Аптечка для малюка: що порадити молодим мамам?

Про те, якими ліками слід її поповнити, аби не панікувати й надати адекватну допомогу дитині, розповіли завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти НМУ імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України Юрій МАРУШКО та асистент кафедри Ольга ДМИТРИШИН.

Не гарячкуйте

Ситуація № 1 – підвищення температури тіла

Передусім слід зазначити, що у дітей нормальною вважається температура тіла від 36°С до 37°С (при вимірюванні в пахвинній ямці). Вищі показники – це вже її підвищення як захисна реакція організму на наявність у ньому інфекції чи запального процесу.

Наступна особливість — застосовувати жарознижувальні засоби у дітей потрібно орієнтуючись на їхнє самопочуття. Якщо у малюка температура 38°С, при цьому він активний, бігає, бавиться – ліки давати не потрібно. Якщо ж ця температура створює дискомфорт, дитина капризує, то тоді варто застосувати певні препарати.

Водночас є ситуації коли потрібно обов’язково збивати температуру, орієнтуючись не на стан дитини, а на показники термометра і вік: це 39-39,5°С і більше у всіх дітей, 38°С і більше у немовлят віком до 3 місяців та у дітей з фебрильними судомами в анамнезі.

Чим «збити» гарячку

У педіатрії дозволено використання наступних антипіретичних препаратів:

• парацетамол (разова доза 10-15 мг/кг, максимальна добова — 60 мг/кг, 4 рази на добу з інтервалом не менше 6 годин),
• ібупрофен (разова доза 5-10 мг/кг, максимальна добова — 30 мг/кг, тричі на добу з інтервалом не менше 8 годин).

Важливі застереження

• Для досягнення кращого клінічного ефекту важливо використовувати жарознижувальні ліки в максимально допустимій разовій дозі.
• Завжди необхідно віддавати перевагу пероральній лікарській формі препарату (сиропи, з 6 років — таблетки). І лише в тих випадках, коли це не можливо (невпинне блювання), можна використовувати ректальні супозиторії.
• Препарати можна чергувати між собою (якщо це необхідно), лише у випадку вітряної віспи температуру рекомендовано збивати тільки парацетамолом.
• Не потрібно намагатися збити температуру до нормальних цифр, зменшення хоча б на 0,5-1°С – це вже хороший результат.
• Заборонено використання інших діючих речовин, а саме анальгіну, німесуліду, дротаверину, ацетилсаліцилової кислоти, димедролу.

Не тільки ліки

Крім цього, для адекватного зниження температури потрібно контролювати:

• параметри мікроклімату (температура повітря в кімнаті + 18-20°С, вологість 50-60%),
• питний режим (дитина може не їсти, але повинна багато пити, малюків на грудному вигодовуванні рекомендуємо часто прикладати до грудей),
• одяг (дитину не потрібно кутати та перегрівати).

Коли без лікаря не обійтися

Негайно звернутися до лікаря потрібно в наступних ситуаціях: температура в дитини перших 3 місяців життя 38°С і більше, у старших – 39,5°С і більше, виникли судоми, блювання, монотонний тривалий пронизливий або слабкий крик, головний біль, утруднене дихання, випинання, пульсація великого тім’ячка, з’явилися висипання у вигляді «зірочок», які не зникають при натисканні, у дитини порушена хода, з’явився сильний біль у животі, вусі, горлі, порушена свідомість, лихоманка триває більше як 3 доби, у разі повторного підвищення температури тіла після кількох днів її нормалізації.

Якщо прорізуються зубки

Варто пам’ятати, що парацетамол та ібупрофен окрім жарознижувального ефекту мають ще й знеболювальні властивості, тож ці ліки доцільно застосовувати з метою знеболення і для полегшення стану дитини в таких ситуаціях, як біль та неспокій під час прорізування зубів, біль у горлі, вусі. Використання інших крапель, спреїв, льодяників можливе тільки після огляду педіатра з врахуванням ситуації, діагнозу, тому придбання таких засобів наперед є не доцільним.

«Здорове» повітря, сольовий розчин чи краплі?

