Педикульоз: виявлення, лікування, запобігання

Журналіст, редактор The PharmaMedia

Як позбутися вошей та гнид, не нашкодивши власному здоров’ю? Адже засоби, що їх знищують можуть бути токсичними для людини, а декому вони протипоказані. Зрештою, як обрати гребінець, який ефективно прибере з волосся все, що залишилось від паразитів? Про все це по порядку.

Що потрібно знати про педикульоз і про маленького паразита, здатного створити великі неприємності

Про проблеми, які створюють воші, людству відомо дуже давно, і вони не обмежуються захворюванням шкіри. Відомо, що воші здатні спричиняти справжні епідемії, переносячи на собі бактерії-збудники інфекційних хвороб.

Історії відомі трагічні наслідки таких епідемій, за прикладами навіть далеко ходити не треба – ще у XX сторіччі вони були постійними супутниками світових війн, під час яких лютував тиф. Ця пошесть дуже швидко поширювалася в умовах скупчення людей, антисанітарії, утрудненого доступу до медичної допомоги, адже переносили її воші – носії специфічної бактерії збудника захворювання.

Попри те, що ефективні профілактичні заходи розроблені вже давно, педикульоз і у XXI столітті не став екзотичним захворюванням. Так, за даними ЦГЗ, в Україні у 2018 році було зареєстровано 14 227 випадків цієї паразитарної інфекції. А скільки ще не звернулися по медичну допомогу і не увійшли до статистики?!

На жаль, чимало людей не розповсюджуються про проблему через її стигматизацію.

Існує три види вошей:

  1. головна – вражає волосяну частину голови, вуси, бороду;
  2. платтяна – живе у білизні, складках одягу;
  3. лобкова – паразитує на волосяній ділянці лобка, бровах, вусах та віях, а у чоловіків ще й на грудях та животі.

Життєвий цикл дорослої особини триває від 27 до 30 діб, за цей час самка відкладає від 38 до 120 яєць – гнид, які прикріпляються до волосся, а вже за 7-10 діб перетворюються на дорослі особини. Поза людським організмом воша може існувати 2-3 доби.

Харчуються воші кров’ю людини.

Передаються воші лише від людини до людини. Від тварин заразитися вошами неможливо.

При цьому не існує вікових, гендерних або соціальних тощо обмежень: заразитися може кожен через тісний контакт – у магазині, потязі, громадському транспорті тощо. Передається педикульоз через предмети побуту, постільну білизну, гребінці тощо.

Щодо причин спалахів педикульозу, учені відносять до них наступне:

  • глобальні кліматичні зміни (потепління);
  • часті рецидиви через відсутність одночасного лікування серед членів родини, у навчальних закладах тощо;
  • недостатня поінформованість населення про педикульоз;
  • недотримання правил боротьби зі збудником захворювання.

Симптоми педикульозу

Пропустити їх практично неможливо, адже вошивість супроводжується характерними симптомами:

  • свербіж на місці укусу;
  • садна від розчісувань;
  • скоринки на волосяних ділянках тіла;
  • дрібні плями на місці укусів сірого відтінку;
  • власне паразити – воші;
  • гниди на волоссі.

Якщо дорослих паразитів при огляді пропустити доволі складно – адже вони рухаються – то гниди часто плутають із лупою. Проте яйця вошей не виглядають пласкими на відміну від злущеної шкіри, вони овальні й блискучі білі крупинки. Крім того, гниди складно видалити з волосся.

Найуважніше потрібно оглядати ділянки біля вух та потиличну зону – «улюблені» місця паразитів.

Що має уточнити фармацевт при зверненні з симптомами вошивості

Передусім, необхідно виключити / виявити, чи не має пацієнт інших загрозливих симптомів, що потребуватимуть консультації лікаря:

  • свербіж супроводжується підвищенням температури тіла понад 38°С;
  • різкий біль голови,
  • запаморочення,
  • безсоння,
  • почервоніння обличчя,
  • виражена ін’єкція судин конʼюнктиви склер («кролячі очі»);
  • з’явились рожеві висипи (розеоли) та/або дрібні крововиливи (петехії) у ділянках бокової поверхні тулуба, пахвовій западині, згинальній поверхні кінцівок;
  • гнійничкові ураження шкіри внаслідок розчісування;
  • свербіж супроводжується збільшенням завушних, шийних, потиличних лімфатичних вузлів, болючих при пальпації;
  • свербіж супроводжується розповсюдженням шкірних уражень на великі ділянки тіла (обличчя, вушні раковини, шия, спина тощо);
  • педикульоз у вагітних;
  • педикульоз у немовлят;
  • лікування виявилось неефективним, не зважаючи на чітке дотримання всіх рекомендацій.

