Україна готується до запровадження транскордонної медицини за правилами ЄС: що пропонує МОЗ

Що передбачає законопроєкт

Один із блоків законопроєкту стосується можливості відшкодування лікування українцям за кордоном.

Марина Слободніченко нагадала, що понад 5 млн українців зараз перебувають за кордоном на праві тимчасового захисту. За її словами, після припинення дії тимчасового захисту такі пацієнти можуть опинитися або без медичної допомоги, або будуть змушені повертатися в Україну для отримання лікування.

Законопроєкт також передбачає запровадження страхування професійної відповідальності у сфері охорони здоров’я. Марина Слободніченко зазначила, що це питання давно потребувало врегулювання.

Ще один блок документа стосується прав іноземних пацієнтів на отримання медичної допомоги в Україні.

Окремо передбачено створення національного контактного пункту, який координуватиме потік пацієнтів від України до інших країн і навпаки. За словами заступниці міністра, ним має стати Національна служба здоров’я України.

Як працює транскордонна медицина в ЄС

Марина Слободніченко також пояснила, що Україні потрібно готуватися до роботи з європейськими механізмами медичного страхування та доступу до послуг.

Йдеться, зокрема, про картки та форми, які діють у ЄС: EHIC для тимчасового перебування, форму S1 для постійного проживання, S2 для планового лікування, S3 для безперервного лікування, а також допомогу за ініціативою пацієнта.

За словами заступниці міністра, під час форуму основну увагу приділяли саме формі S2 та директиві, оскільки в цих механізмах пацієнт найчастіше отримує медичну допомогу за межами своєї країни.

Марина Слободніченко навела приклад українця, який постійно проживає в Німеччині та потребує планового хірургічного лікування. Якщо такий пацієнт застрахований у Німеччині, він може отримати допомогу як там, так і в Україні.

За її словами, причинами, через які українці можуть обирати лікування в Україні, є мова, довіра до лікарів, доступність послуг і коротші черги.

Україна зацікавлена в іноземних пацієнтах

Окремо Марина Слободніченко звернула увагу на потенціал залучення іноземних пацієнтів до українських медзакладів.

За її словами, в окремих країнах пацієнти можуть очікувати на певні види лікування понад 10 місяців. У таких умовах Україна може бути конкурентною, якщо забезпечить якість, прозорі процедури, доступність і коротші строки очікування.

Заступниця міністра підкреслила, що коли пацієнт обирає лікування в Україні, разом із ним до системи охорони здоров’я надходять ресурси для подальшого розвитку. Це дає українським медичним закладам можливість інвестувати в якість послуг, технології та професійний розвиток фахівців.

Водночас вона підкреслила, що для цього українська система має бути зрозумілою та надійною для пацієнтів і партнерів.

Як сусідні країни «фільтрують» пацієнтів

Під час виступу були наведені дані щодо форми S2 та національних фільтрів у країнах-сусідах.

Марина Слободніченко зазначила, що Словаччина і Румунія є показовими прикладами країн, які відпускають пацієнтів лікуватися в інші країни. Водночас, Угорщина та Польща навпаки, менше відправляють своїх пацієнтів за кордон і більше орієнтуються на лікування всередині власної системи.

Також були представлені три рівні підходів до погодження лікування за кордоном: модель, коли система відправляє пацієнта назовні; збалансований підхід через бюджет; а також мінімальний попит на зовнішнє лікування.

Де Україна може бути конкурентною

Марина Слободніченко зазначила, що Україна має визначити напрями, в яких може бути сильною на ринку транскордонної медицини.

Серед перспективних напрямів вона назвала реабілітацію, офтальмологію, ЛОР-операції, планову ортопедію, діагностику, стоматологію, кардіохірургію та репродуктивні технології.

За її словами, це не повний перелік, але саме ці напрями можуть бути ключовими для надання якісної допомоги як українським, так і європейським пацієнтам.

Окремо Марина Слободніченко згадала досвід Чехії та Хорватії. За її словами, Чехія змогла збалансувати систему транскордонної медицини так, що отримує більше коштів за пацієнтів, які лікуються всередині країни, ніж віддає за лікування своїх пацієнтів за кордоном. Хорватія, за її словами, отримує у вісім разів більше коштів за пацієнтів усередині країни, ніж віддає іншим країнам, зокрема завдяки розвитку медичної медицини у курортному регіоні. У цьому контексті вона назвала Закарпаття та Одещину перспективними регіонами для розвитку такого напряму.

Що потрібно врахувати Україні

Також під час виступу були визначені п’ять речей, які важливо врахувати державі та медзакладам під час розвитку транскордонної медицини.

Перший напрям — спеціалізація послуг. Йдеться про фокус на тих медичних послугах, де Україна має високу експертизу та якість. Як приклад: реабілітація, офтальмологія, ортопедія та діагностика.

Другий напрям — референтні та пріоритетні заклади. Україна має створити мережу надійних центрів якості, яким довірятимуть пацієнти та партнери. Для цього потрібні прозорі стандарти, акредитація та безпека.

Третій напрям — зрозумілі тарифи та чіткий обсяг послуг. Необхідно прозоро визначити, що входить у послугу, як формується ціна та як відшкодовуються витрати. На слайді це було сформульовано як «єдині правила для пацієнтів і партнерів».

Четвертий напрям — конкуренція за пацієнта. Україна має будувати пацієнторієнтовану систему, де важливими є якість, швидкий доступ, сервіс, зручність і прозорість.

П’ятий напрям — ризики та стійкість системи. Йдеться про необхідність враховувати потенційні ризики: відтік пацієнтів, кадрів і фінансів. Ці ризики потрібно мінімізувати, щоб зберегти збалансований підхід і стійкість системи.

Марина Слободніченко наголосила, що Україна працює в умовах війни, тому питання стійкості системи є ключовим.