Ситуація №2 – нежить, закладеність носа

У схемі лікування нежиті у дітей провідна роль належить параметрам мікроклімату, адже адекватний температурний режим (+ 18-20°С) та вологість (50-60%) у приміщеннях, де перебуває дитина, створюють сприятливі умови для зняття набряку слизової оболонки носової порожнини та пасивного відтікання слизистих виділень носа. Окрім цього, важливим є рясне пиття, провітрювання та прогулянки на свіжому повітрі.

Якщо вказаних заходів не достатньо, дозволяється використання ізотонічних та гіпертонічних сольових розчинів. Промивання носа ізотонічним сольовим розчином дає можливість механічно очистити його від слизу, а гіпертонічний розчин додатково знімає набряк слизової.

Не рекомендуємо використовувати назальні аспіратори, оскільки інтенсивний процес відсмоктування слизу може збільшувати набряк слизової оболонки носа і створювати сприятливі умови для розвитку отиту.

Будьте обережні з дозуванням

Допускається обережне застосовування судинозвужувальних крапель в ніс. Небезпека цих ліків полягає в тому, що їх дуже легко передозувати, крапнувши, наприклад, три краплі замість однієї і, як наслідок, клінічний ефект звуження судин розвивається не лише місцево, а й системно. В результаті чого виникнуть побічні реакції у вигляді сонливості, блювання, судом.

В Україні, згідно з рекомендаціями виробників таких крапель, можливе їх використання — за умови значного набряку слизової носа та неефективності попередніх заходів лікування нежитю. Якщо лікар призначив вашій дитині такі ліки, пам’ятайте, що їх потрібно підбирати відповідно до віку, чітко дотримуйтеся рекомендацій щодо кратності прийому та дозування і не використовуйте краплі більше ніж 5 днів, оскільки тривале їх застосування може призводити до розвитку атрофії слизової оболонки та медикаментозного риніту.

Пиття і ще раз пиття

Ситуація №3 – блювання та діарея

Причинами появи блювання у дитини можуть бути різні чинники: вірусні та бактеріальні інфекції, харчові отруєння, ацетонемічний синдром, функціональні розлади шлунково-кишкового тракту, перегрівання, підвищення внутрішньочерепного тиску, аномалії розвитку органів травної системи. Залежно від причини розрізняють й різні типи блювання. Наприклад, для захворювань ЦНС і аномалії розвитку органів травної системи характерним буде блювання «фонтаном» без циклічності і в таких випадках необхідно терміново звернутися до лікаря.

В усьому винен ацетон?

У разі розвитку ацетонемічного синдрому виникає багаторазове блювання — до 6 разів на годину, і воно не дає полегшення, супроводжується болем у животі, лихоманкою, головним болем, запахом ацетону з рота і виникає цей стан на фоні інфекційного захворювання, стресу, порушення дієти.

Для швидкої діагностики ацетонемічного синдрому в домашній аптечці мають бути тест-смужки на ацетон, а невідкладна допомога полягає у запобіганні розвитку дегідратації та швидкому поповненню запасів глюкози. Для цього дитину «відпоюють» солодким чаєм, компотом, негазованою мінеральною водою, розчином глюкози.

Основні правила регідратації

1. Дитина має пити потроху — по 5-10 мл (маленькими ковточками, чайною ложкою або ж давайте рідину через шприц без голки) і часто, кожні 5-10 хв.
2. Якщо був епізод блювання, потрібно зробити перерву 10 хв і знову давати пиття.
3. При легкому зневодненні об’єм рідини в перші 4 години вираховується наступним чином: масу тіла дитини в кг помножити на 40. На добу — всього 100-130 мл/кг. При помірному зневодненні –- масу тіла дитини в кг помножити на 75. На добу 150-200 мл/кг.
4. Якщо блювання та діарея виникли внаслідок гострої кишкової інфекції, то основною метою терапії також є регідратація, але вже за іншими правилами. У цьому випадку застосування солодких напоїв може посилити діарею. Тож рекомендовано застосовувати гіпоосмолярні електролітні розчини, також маленькими порціями і часто. Рекомендовані об’єми розчину:

• дітям до 1 року – 50-100 мл/кг за перші 4-6 годин, далі 10 мл/кг після кожного епізоду рідких випорожнень;
• дітям від 1 до 3 років — 50 мл/кг впродовж перших 4-6 годин, далі 10 мл/кг після кожного епізоду рідких випорожнень;
• дітям віком від 3 років – 500 мл за перші 4 години, далі 100-200 мл після кожного епізоду рідких випорожнень.