За наявності одного або декількох таких симптомів, необхідно направити відвідувача до лікаря.

Педикульоз: у пошуках «першоджерела»

Крім того, потрібно з’ясувати чи виявлено педикульоз у інших членів родини, людей, які проживають разом з пацієнтом або знаходяться з ним у тісному контакті (наприклад, відомі випадки спалаху педикульозу у театральних трупах через використання костюмів, перук тощо).

Якщо фармацевт з’ясував факт неефективності лікування, він має нагадати про чинники, що сприяють зараженню:

  • відвідування лазні, перукарні, басейну;
  • для дітей – відвідування дитячого закладу, школи, табору;
  • перебування в гуртожитку, потязі;
  • користування чужим одягом, предметами побуту (гребінець, хустка, шапка тощо).

Адже ці фактори можуть бути причиною реінфікування.

Для запобігання повторному зараженню необхідно лікування всіх заражених та осіб, які перебували у контакті.

Лікування педикульозу: 4 основні підходи

  1. Використання спеціальних шампунів, мазей, аерозолів та лосьйонів;
  2. Ретельне вичісування вошей та гнид;
  3. Застосування протипаразитарних засобів;
  4. Ретельна обробка хлорвмісними або інсектицидними засобами приміщень, одягу і текстильних поверхонь меблів.

Протипедикульозні засоби – бензилбензоат і перметрин – застосовують тільки після 3 років. Наразі в Державному Формулярі п’ятого випуску відсутній певний лікарський засіб, який входив до протоколу фармацевта при відпуску засобів для симптоматичного лікування педикульозу редакції 2013 року – чемерична вода. Втім, він й досі є у аптеках і цей засіб ефективно винищує вошей та гниди.

Для запобігання розвитку у вошей резистентності до протипедикульозних засобів і для досягнення максимально результату, перевагу надають комбінованим препаратам.

Варто пам’ятати, що певні протипедикульозні засоби (мазі, шампуні, аерозолі) до певної міри токсичні, тож протипоказані дітям до 5 років, вагітним і жінкам, які годують, алергікам.

Засоби у вигляді аерозолів протипоказані при бронхіальній астмі, обструктивному бронхіті (у т.ч. в анамнезі), а також немовлятам і дітям молодшого віку. В цих випадках препарат наносять на шкіру за допомогою змоченого в препараті ватного тампону.

Особливості застосування ліків проти ектопаразитів

  • протипедикульозні лікарські засоби необхідно наносити на чисте волосся;
  • після обробки протипедикульозним засобом, волосся необхідно вичесати густим гребінцем (відстань між зубцями 0,2–0,3 мм) від самого кореня, видаливши у такий спосіб загиблих вошей та гнид. Всі гребінці та щітки слід промити і обробити вищезгаданими лікарськими засобами;
  • через 7 діб після першого застосування засоби слід провести ретельний огляд голови; при виявленні живих вошей — провести повторну обробку;
  • при наявності відкритих ран та гострих запальних процесів шкіри голови застосування таких ліків протипоказане;
  • рідкі лікарські форми перед застосуванням необхідно збовтати;
  • при застосуванні бензилбензоату можливе відчуття печіння, поколювання шкіри, що минає самостійно;
  • всі засоби для лікування педикульозу призначені тільки для зовнішнього застосування;
  • при потраплянні на слизову оболонку очей, порожнини рота або носа, їх необхідно добре промити водою.

Профілактика педикульозу

Декілька нескладних для виконання заходів допоможуть уникнути зараження:

  • раз на 7 днів оглядати голову;
  • профілактичне лікування необхідно проводити всім членам родини при виявленні/ або наявності контактів вошей в одного з них;
  • дівчаткам з густим довгим волоссям краще заплітати косички;
  • не користуватися чужими гребінцями, резинками для волосся; не носити чужі головні убори.