізації зазвичай займає 7-10 днів. Після повторного впливу світла через 24–72 години виникає екзематозний висип або висип, схожий на червоний плоский лишай, який може поширюватися за межі опромінених ділянок шкіри.

Фототоксичність vs фотоалергія

  • При фототоксичності в ділянках шкіри, які протягом короткого періоду часу піддавалися впливу прямих сонячних променів, може виникати біль, почервоніння, запалення, а в деяких випадках шкіра може набути коричневого або сіро-блакитного кольору. Ці симптоми нагадують сонячний опік, але на відміну від останнього реакція виникає тільки після прийому певних ліків.
  • При фотоалергії алергічна реакція викликає почервоніння, лущення, свербіж, а також іноді пухирі та висипання, що нагадує алергічний висип. Реакція цього типу може виникати внаслідок застосування лосьйонів після гоління, сонцезахисних засобів та сульфаніламідних препаратів. Речовини, що провокують фотоалергію, здатні викликати фотоалергічні реакції тільки після того, як шкіра людини зазнає впливу сонячного світла. Фотоалергічні реакції можуть також вражати ділянки шкіри, які не зазнавали впливу ультрафіолету.

Фототоксичні ліки: застосування з урахуванням ризику

На сьогодні в медицині відомо багато ліків з фотосенсибілізуючим потенціалом – як добре вивчених, так і нових (зазвичай це низькомолекулярні перепрати). Якщо класифікувати лікарські засоби за принципом ризику виникнення фототоксичності, можна отримати вражаюче довгий список препаратів абсолютно різних груп і механізмів дії.

І справді, ліків-фотосенсебілізаторів досить багато, наведемо лише найбільш поширені у застосуванні препарати, що індукують реакції фототоксичності чи алергії на ультрафіолет — умовно вони розділені на без- та рецептурні.

Препарати, що індукують реакції фототоксичності чи алергії на ультрафіолет
ОТС Rx-препарати
Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): напроксен, піроксикам, кетопрофен, деякі коксиби; в деякій літературі також саліцилати та похідні бурштинової кислоти Засоби, що застосовуються у кардіології, в т.ч. діуретини (фуросемід, гідрохлортіазид), статини (зокрема, аторвастатин), бета-блокатори, сартани (валсартан), аміодарон,тощо.
Антисептики: хлоргексидин Протидіабетичні засоби – препарати сульфанілсечовини 
Трава та квіти звіробою  Антибіотики: фторхінолони (спарфлоксацин, клінафлоксацин), тетрацикліни (доксициклін), сульфаніламіди (сульфаметоксазол, сульфацетамід), антипротозойний антибіотик дапсон тощо.
Дьоготь Антимікотики - гризеофульвін, ітраконазол, кетоконазол, вориконазол
Ретиноїди: ізотретиноїн, третиноїн, адапален тощо 
Протитуберкульозні засоби першого ряду - ізоніазид, піразинамід
Онкопрепарати: хіміотерапевтичні агенти та деякі моноклональні антитіла 
Нейролептики фенотіазінового ряду - прометазин, аміназин, тизерцин, алімемазин тощо

Також не варто забувати, що багато фототоксичних інгредієнтів можуть входити до складу комбінованих препаратів (на кшталт гідрохлортіазиду, який зустрічається в стандартних засобах для лікування артеріальної гіпертензії).

Крім того, потрібно зазначити, що ризик виникнення небажаної реакції залежить від дози – як самого препарату, так і ультрафіолету. Така керованість дозволила застосовувати фотосенсибілізуючі властивості ліків на благо — в терапевтичних цілях у фотодинамічній терапії та фотохіміотерапії. При цьому роль фотосенсибілізуючих препаратів у фотоканцерогенезі обговорюється та ще не повністю з’ясована.

Як запобігти реакціям фототоксичності

Профілактика медикаментозної фототоксичності досить проста – ретельна та регулярна фотопротекія. Це або відмова від перебування на сонці на час медикаментозного лікування, або постійне використання дієвих сонцезахисних засобів, бажано з фізичними фільтрами, які комбінуються з захисним одягом.

Власне, проблема зникає після припинення прийому фотосенсибілізуючого препарату, хоча деякий час на шкірі може зберігатися післязапальна гіперпігментація. Випадки, коли наслідки реакції медикаментозної фоточутливості зберігаються протягом місяців або років після припинення прийому ліків, дуже рідкі.