Вугрова хвороба. Що порадити залежно від віку і статі пацієнта

Чи можна її уникнути, як довго і чим лікувати, на які супутні стани звернути увагу — розповідає завідувач кафедри дерматології та венерології НМУ імені О.О.Богомольця, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Віктор СТЕПАНЕНКО.

Звідки «ростуть» прищі?

Етіологію та патогенез акне на сьогодні вивчено недостатньо. Та якщо підсумувати дані різних дослідників, провідними чинниками розвитку вугрової хвороби можна назвати наступні.

1. Гіперсекрецію та порушення складу шкірного сала. Доведено, що рівень його секреції залежить від багатьох факторів: віку, статі, температури навколишнього середовища, активності андрогенів. Встановлено, що шкіра є головною ланкою метаболізму статевих стероїдних гормонів, які діють через специфічні андрогенні рецептори, присутні в різних андрогенозалежних структурах. Основними мішенями є епідерміс, волосяні фолікули, сальні залози та фібробласти.
2. Зміни гормонального статусу організму. Гіперсекреція шкірного сала є головним наслідком високого рівня андрогенів у крові, який може бути як тимчасовим (фізіологічним, зокрема, у жінок напередодні менструації) так і постійним  унаслідок захворювань ендокринної та статевої сфери (полікістозу яєчників, гіперплазії наднирників, пухлинних процесів у згаданих органах). Важливим чинником гіперсекреції шкірного сала також є підвищена чутливість сальних залоз до тестостерону.
3. Порушення імунітету.
4. Порушення кератинізації фолікулярного каналу.
5. Інтенсивна колонізація проток сальних залоз анаеробами Propionibacterium acnes, які беруть участь в утворенні комедонів і їхньому перетворенні на запальні елементи акне.
6. Генетична схильність. Висловлюються припущення щодо впливу ядерного R-чинника, який визначає схильність до виникнення вугрової хвороби.

Також існує думка щодо впливу кліщів демодекс на розвиток акне. Окремі дослідники вважають демодекоз супутнім захворюванням при вугровій хворобі або її ускладненням.

Класифікація вугрової хвороби

Існує багато класифікацій акне, які ґрунтуються або на клінічних проявах, або на оцінці ступеня тяжкості недуги.

Нині дослідники пропонують такі типи акне:

• незапальна форма — комедонні акне;
• запальна поверхнева форма — поверхневі, папулопустульозні акне;
• глибокі запальні акне — індуративні, вузловаті акне;
• акне нетипової локалізації — акне спини, шиї, потилиці.

З огляду на тяжкість вугрової хвороби виділяють чотири стадії:

1. Характеризується наявністю закритих та відкритих комедонів без виражених запальних проявів.
2. Спостерігаються папули та одиничні пустули.
3. З’являються папули, пустули та поодинокі кісти, а також виражені запальні прояви.
4. Наявне поєднання всіх згаданих елементів висипань.

Для визначення тяжкості вугрової хвороби також важливо враховувати кількість акне-елементів.

• легкий перебіг: спостерігається до 20 комедонів або до 15 запальних елементів, або всього до 30 елементів висипки на шкіри в ділянках ураження;
• середньотяжкий перебіг: від 20 до 100 комедонів або від 15 до 50 запальних елементів, або всього від 30 до 120 елементів висипки;
• тяжкий перебіг: наявність 5 вузлів або 5 кістозних елементів, або 100 комедонів, або 50 запальних елементів, або всього понад 125 елементів висипки на шкірі в ділянках ураження.

Вікові особливості: кому акне дошкуляє найбільше

Вугрі новонароджених. Їх виникнення пов’язують з явищем гормональної кризи або з надмірною секрецією тестостерону у внутрішньоутробному періоді. Практично у 50% новонароджених з’являються висипання переважно у вигляді закритих комедонів на щоках, чолі, підборідді. Вони можуть бути поодинокими або множинними, часто згруповуються. Однак вони розкриваються спонтанно, протягом 1 — 2 тижнів, здебільшого не утворюють рубців, тому рідко потребують лікування.

Вугрі у дітей. Можуть виникати на 3-6 місяці життя й прогресувати, іноді спричиняючи тяжкі ураження. Зазвичай такі висипання не минають до 5-річного віку і можуть бути пов’язані з вродженою гіперплазією наднирників або андроген-продукувальною пухлиною. Тому такі діти потребують грунтовного обстеження.

Юнацькі або вульгарні вугрі. Це найпоширеніший дерматоз, який виникає на початку пубертатного періоду, досягає піку в юнацькому віці і поступово регресує в першому періоді зрілого віку. Вважається, що вульгарні вугрі – це наслідок природних вікових особливостей фізіології розвитку й у більшості пацієнтів вони регресують самостійно (у 60-80% осіб — у віці до 20 років). Та іноді юнацькі акне можуть тривати довго: приблизно у 5% жінок та 3% чоловіків – до 30 або й 50 років. У таких випадах вже можна розцінювати цей стан як акне дорослих.