Як прискорити одужання

До згаданого лікування також можна додати пробіотики Saccharomyces boulardii, Lactobacillus rhamnosus та діосмектит. Доведено, що у разі застосування цих препаратів тривалість діареї скорочується на одну добу.

При регідратаційній терапії важливо моніторувати розвиток ознак зневоднення. Найпростіше – контролювати діурез, тобто повинно бути не менше 1 сечовипускання на 1 год. Якщо блювання, діарея не припиняється, дитина в’яла, загальмована, не цікавиться навколишнім світом, сечовипускання не було 6 годин і більше, з’явилася кров у випорожненнях, сильні болі в животі, необхідно терміново звернутись до лікаря.

«Просто алергії» не буває

Ситуація № 4 — алергічні реакції

Особливістю алергічних реакцій є те, що з часом може збільшуватись кількість алергенів, на які реагує дитина, змінюється й клінічна картина цих реакцій. Адже існує безліч їх варіантів — від шкірних проявів харчової алергії, алергічного риніту чи кон’юнктивіту до кропив’янки, набряку Квінке і навіть анафілаксії.

Тому ми не рекомендуємо заздалегідь запасатися ліками на такий випадок. Кожний епізод алергічної реакції слід обговорити з педіатром, дитячим алергологом. Тим паче, що використання антигістамінних препаратів є симптоматичним. У лікуванні алергії важливо виявити алерген та розглянути варіанти десенсибілізації до неї.

Протиалергійні засоби не можуть використовуватись рутинно.

Тож і в аптечці дитини вони мають з’явитися після консультації лікаря за наявності показів до їх використання.

«Асфальтної хвороби» не уникнути

Ситуація № 5 — садна, подряпини

На випадок так званої «асфальтної хвороби» в аптечці має бути антисептик на основі йоду або мірамістину та антисептичний пластир. Пошкоджену шкіру потрібно попередньо промити великою кількістю води з милом, далі обробити антисептиком та наклеїти пластир, а також пригадати, чи має дитина необхідну кількість щеплень проти правця згідно з віком. Якщо ні – показано проведення екстреної профілактики правцю.

А як же вітаміни?

У дитячій аптечці завжди має бути вітамін D, який бере участь у фізіологічних процесах росту, розвитку та регуляції організму, таких як кістковий метаболізм, розвиток легень, імунної системи та диференціація нервової системи. Зауважу, що вітамін D — чи не єдиний важливий компонент, дефіцит якого не можна перекрити лише продуктами харчування. Тому, рекомендовано застосовувати вітамін D цілорічно, щодня, у дозі 400-600 МО на добу.

Необхідний об’єм цих вітамінів легко отримати з продуктів харчування, за умови його різноманітності. А додатково навантажуючи дитячий організм різними профілактичними добавками, можна отримати  гіпервітаміноз, що теж є небезпечним. Найкраще обирати збалансоване, різноманітне харчування, прогулянки, різного виду активності та відпочинок. Саме це, а не синтетичні добавки, є запорукою здоров’я дитини.

«Про всяк випадок» запасатися не треба

Однозначно в аптечці малюка немає місця для противірусних та гомеопатичних засобів, імуномодуляторів, адже ці препарати не мають доведеної ефективності.

Щодо антибіотиків, то з 2022 року придбати їх можна буде лише за рецептом лікаря, за наявності показів.

Отож, до дитячої аптечки входить парацетамол, ібупрофен, ізотонічні та гіпертонічні розчини для промивання носа, тест-смужки на ацетон, гіпоосмолярні електролітні розчини, антисептики для обробки ран, пластир, вітамін D. Це доказові засоби з доведеною ефективністю, які використовуються як невідкладна допомога або симптоматична терапія. Решта препаратів можна придбати лише після огляду та рекомендацій лікаря з урахуванням індивідуальної ситуації.