Трансплантація ендокринних клітин підшлункової залози: варіант не для кожного

Пересадку острівцевих клітин підшлункової залози — у поточному її виді — почали впроваджувати з 2000 року. Зараз можуть рекомендувати пацієнтам із тяжким неконтрольованим перебігом діабету, передусім, з непередбачуваними випадками гіпоглікемії (ускладнену порушенням усвідомлення гіпоглікемії або лабільністю глікемії), а також людям, які не відповідають на інсулінотерапію попри збільшення дози інсуліну.

Як проводиться трансплантація острівцевих клітин підшлункової залози

Процес трансплантації острівцевих клітин підшлункової залози вимагає послідовних кроків: наявність \ отримання донорської підшлункової залози, виділення острівців, їхнє очищення та культивування, і, зрештою, безпосереднє введення реципієнту. Кожен з цих етапів – складний, трудомісткий і потребує ретельної уваги.

Процеси отримання та зберігання острівцевих клітин контролюються за допомогою різних тестів. Обов’язково проводять перевірки на чистоту, кількість бета-клітин (підрахунок острівців), їхню життєздатність \ ефективність щодо синтезу інсуліну та стабільність.

Процедура, що використовується в даний час для вилучення острівців з підшлункової залози людини, автоматизована. Вона виконується під місцевою анестезією за наступною схемою: у ворітну вену печінки через шкіру вводять судинний катетер діаметром кілька міліметрів, потім коректність його установки перевіряють за допомогою рентгена, далі у катетер вводять острівцеві клітини. В фіналі катетер видаляють і вводять біосумісний матеріал для закупорки місця пункції (з метою запобігання кровотечі).

Потрібно зазначити, що існує часове вікно між моментом отримання клітин та їхньою трансплантацією. Так, інфузію острівців можна проводити лише через кілька годин після закінчення процесу виділення та до 72 годин після нього.

Попри проблематичність виконання трансплантація острівцевих клітин підшлункової залози має свої переваги, зокрема, перед пересадкою цілої підшлункової залози.

Чого очікувати від цієї операції?

Після трансплантації острівцевих клітин підвищується ймовірність стабілізації показників глюкози. Деякі дослідження повідомляють навіть про можливість відміни інсулінотерапії.

Проте приблизно третина пацієнтів буде потребувати ретрансплантацію, оскільки функція острівцевих клітин досить швидко втрачається.

Крім того, оскільки для пересадки використовуються галогенні острівцеві клітини, реципієнту доведеться постійно приймати імуносупресивні препарати.

Інноваційні підходи у трансплантації острівцевих клітин

Як уже зазначалося, ця процедура надто складна та дорога, тож поки що її виконують лише нечисленні клініки в деяких країнах. Така пересадка не може бути рекомендована всім людям з діабетом 1 типу, передусім, через чотири основні проблеми:

1. недоступність донорського матеріалу (як і у всій трансплантології)
2. часті випадки невдалого приживлення (через реакцію хазяїн проти трансплантаната)
3. досить швидке зниження активності острівцевих клітин, яке вдзначається навіть після вдалої процедури трансплантації (знову ж таки, внаслідок надмірної імунної відповіді з боку організму реципієнта);
4. ускладнення та небажані ефекти імуносупресантів, які потрібно приймати довічно.

Щоб вирішити такі проблеми команди дослідників шукають альтернативні джерела бета-клітин, в тому числі намагаються створити острівцеві клітини «з нуля», використовуючи стовбурові клітини. Паралельно вдосконалюються методи доставки донорського матеріалу.