Бджолина отрута в мазях, бальзамах і гелях: застосування «по науці»

Лікування бджолиною отрутою й іншими продуктами бджільництва з точки зору доказової медицини

Отрути комах, зокрема, бджолина отрута, використовують з давніх часів як засіб лікування найрізноманітніших розладів. Терапевтична цінність отрути медоносних бджіл була визнана понад сто років тому.

Дійсно, бджоли, напевно, – найперспективніші комахи (з фармакологічної точки зору). Вони дають нам не тільки смачний і надзвичайно корисний (показання – від застуди до целюліту) мед, а й пергу, прополіс, маточне молочко, віск, терапевтичні токсини… Одним словом, список показань до застосування продуктів бджільництва розширюється до такої міри, що ці смугасті комахи в наших очах перетворюються на якихось генераторів панацеї. Давайте подивимося, наскільки заслужено.

Бджолиний пилок, як і перга, а також маточне молочко переважно входять до складу дієтичних добавок із категорій «загальнотонізувальні засоби й адаптогени», а також «регенеранти і репаранти» і мають просто таки неосяжний перелік показань – від гастриту до простатиту. Тобто апріорі не сприймаються як «серйозні» ліки, а отже, ніхто не покладає на них особливих надій у лікуванні тяжких недуг. В усякому разі, вважається, що споживач розмірковує саме так.

Насправді, логіка пацієнтів не настільки кришталево чиста і струнка, і багато хто з них витрачає тисячі на ліки з недоведеною ефективністю на шкоду, скажімо, антигіпотензивній і проти діабетичній медикаментозній терапії. Важливо, що весь цей «пасічний достаток», вироблений на фармпідприємствах з дотриманням певних норм і стандартів, опосередковано потенціює розвиток вельми суперечливою сфери альтернативної медицини – апітерапії. Особливо жахає така (досить популярна) практика, як лікування укусами бджіл у домашніх умовах. Наприклад, умалюваннями комах намагаються зцілити варикоз (!).Моторошно, так? І смертельно небезпечно для алергіків.

Щодо біодобавок на основі продуктів бджільництва, то серйозних досліджень з їхньою участю можна перерахувати на пальцях однієї руки. Причому в таких роботах йдеться в основному про антиоксидантні ефекти цих речовин, тобто ніякої конкретики вченим досягти не вдалося. Лишається сподіватися на мудрість пращурів і силу природи.

Мабуть, випадає із цього переліку (і з цієї причини видається цікавим) дослідження польських фахівців Bee Pollenas a Promising Agentinthe Burn WoundsTreatment, проведене в 2016 році, у якому вони перевіряли загою вальний ефект бджолиного пилку. Результати виявилися вражаючими, але експериментальний топічний препарат крім перги містив ще й 1% сульфадіазину срібла – цілком можливо, що регенерацію опіків прискорював саме цей компонент.

Заради справедливості слід зазначити, що існують наукові докази ефективності прополісу – як антибактеріального агента і фунгіциду. Цей продукт, що являє собою елементарну мастику для вуликів, яку виділяють робочі бджоли, виявився досить таки активним проти широкого спектра патогенів.

Лікування бджолиною отрутою: розбираємо активні компоненти

З бджолиною отрутою ситуація трохи інакша. Сучасні підходи й інструменти дали змогу виділити окремі компоненти бджолиної отрути і підтвердити їхнє фармакологічна значення, а також відкрили шлях до оптимізації терапевтичних стратегій шляхом використання різних активних компонентів окремо.

Ще задовго до «деконструкції» складу бджолиної отрути на окремі дрібні молекули, її успішно застосовували в медицині як ефективний засіб від больового синдрому (тому нею часто лікують суглоби).

Взагалі, потужність отрут комах важко переоцінити: їхні токсичні компоненти належать до найбільш високоселективних біоактивних молекул, які тільки трапляються в природі. Такі токсини спрямовані на специфічні цілі – рецептори клітин, іонні канали їхніх мембран, ферменти, задіяні в роботі нервової, серцево-судинної та інших життєво важливих систем макроорганізмів.

Сьогодні відомо, що отрута бджіл являє собою складну суміш біологічно активних протеїнів і пептидів, таких як фосфоліпази, гіалуронідаза, фосфатаза, α-глюкозидази, серотонін, гістамін, дофамін, норадреналін і адреналін. А в якості активних інгредієнтів для широкого спектра терапевтичних застосувань почали окремо розглядатися пептиди мелітин і апамін.

Так поступово сфера застосування бджолиної отрути розширювалася від використання стандартного антиноцицептивного ефекту до терапії дегенеративних захворювань нервової системи: вчені перейнялися унікальними властивостями ферментів і пептидів бджолиної отрути.

Як виявилося, окремі токсини, виділені з отрути медоносних бджіл, вирізняються неабиякою стабільністю, і їх можна без проблем використовувати в розчинах (для тих самих інʼєкцій) без втрати їхніх цінних якостей. Далі – більше: вчені визначили, що компоненти бджолиної отрути

•       мають високу специфічність, тобто здатні досягати тканини-мішені,

•       поєднують (синергізують) свої ефекти завдяки посиленню клітинних взаємодій.

Звісно, такий корисний дар природи спробували пристосувати для лікування якомога більшої кількості патологій – всі ці спроби перераховані нижче в таблиці.

Експериментальні методи лікування на основі бджолиної отрути або її компонентів*

*Дані мета-аналізу An Introduction to the Toxins Special Issue on «Bee and Wasp Venoms: Biological Characteristics and Therapeutic Application», листопад 2016 року.

Цілісну бджолину отруту і її основні пептиди перевіряють у різних режимах і формах – у вигляді інʼєкцій, зовнішніх і пероральних препаратів і навіть як частину акупунктури. Проте завжди є одне велике «АЛЕ» (і знову це «але»!): практично всі ці дослідження проводили поки що переважно на тваринах. Для людини зібрані тільки незаперечні докази щодо болезаспокійливого ефекту бджолиної отрути.

Без бджолиної отрути. «Неправильні бджоли», або Нетотожність поняття

Іноді продукти бджільництва подаються скопом в одній «страві», процитуємо складу однієї такої добавки: «Активований прополіс … молочко маточне … перга сушена; пилок квітковий, зібраний бджолами з лікарських рослин субальпійських лугів Північного Кавказу (комах однозначно контролювали!), мед поліфлерний гірський натуральний; віск бджолиний».

Недосвідчені споживачі не в курсі, чим відрізняється перга від пилку, а цілителі й апітерапевти не завжди допомагають розібратися в тому, що це абсолютно різні продукти бджільництва.

Бджоли збирають квітковий пилок і приносять його у вулик, звідки пасічники вибирають її за допомогою спеціальних інструментів. Перга ж – це кінцевий продукт ферментативної переробки квіткового пилку (наприклад, англійською його називають «бджолиний хліб»).

Квітковий пилок може зберігатися набагато довше, ніж перга. До складу пилку входить більше калію, магнію і кілька вітамінів, а перга багата амінокислотними та пептидами.