Вугрі дорослих. Акне може залишитися «у спадок» від юнацького віку або і вперше з’явитися у дорослому віці. Зокрема, пізні вугрі — це форма ураження, яка зустрічається переважно у жінок: виникає за 2-7 днів до початку менструації, або утримується постійно. Таких пацієнток необхідно ретельно обстежувати на предмет полікістозу яєчників чи пухлини наднирників.

Ще одна форма акне, яка притаманна дорослим пацієнтам – bodybuilding acne, пов’язана із вживанням анаболічних стероїдів, тривалою терапією глюкокортикостероїдами.

Також на увагу заслуговують вугрі, спричинені екзогенними чинниками, наприклад, впливом на шкіру комедогенних субстанцій. Вони містяться переважно у косметичних засобах (зокрема, ланолін, вазелін, деякі олії). Крім того, фолікуліти можуть виникати в наслідок пролонгованого контакту шкіри з мінеральними оліями, дьогтем.

Акнеподібна висипка — чинники виникнення

Акнеподібна висипка спостерігається при деяких захворюваннях — розацеа, демодекоз, періоральний дерматит, туберкульоз шкіри. Також може спричинятися різними ліками, зокрема:

• імуномодуляторами (азатіоприн, циклоспорин А),
• фотосенсибілізаторами,
• протиепілептичними препаратами,
• барбітуратами,
• протитуберкульозними засобами (ізоніазид, рифампіцин, етамбутол),
• препаратами йоду, хлору, брому,
• вітамінами групи В (В1, В6, В12),
• хлоралгідратом.

Тому часто пацієнтам потрібна диференційна діагностика — для виключення медикаментозних вугрів.

Лікування акне: тривале і комплексне

У лікуванні вугрової хвороби застосовують системні та місцеві противугрові засоби, спрямовані на розрив провідних ланок патогенезу акне. Системна терапія передбачає застосування антибіотиків, ретиноїдів і ант андрогенних препаратів.

Антибіотикотерапія спрямована на пригнічення росту Propionibacterium acnes. Але застосування пероральних антибіотиків доцільне лише при середньотяжкому й тяжкому перебігу аккне, коли висипка резистентна до зовнішньої терапії. Зазвичай використовують:

• тетрацикліни: тетрациклін, доксициклін, які вважаються основними антибіотиками в системні терапії акне;
• макроліди – зокрема, джозаміцин та азитроміцин засвідчують досить високу ефективність лікування короткими курсами.

У системній терапії тяжких та середньотяжких форм акне також застосовують пероральні ретиноїди, наприклад, ізотретиноїн. Загальний курс терапії, що має проводитися під контролем лікаря, може становити від 6 до 12 місяців.

Жінкам доцільно призначати статеві гормони, якщо одним із чинників розвитку захворювання є зміна гормонального статусу. Особливо така терапія ефективна для жінок з пізнім акне.

Зовнішні засоби – важлива група підтримки

У лікуванні акне застосовують наступні засоби місцевої дії, котрі доцільно комбінувати:

• ретиноїди, котрі поміж топічних препаратів мають найбільшу себосупресивну та комедолітичну дію та застосовуються при різних ступенях тяжкості акне.
• азелаїнова кислота — також досить ефективний противугровий засіб і застосовується при усіх формах захворювання. Втім, азелаїнова кислота на відміну від ретиноїдів не виявляє себосупресивної дії, тому її ефект повільніший та слабший.
• антибактеріальні засоби. Найчастіше використовуються засоби, які містять кліндаміцин або еритроміцин у комплексі з цинком, який зменшує виділення секрету сальних залоз та має в’яжучу дію.
• бензоїлпероксид, який використовують разом з топічними антибіотиками з метою запобігання розвитку антибіотикостійких штамів бактерії та посилення антимікробного ефекту.
• хімічні антисептики (тимол, хлоргексидин, фруктові кислоти тощо).

Правильний догляд за шкірою і здоровий спосіб життя

У комплексному лікуванні важливу роль відіграють косметичні засоби, нежирні емоленти, а також засоби очищення шкіри зі зволожувальним ефектом.

Варто зазначити, що на перебіг вугрової хвороби впливають порушення роботи шлунково-кишкового тракту й печінки. У зв’язку з цим при довготривалому перебігу акне доцільно обстежитися на предмет захворювань печінки та ШКТ. Водночас важливо дотримуватися правил здорового харчування й уникати вживання продуктів, які можуть посилити прояви вугрової хвороби (кава, шоколад, цитрусові, прянощі).